Справа № 553/2130/23
Провадження № 1-кп/553/342/2025
10.04.2025м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про виклик та допит в суді експертів та витребування документів у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170420001711 від 27.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною 1 статті 301-1, частиною 3 статті 301-1 та частиною 4 статті 152 Кримінального кодексу України,
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебувають матеріали вказаного кримінального провадження.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 надійшло клопотання про виклик та допит в суді: експертів Полтавської філії судових експертиз ДУ Інститут судової психіатрії МОЗ України" ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , якими було складено висновок судово-психіатричної експертизи № 20 від 10.01.2023 стосовно ОСОБА_13 та висновок № 338 від 27.06.2023 стосовно ОСОБА_7 ; експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_14 , яким було складено висновок комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/117-22/13757-КТ від 20.10.2022; експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_15 , яким було складено висновок судової фото-технічної експертизи № СЕ-19/117-23/10731-ФП від 28.07.2023; експерта Черкаського НДЕКЦ ОСОБА_16 , якою було складено висновок мистецтвознавчої експертизи.
На обґрунтування клопотання зазначила, що стороною обвинувачення долучено до матеріалів справи висновки експертів, які є суперечливими у відповідності до позиції обвинуваченого, законність та достовірність яких викликає сумнів.
Також від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про витребування у сторони обвинувачення для огляду у судовому засіданні оригіналів протоколів допиту потерпілого ОСОБА_13 від 06.09.2022 та від 05.01.2023 та протоколів допиту свідка ОСОБА_17 від 07.09.2022 та від 05.01.2023.
На обґрунтування клопотання зазначила, що протоколи допиту свідків, складені під час досудового розслідування, можуть використовуватися під час їх допиту в суді, але з певними обмеженнями. Оскільки судом було відхилено клопотання про додатковий допит потерпілого та його законного представника, а сторона захисту має намір довести неправдивість та сумнівність їх показань, як доказ невинуватості обвинуваченого, просить витребувати протоколи для вивчення їх у судовому засіданні.
У судовому засіданні захисник підтримала подані нею клопотання та просила їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання захисника, вважаючи, що виклик та допит в судовому засіданні судових експертів є недоцільним. Стосовно витребування протоколів допиту, то потерпілий та його законний представник були допитані безпосередньо судом і підстав оглядати протоколи їх допиту відсутні.
Представник потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотань захисника обвинуваченого.
Колегія суддів, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, доходить висновку про таке.
Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст. ст. 223, 224 КПК України).
Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст. 356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз'яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз'яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).
Кожна сторона відповідно до ч. 9 ст. 101 КПК України має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення наукового висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку.
Допит експерта спрямований на роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з'ясування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в кримінальному провадженні доказами.
За змістом ч. 3 ст. 356 КПК України експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.
Разом з тим, суд вказує, що висновки експертів про допит яких заявлено захисником обвинуваченого за своїм змістом відповідають вимогам ст. ст. 101, 102 КПК України, а заявлене клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості цих висновків.
З огляду на наведене, суд вважає клопотання про допит експертів необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання захисника про витребування у сторони обвинувачення протоколів допиту для огляду суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Поряд з тим, ч. 6 ст. 22 КПК України передбачає обов'язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані.
Згідно із ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Втім, суд підкреслює, що у відповідності до ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження і не може покладатися на суд, оскільки він, як зазначено у ч. 6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Можливість збирання доказів під час судового провадження передбачена ст. 333 КПК України, якою також передбачена і можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі і надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо у сторони кримінального провадження є якість труднощі ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучати їх (здійснити їх виїмки).
Подане стороною захисту клопотання про витребування документів не відповідає змісту клопотання, встановленого ст. 160, ч. 2 ст. 333 КПК України та по своїй суті є покладенням на суд обов'язку із збирання доказів та порушенням принципу змагальності сторін.
Поряд з тим, слід зазначити, що потерпілий ОСОБА_13 та його законний представник ОСОБА_17 були допитані безпосередньо в суді з дотриманням вимог КПК України.
Отже, за вищенаведеного випливає, що клопотання сторони захисту є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350, 356, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про виклик та допит в суді експертів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та про витребування у сторони обвинувачення протоколів допиту потерпілого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_17 для огляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.04.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2