Справа № 524/3146/25
Провадження №2/524/3744/25
15.05.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2025 року до суду звернувся позивач із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказував, що 19 листопада 2021 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання кредиту № 501394558, за умовами якого Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, він зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.
Банк умови кредитного договору виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 277 192,11 грн., з яких: 140 177,89 грн. заборгованість за кредитом та 137 014,22 грн. заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 3326,31 грн. та 22 359,58 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 19 березня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, призначено справу до розгляду без виклику сторін в межах робочого часу суду.
10 квітня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Вказала, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, наданий розрахунок не є належним доказом, адже не є документом первинного бухгалтерського обліку, заявлені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними. Просила відмовити у задоволенні позову.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.
19 листопада 2021 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 були підписані оферта на укладання угоди про надання кредиту № 501394558, акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501394558, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір.
Відповідно до оферти, ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання кредиту. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним і банком. Також зазначено, що підписанням цієї оферти, він беззаперечно підтверджує, що перед укладенням угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі зі всією інформацією, необхідної щодо отримання кредиту та відповідним законодавством.
Крім того, просив акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501394558 направити на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2; підписанням електронним підписом цієї оферти він засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування.
Оферта на укладання угоди про надання кредиту № 501394558, акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501394558 та паспорт споживчого кредиту містить умови надання споживчого кредиту: тип кредиту - «кредит готівкою»; сума кредиту - 142 000,00 грн., процентна ставка - 35% річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців. Дата повернення кредиту - 19.11.2026 року. Кредит надається позичальнику для власних потреб, спосіб видачі коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який додано до позову.
Згідно довідки про ідентифікацію, доданої до позовної заяви, АТ «Сенс Банк» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», укладеного між банком і клієнтом, ідентифікований позивачем.
Позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, шляхом відкриття кредитного рахунку та надання кредиту на ім'я відповідача у розмірі 142 000,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру № 713209367 від 19.11.2021 року, де отримувачем зазначений ОСОБА_1 (а.с. 15).
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. Вказані обставини підтверджені копією витягу з державного реєстру банків станом на 02.12.2022 року.
06 червня 2024 року АТ «Сенс Банк» направив на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, в якій вимагає впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, яка станом на 02.06.2024 року, складала 256 215,87 грн. Вимогу відповідач не виконав, заборгованість не сплатив.
З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що ОСОБА_1 , станом на 05.11.2024 року, має заборгованість у розмірі 277 192,11 грн., з яких: 140 177,89 грн. заборгованість за кредитом та 137 014,22 грн. заборгованість за процентами. Зазначений розмір боргу відповідач не спростував.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Станом на день розгляду справи відповідач зобов'язання перед позивачем не виконав, заборгованість за кредитним договором № 501394558 від 19.11.2021 року не погасив, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк».
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Із представлених позивачем письмових доказів, зокрема меморіального ордеру № 713209367 від 19.11.2021 року, розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти, користувався ними та протягом тривалого періоду часу частково виконував зобов'язання щодо їх повернення, однак належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернув, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 277 192,11 грн.
Відповідач не надав доказів, що свідчать про погашення ним заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Наданий позивачем розрахунок боргу відповідач не спростував, власного контррозрахунку суду не надав.
Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 501394558 від 19.11.2021 року у загальному розмірі 277 192,11 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3326,31 грн. Враховуючи факт задоволення судом позовних вимог у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у зазначеному розмірі.
Позивачем заявлено про понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 22 359,58 грн., яку просили стягнути з відповідача.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Доказів наявності таких витрат матеріали справи не містять та такі не були надані позивачем ні під час подання позову до суду, ні станом на день ухвалення судом рішення.
При цьому, суд роз'яснює, що позивач має право на подачу відповідних доказів протягом 5 днів після ухвалення судом рішення по справі, відповідно положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553 - 559, 625,626, 1046 - 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов АТ «Сенс Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк»» заборгованість за кредитним договором № 501395558 від 19.11.2021 року, що виникла станом на 05.11.2024 року, у розмірі 277 192,11 грн., з яких: 140 177,89 грн. заборгованість за кредитом та 137 014,22 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 3326,31 грн.
Позивач: АТ «Сенс Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. № 100
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 15 травня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: