Справа № 638/16026/24
Провадження № 2/638/1342/25
Іменем України
05 травня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Луценка Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Харковав порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі позивач) у серпні 2024 звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 в розмірі 58 664 грн 65 коп., плати за абонентське обслуговування в розмірі 365 грн 62 коп., плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення в розмірі 668 грн 70 коп., витрати за надання відомостей з ЄДР в розмірі 80 грн та судовий збір в розмірі 3 028 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачу належать нежитлові приміщення першого поверху № 31-1, 31-2, 1-3, в літ. «А-5» загальною площею 54,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2013 року, буд. 38. Вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Система опалення зазначених приміщень є невід?ємною частиною централізованої системі опалення будинку в цілому. Відповідач користується тепловою енергією, яку подає у приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі». Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об?єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів. Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювального сезону, а саме акти включення до джерела теплової енергії № 173/30283 від 23.10.2021 року, № 173/32691 від 31.10.2022 року, та № 173/34459 від 06.04.2023 року. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку. Будинок АДРЕСА_1 обладнаний приладом обліку, розрахунок вартості спожитої теплової енергії на потреби опалення здійснюється згідно показань приладів обліку, встановленого в житловому будинку. Споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень за адресою АДРЕСА_1 до 01.12.2021 здійснювалося відповідачем без укладання договору. Відсутність письмового договору між відповідачем та КП «Харківські теплові мережі» не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідачу направлялись рахунки-фактури за спожиту теплову енергію. Станом на 01.07.2024 вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 5 110,99 за період з 01.12.2021 по 31.12.2021. 31.10.2021 на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі інтернет www.hts/kharkov.ua було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021. Оскільки нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , розашоване в житловому будинку, починаючи з 01.01.2022 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконується згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМ України від 21.08.2019 № 830. Станом на 01.10.2023 заборгованність за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 53 553,66 грн, яка утворилась за період з грудня 2021 по квітень 2023. Відповідачу направлялись рахунки-фактури. Станом на 01.10.2023 абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 365,62 грн, яка утворилась за період з грудня 2021 по вересень 2023. Також з 01 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року. Станом на 30.09.2023 заборгованість з технічного обслуговування та поточноого ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 668,70 грн. Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги. 05.06.24 року відповідачу було направлено досудове повідомлення з повідомленням про заборгованість за використану теплову енергію та пропозицію оплати такої. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг у відповідача станом на 01.10.2023 року утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 в розмірі 58 664 грн 65 коп., плати за абонентське обслуговування в розмірі 365 грн 62 коп., плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення в розмірі 668 грн 70 коп.
Ухвалою суду від 06.09.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача Пономаренко Т. І., належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з'явився, про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідач по справі був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не з'явився до суду та не повідомив про поважність такої неявки, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень першого поверху № 31-1, 31-2, 1-3, в літ. «А-5» загальною площею 54,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.10.2013 року.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху № 31-1, 31-2, 1-3, в літ. «А-5» загальною площею 54,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 54,5 кв м., що розташовані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач.
Вказана обставина підтверджується копіями актів від 31.10.2022, від 06.04.2023, від 23.10.2021 на підключення/відключення споживача за заявою балансоутримувача жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які надані позивачем разом з позовною заявою.
Отже, матеріалами справи підтверджуються обставини використання відповідачем приміщень, власником яких він є, не для задоволення власних побутових потреб та не для проживання. Зворотного відповідачем не доведено та відповідних доказів не надано.
Оскільки приміщення, що належить відповідачу, є нежитловим, то правовідносини між сторонами підлягають регулюванню Законом України «Про теплопостачання» (надалі Закон).
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання визначаються Законом України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно зі ст. 3 Закону відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтями 19, 24, 25 Закону передбачено, що споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно зі ст. 24 Закону споживач теплової енергії зокрема має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами; отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів. Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (надалі Правила), які є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Відповідно до п. 3 зазначених Правил наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа продажу теплової енергії - сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла; споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; тепловикористальнеобладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб.
Пунктом 4 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником (п. 5 Правил).
Згідно п. 14 Правил споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання, а відповідно до приписів п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Оскільки будинок АДРЕСА_1 обладнаний приладом обліку теплової енергії розрахунок вартості спожитої теплової енергії здійснюється згідно показань приладів обліку, встановленого в житловому будинку.
Судом також встановлено, що договір між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 на придбання теплової енергії до 01.12.2021 не укладався. Суд звертає увагу, що відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє споживачів від оплати спожитої ними теплової енергії за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач до 01.12.2021 користувався тепловою енергією без договору з теплопостачальною організацією на її придбання та без оплати її вартості.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 визначено споживачем теплової енергії - фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору та цих Правил.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами (цей факт не спростовано відповідачем), що теплопостачання у вказаний житловий будинок здійснюється позивачем у централізованому порядку, відповідач є споживачем послуг з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1 ст. 3 ст. 20 Закону унормовано, що споживачі зобов'язані укласти договір на надання житлово-комунальні послуги, підготовлений виконавцем такої послуги на основі типового договору. Аналогічна норма закріплена і в ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а саме в пункті 1 частини 2 статті 7 Закону 2189-VIII.
Судом також встановлено, що на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Даний договір укладався сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 (надалі - Договір), виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п. 32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Згідно п. 33 Договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Після офіційного опублікування виконавцем (виробником) комунальної послуги на своєму офіційному сайті типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин, не припинив споживання зазначених послуг, здійснював нерегулярно оплату за надані послуги, отже, здійснював дії, що свідчать про укладення публічного договору приєднання до умов вказаного договору (ч. 7 ст. 26 ЗУ № 1875-IV та ч. 5 ст. 13 Закону України № 2189-VIII).
Таких висновків суд дійшов також з урахуванням норм статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Нормою статті 641 ЦК України встановлено, що пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи встановлені вище обставини та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір в порядку ст. ст. 633, 634, 638, 642 ЦК України про надання послуг з постачання теплової енергії на умовах типового договору, що був офіційно опублікований та розміщений на сайті позивача. Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з теплопостачання. Крім того, суд наголошує, що договір про надання послуг з постачання теплової енергії не потребує обов'язкового двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з актами звіряння (об'єднаний) за особовим рахунком НОМЕР_1 між КП «Харківські теплові мережі» та абонентом ОСОБА_1 загальний розмір заборгованості відповідача складає 58 664,65 грн.
Також, 01 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Згідно з п. 2 Публічних договорів, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.
Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 6 Публічних договорів технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства від 17.05.2005 № 76, примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.
Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.
Вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем зазначена у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (розміщені на сайті www.hts.kharkov.ua), а саме: 0,818 грн/кв. м - вартість послуги з технічного (у тому числі з аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання (п. 11 Публічних договорів); 0,266 грн/кв. м - вартість послуги з технічного (у тому числі з аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води (п. 11 Публічних договорів).
Відповідачу направлялось досудове повідомлення про необхідність сплати заборгованості за спожиту теплову енергію у строк, встановлений законом та повідомлено, що у разі несплати заборгованості КП «Харківські теплові мережі» буде змушене звернутися з позовом до суду.
На час розгляду справу вказана заборгованість відповідачем не погашена.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання доказів, зокрема, висновку експерта або спеціаліста, або будь-якого іншого документа, складеного відповідними установами та організаціями, для спростування доводів позивача в частині розрахунку. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до КП «Харківські теплові мережі» для перерахунку теплового навантаження.
За правилами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь КП «ХТМ» вартості спожитої теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 в розмірі 58 664 грн 65 коп, плати за абонентське обслуговування в розмірі 365 грн 62 коп., плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення в розмірі 668 грн 70 коп.
Таким чином, судом встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим позовні вимоги необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
При цьому відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, крім інших, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 80,00 грн в рахунок відшкодування інших судових витрат, оскільки витрати на отримання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, не пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, як того вимагає п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Керуючись ЗУ «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 625, 634, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-78, 81, 247, 259, 263-265, 281 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження опалювального приміщння: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_3 , в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037) вартість спожитої теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 в розмірі 58 664 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 65 коп, плату за абонентське обслуговування в розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн 62 коп., плату за обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення в розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн 70 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження опалювального приміщння: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_3 , в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Щепіхіна