Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/2247/25
Провадження 2-а/552/56/25
іменем України
15.05.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/2247/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_2 21.03.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача про скасування постанови в справі притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний, 13.03.2025 з мобільного за стосунку стало відомо, що 11.03.2025 відносно нього відкрито виконавче провадження № 77475843 з примусового виконання постанови в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1292 від 27.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дану постанову вважає незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини викладені у постанові не відповідають дійсності, адміністративного правопорушення не вчиняв, вважає, що підстав для адміністративної відповідальності не було.
В поданій до суду позовній заяві просив скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 1292 від 27.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31.03.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 08.04.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, військовозобов'язаний ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку в особливий період. В задоволенні позову просив відмовити.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , є військовозобов'язаним.
Постановою № 1292 від 27.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 грн.
Відповідно до вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив абзац 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно, відмова від проходження військово-лікарської комісії може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних даних на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від виконання своїх обов'язків саме в частині проходження військово-лікарської комісії, за що притягнутий до відповідальності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До суду не подано доказів в заперечення позовних вимог та на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Необхідно скасувати постанову № 1292 від 27.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову № 1292 від 27.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 :
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 15.05.2025.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко