Справа №538/1208/24
Провадження № 1-кп/538/20/25
15 травня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550001373 від 24.11.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308, ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 321 КК України,
В провадженні Лохвицького районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, яке мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 29.03.2024 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.05.2024 включно, з можливістю внесення застави. Ухвалами слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 24.05.2024 та ухвалами Лохвицького районного суду (останньою від 19.03.2025) відносно нього продовжено запобіжний захід в частині тримання під вартою. Строк тримання під вартою закінчується 16.05.2025. Продовження запобіжного заходу вимагає необхідність запобігання існуючих ризиків та забезпечення їх належної процесуальної поведінки на етапі судового розгляду. Разом з тим, на даний час, ризики які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати. Окрім того, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою є найбільш відповідним у даному випадку, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даний час є найбільш доцільною, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, оскільки прокурором не наведене конкретні аргументи щодо наявності ризиків, не враховано, що ОСОБА_4 має інсулінову залежність, тому просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід менш суровий: особисте зобов'язання. Також зазначила, що в особовій справі ОСОБА_4 є його заява, де зазначено про бажання приєднатися до лав ЗСУ, він за освітою медик, деякий час працював на автомобілі швидкої допомоги, вона особисто спілкувалася з представником військової частини, який готовий, в разі зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на особисте зобов'язання, особисто відразу з СІЗО забрати його до військової частини.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого дійшов такого висновку.
За нормами ст. 331 КПК України, суд під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, та сукупності всіх обставини, які передбачені, зокрема, п. 2,3,4,5 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 24.05.2024 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а ухвалами Лохвицького районного суду від 27.06.2024, 15.08.2024, 09.10.2024, 28.11.2024, 23.01.2025 та 19.03.2025 строк в частині тримання під вартою продовжувався, згідно ухвали від 19.03.2025 - до 16.05.2025.
Жодних підстав для зміни застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, про що просила захисник, на даний час не має. Оскільки зазначені нею обставини щодо його бажання і можливості приєднатися долав ЗСУ не підтверджені жодним доказом. Крім того, ці обставини (бажання втупити до лав до ЗСУ) та ймовірна інсулінова залежність та наявність інвалідності ІІ групи, на думку суду, є такими що можуть взаємовиключати одне одного і не дають підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
А відтак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк до двох місяців та визначити заставу в раніше визначеному при обранні запобіжного заходу розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 11 липня 2025 року, включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ Код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.
У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
У разі внесення застави визначити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 до 11 липня 2025 року, включно.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23», де утримується обвинувачений, для виконання.
Ухвала діє протягом двох місяців з моменту її винесення.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в цей же строк з моменту вручення їй копії судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_6