Справа № 396/736/25
Провадження № 2/396/465/25
Іменем України
15.05.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Цесельська О.С., за участі секретаря судового засідання Кравченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Новоукраїнка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.01.2024 року між ТОВ «Фінансовакомпанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №1126912 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало позичальнику кредит в сумі 10667.00 грн. строком на 84 дні із відсотковою ставкою 25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, 300.00% річних. Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, що створило заборгованість у розмірі 10741.68 грн., яка складається з наступного: 7852,84 грн. заборгованість по кредиту; 2388.84 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 500 грн. комісія за кредитним договором.
12.07.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 12072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1269121 від 03.10.2024 року. Відтак, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 10741.68 грн., та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 24.04.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, на підставі ст. 128 ЦПК України повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи. Судова повістка про виклик до суду та копія ухвали про відкриття провадження у справі направлені відповідачу на адресу, яка є адресою реєстрації останнього згідно отриманих судом відповідно до ст. 187 ЦПК України відомостей. Зазначені документи відповідачем не отримані, конверти повернулися до суду не врученими із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, згідно п. 3 ч. 8 ст.128 ЦПК України зазначені обставини свідчать про належне повідомлення сторони про розгляд справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.
Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що договір кредитної лінії №1126912 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало позичальнику кредит в сумі 10667.00 грн. строком на 84 дні із відсотковою ставкою 25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, 300.00% річних.
Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, що створило заборгованість у розмірі 10741.68 грн., яка складається з наступного: 7852,84 грн. заборгованість по кредиту; 2388.84 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 500.00 грн. комісія за кредитним договором.
12.07.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 12072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1269121 від 03.10.2024 року. Відтак, згідно витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 10741.68 грн..
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Отже, судом встановлено, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернув суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 126912 від 03.01.2024 року в розмірі 10741.68 грн..
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року, додатковою угодою № 5 до Договору про надання правничої допомоги, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3500 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦПК України суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №126912 від 03.01.2024 року, станом на 25.02.2025 року, в розмірі 10741 (десять тисяч сімсот сорок одну) гривень 68 копійок та понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного тексту заочного рішення 15.05.2025 року.
Суддя: О. С. Цесельська