Справа № 548/1012/25
Провадження № 2/548/511/25
15.05.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
при секретарі судових засідань - Безносик Д. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивачка ОСОБА_1 29.04.2025 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позову зазначила, що 18.06.2011 між сторонами був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка просить суд розірвати укладений між сторонами шлюб, зареєстрований 18.06.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хорольського РУЮ у Полтавській області, актовий запис № 41.
05.05.2025 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 30.04.2025 надіслав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю.
Позивачка у позовній заяві прохала суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивачка до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З наданих суду доказів встановлено, що 18.06.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хорольського РУЮ у Полтавській області, актовий запис № 41, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 .
Як вбачається із заяви, надісланої відповідачем ОСОБА_2 до суду, він позовні вимоги визнає повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі ''Фернандес Мартінес проти Іспанії'' від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Cпільне життя позивачки та відповідача не склалося, шлюб носить формальний характер. Між сторонами припинені подружні стосунки і відновлювати їх вони не мають наміру. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти цього не заперечує, заяв про надання строку для примирення від сторін не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин стала втрата почуття любові між сторонами. Сім'я розпалася та існує формально. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права спільного неповнолітнього сина.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнав повністю, остання у позовній заяві клопотала про повернення їй 50 % сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду у разі визнання позову відповідачем, ця частина судового збору підлягає поверненню останній з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що був зареєстрований 18 червня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 41, розірвати.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 18.02.2025 за квитанцією # 0.0.4201243712.1 в сумі 1211,20 грн, тобто в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий