15.05.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/370/25
Провадження № 2/533/251/25
про повернення позовної заяви
15 травня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Козир В.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
13 травня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» через підсистему «Електронний суд» повторно звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якій позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованість у загальному розмірі 35942,05 грн.
З позовної заяви вбачається, що заборгованість, про стягнення якої просить позивач, складається з таких заборгованостей:
1) за договором про споживчий кредит № 102663473 у розмірі 29165,73 гривень, у тому числі:
- заборгованість за тілом кредиту - 5118,00 гривень;
- заборгованість за відсотками - 24047,73 гривень;
2) за договором позики № 77273295 у розмірі 6776,32 гривень, у тому числі:
- заборгованість за тілом кредиту - 2000,00 гривень;
- заборгованість за відсотками - 4776,00 гривень;
- нараховані 3 % річних - 0,32 гривень.
Вивчивши зміст позовної заяви та ознайомившись із доданими до неї документами, суд прийшов до висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, з огляду на таке.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ТОВ «Коллект Центр» набув права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за двома різними договорами, які укладені в різний час з різними кредитодавцями, а саме:
- кредитний договір № 102663473 від 22.08.2021 укладено між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою, на підставі якого видано кредит в сумі 6300,00 грн;
- договір позики № 77273295 від 12.10.2021 укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою, на підставі якого видано кредит в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. З огляду на таке вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
На підставі частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як на правову підставу вимоги про стягнення заборгованості позивач у поданій до суду позовній заяві, зокрема, посилається на ст. 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, та на ст. 1054 ЦК України, відповідно до якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому суд враховує, що кожна кредитна операція/позика є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків.
У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, договору позики, так і при їх виконанні, такі порушення утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори/договори позики, окремі видаткові операції, індивідуальний графік платежів, різні кредитодавці/позикодавці тощо).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором (кредиту та позики) розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами, та такі вимоги не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Відповідно, позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами.
Аналогічні висновки були надані Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Оскільки позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, підстави для застосування положень ст. 188 ЦПК України відсутні, то така позовна заява підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає праву позивача повторно звернутися до суду з окремими позовними заявами про стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо.
При цьому суд враховує, що об'єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які до того ж не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.
Крім того, під час перевірки зарахування судового збору до державного бюджету було з'ясовано, що позивачем у якості доказів сплати судового збору подано копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 24.03.2025 № 0507260071, яка вже була використана позивачем у справі № 533/251/25, що є неприпустимим. У справі № 533/251/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було повернуто позивачу з тих самих підстав. Проте позивач замість звернення до суду з окремими позовними заявами, або ж оскарження ухвали суду, повторно подав одну й ту ж саму позовному заяву з безпідставно об'єднаними позовними вимогами, використовуючи ту ж саму платіжну інструкцію про сплату судового збору. Позивач інформацію про звернення до суду раніше з аналогічним позовом до відповідачки та повернення судом позовної заяви приховав, стверджуючи у позовній заяві, що ним не подавався інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що може свідчити про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та бути окремою підставою для повернення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188, 353, 354 ЦПК України суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ««Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повна ухвала складена та підписана суддею 15.05.2025.
Суддя В.П. Козир