ЄУН 387/320/25
Номер провадження по справі 2/387/299/25
08 травня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 27.02.2025 надійшла позовна заява в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 50820,00 грн. за договором позики №75918526 укладеного 05.08.2021.
Свій позов ТОВ "Фінпром Маркет" обґрунтовує тим, що 05.08.2021 між ТОВ "1Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір позики №75918526, підписанням якого останній акцептував публічну пропозицію банку та беззастережно приєднався до умов договору. Відповідно до умов договору позики первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 15000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" 21.12.2021 укладено Договір факторингу №2112, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія управління активами" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. В подальшому 31.03.2023 між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено Договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до якого до ТОВ "Фінпром Маркет" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 50820,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у пункті 2 позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається доставленою. Крім того судом 04.04.2025 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.04.2025.
За наслідками судового засідання 03.04.2025, розгляд справи відкладено на 08.05.2025, про що 03.04.2025 постановлено відповідну ухвалу.
Суд, ухвалою від 08.05.2025, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.
Враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'явив, з огляду на положення ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.12.2023 ТОВ "Фінпром Маркет" зареєстроване як юридична особа 28.10.2019, вид економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний) (а.с.14).
Судом встановлено, що 05.08.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики №75918526 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в сумі 15000,00 гривень строком на 30 днів, зі сплатою процентної ставки 1,99 % від суми кредиту на день. Дата надання позики 05.08.2021, дата повернення позики 04.09.2021 (а.с.16).
ТОВ ФК "Фінекспрес" (Ліцензія Національного Банку України на переказ коштів №37 від 29.01.2016) на підставі договору про переказ коштів №23-08-18/5 від 23.01.2018 здійснив переказ кредитних коштів від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на картку НОМЕР_1 у сумі 15000,00 грн, дата 05.08.2021, що підтверджено копією платіжної інструкції/ операція d691a4f1-ae4e-48e7-8b42-48f7dd640ee6 (а.с. 13,31).
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов'язання за Договором позики виконало належним чином, надавши відповідачу 05.08.2021 погоджену у договорі суму позики у розмірі 1500,00 грн шляхом зарахування коштів на її картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» , що підтверджується банківською випискою з рахунку за період 05.08.2021-08.08.2021.
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) укладено Договір факторингу № 2112 з додатками (а.с. 33-41), відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог , а новий кредитор прийняв їх, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру заборгованості від 03.04.2023, актом звірки до договору.
З підписаного Клієнтом та Фактром Реєстру прав вимог №4 від 21 грудня 2021 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за Договором №75918526 у розмірі 50820,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 35820,00 грн заборгованість за відсотками (а.с.42-43).
31.03.2023 між ТОВ "ФК" Управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" було укладено договір факторингу №310323-ФМ, згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор прийняв їх, що підтверджується реєстром заборгованості від 03.04.2023, актом звірки до договору (а.с. 46-57).
Відповідно до витягу з реєстру заборгованості до договору факторингу №030423-ФК від 31.03.2023 ОСОБА_1 нарахована заборгованість за договором №75918526 у розмірі 50820,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 35820,00 грн заборгованість за відсотками (а.с.58-59).
Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 нарахована заборгованість за договором позики №75918526 від 05.08.2021 у розмірі 50820,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за тілом позики, та 35820,00 грн заборгованість за відсотками (а.с.5-7).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Уст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.1046, ч. 1 ст.1047, ч. 1 ст.1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 05.08.2021 між відповідачем та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" з дотриманням наведених норм законодавства, було укладено договір позики, та відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами зазначеного договору та прийняла їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зіст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору позики.
Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.
З огляду на те, що до суду не надано доказів погашення відповідачкою заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за тілом позики в розмірі 15000,00 грн.
В той же час судом встановлено, що позивач неправильно здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами за договором позики №75918526 від 05.08.2021.
Як вбачається з умов договору позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність кредит в сумі 15000,00 грн, на погоджених умовах договору строк 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позивальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики у розмірі 1,99% та процентна ставка за понадстрокове користування позикою, яка не застосовується в період карантину у розмірі 2,70%.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.
Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно позиції Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором та пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства та вже усталеної судової практики вбачається, що, в даному випадку, після спливу 30-денного строку Товариство не має права на нарахування процентів передбачених договором, а має право на отримання грошових сум, передбачених ч. 2ст. 625 ЦК України, проте таких вимог позивач не заявляв.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування відсотків, крім самого договору позики №75918526, посилався на п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику , що розміщені на сайті: https://mycredit.ua/ua/documents-license/ як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила надання грошових коштів у позику зрозумілі відповідачу та вона ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір позики №75918526, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо пролонгації або автопролонгації строку кредитування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Окрім цього, доказів, що відбулася пролонгація строку кредитування суду не надано.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №75918526 від 05.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 50820,00 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 15000,00 грн та заборгованості за відсотками 35820,00 грн .
За приписами ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, а згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №7591826 від 05.08.2021, відсотки за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти. Тому, за розрахунком суду, розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає:8955,00 грн (15000х1,99%х30= 8955,00 грн).
Враховуючи викладене, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №75918526 від 05.08.2021, таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не бере його до уваги як належний та допустимий доказ.
За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи, що відповідач порушила умови договором позики на умовах повернення №75918526 укладеного 05.08.2021, між відповідачем та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", не повернула отримані в борг грошові кошти, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 23955,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 8955,00 грн.
При розподілі судових витрат в даній справі, суд виходить з наступного.
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Фінпром Маркет" в особі директора Гедзь ОС. та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено Договір №01-11/24 про надання правової допомоги від 01.11.2024 (а.с.60-62).
Відповідно до витягу з Акту №7-П приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором №01-11/24 про надання правової допомоги від 01.11.2024, сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг) між товариством та адвокатом : вивчення наявних у клієнта документів вартість наданої послуги 500,00 грн, підготовка/складання позовної заяви вартість 3000,00 грн. (а.с. 64)
Згідно платіжної інструкції №579932570.1 від 30.01.2025 ТОВ "Фінпром Маркет" здійснило оплату за правничу допомогу згідно акту №7-П приймання - передачі наданої правничої допомоги у розмірі 315000,00 грн, отримувач ОСОБА_2 (а.с. 67).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті133 та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1649,79 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведененого, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 1141,85 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 11, 207, 256, 258-259, 261, 267, 526, 549, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором позики №75918526 укладеного 05.08.2021 у сумі 23955 гривень 00 гривень (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок ) з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 15000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8955,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1141 гривні 85 копійок (одна тисяча сто сорок одна гривня 85 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1649 гривень 79 копійок (одна тисяча шістсот сорок дев'ять гривень 79 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (08200, місто Ірпінь Київської області вулиця Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ «ПУМБ» код банку 334851);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНО