ЄУН 387/1628/23
Номер провадження по справі 1-кп/387/33/25
15 травня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023121100000165 від 29.03.2023, який надійшов з Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта базова середня, не одружений, не працює, раніше судимий 28.04.2022 Маловисківським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, 21.11.2023 вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.04.2022 за ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч. 1 ст.361 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника
( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_5
ОСОБА_3 привласнив офіційний документ, вчинене з корисливих мотивів; здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану; а також вчинив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних мереж, - за таких обставин.
Епізод1. У першій декаді вересня 2022 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем проживання свого батька ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 . У зазначений період ОСОБА_3 здійснював пошуки свого паспорту громадянина України серед речей ОСОБА_6 та, перебуваючи у приміщенні зали житлового будинку за вказаною адресою, в одній із шаф виявив банківську картку № НОМЕР_1 , банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_2 , який відкритий на ім'я його батька ОСОБА_6 , разом із паперовим пакетом, на поверхні якого був зазначений пін-код до матеріального носія, що надає безпосередній доступ до зазначеного офіційного документу і банківського рахунку.
У подальшому ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що банківська платіжна картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 є чужою власністю, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на привласнення (приховування) офіційного документа, і при цьому з корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій та прагнучи до їх подальшого використання, не повернув її, а залишив у своєму користуванні. Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про інформацію», підпунктами 7, 13, 56, 63 статті 1, а також пунктом 2 статті 35, пунктами 1-13 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», і відповідно до положень постанови правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», а також протоколу Ради платіжної організації Національної платіжної системи «Український платіжний простір» від 07.06.2013 № 213/2013 із наступними змінами, банківська картка є електронним платіжним документом, що являє собою будь-який матеріальний носій, який містить інформацію і забезпечує її збереження та передавання у просторі й часі. Засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії, використання яких ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є: спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тошо). Тобто є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи здотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши ОСОБА_6 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно привласнив вказаний офіційний документ, з корисливою метою.
Епізод 2. 24.09.2022 ОСОБА_3 , маючи в своєму розпорядженні раніше викрадену ним банківську картку № НОМЕР_1 , банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_2 , що відкритий на ім'я його батька ОСОБА_6 , вирішив викрасти грошові кошти з вказаного рахунку.
Далі, діяючи з єдиним умислом та з метою таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , незважаючи на воєнний стан, введений указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, який був продовжений згідно з Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022, який триває по сьогодні, з урахуванням суспільної небезпеки своїх дій та усвідомлюючи їх наслідки, діяв умисно, керуючись єдиним корисливим мотивом - заволодінням грошовими коштами з банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , знаючи всі необхідні реквізити для зняття коштів, він повторно викрав з вказаного банківського рахунку: 24.09.2022 о 17:27 і о 17:31 за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , АТ КБ «ПриватБанк», через термінал магазину, розташованого на вул. Волосика, 22/1, с. Липняжка, здійснив дві транзакції зняття коштів: перша - на суму 39,00 грн, друга - на суму 299,00 грн, після чого, 24.09.2022 о 17:45, знову за допомогою цієї банківської картки та через термінал магазину №63, що також розташований у с. Липняжка, здійснив транзакцію зняття коштів і придбав продукти харчування на суму 93,50 гривень. О 18:11 того ж дня, звернувшись до банкомату АТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться за адресою вул. Аркадія Артюха, 10, у селищі Добровеличківка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, він за допомогою цієї ж картки викрав готівкові кошти у сумі 3200 гривень. У зв'язку із викраденням коштів ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди у сумі 3631,50 гривень.
Епізод 3. ОСОБА_3 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі несанкціонованих дій щодо інформації в системі, тобто дій, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства, і бажаючи їх настання, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу авторизації, самовільно втрутився в роботу банківського терміналу самообслуговування в системі Національної платіжної системи «Український платіжний простір» та за допомогою електронного голосового помічника з використанням системи IVR-меню здійснив несанкціоновані платежі, а саме: 22.09.2022 о 19:50, 19:56 та 19:57 з рахунку імені ОСОБА_6 через банківський термінал магазину, розташованого за адресою вул. Волосика, 22/1, с. Липняжка, знімки сумами 154 грн, 154 грн і 154 грн відповідно, і здійснив неналежні платіжні операції, що порушують порядок доступу до інформації, установленого законом.
В подальшому, 24.09.2022, ОСОБА_3 прибув до магазину на вул. Волосика, 22/1 у с.Липняжка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, та, викравши у злочинний спосіб кредитну картку потерпілого ОСОБА_6 , що випущена АТ КБ «ПриватБанк» за номером 4149439045925546 і знаючи пін-код до неї, від імені умислу використав електронний контрольно-касовий апарат, який згідно з Законом України «Про платіжні послуги» є програмно-технічним комплексом, а також відповідно до статті 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» і статей 5 і 7 цього ж закону, що визначають, що реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, який забезпечує фіксацію розрахункових операцій при продажу товарів і послуг, - дійсно виконав розрахунок з використанням викраденої картки за придбання товару 24.09.2022 о 17:27 на суму 39,00 грн та о 17:31 - на суму 299 грн, порушивши порядок доступу до інформації та здійснивши несанкціоновані дії щодо системи, що порушують встановлений законодавством порядок доступу.
В подальшому, 24.09.2022, ОСОБА_7 , порушуючи встановлений чинним законодавством України порядок функціонування банківської системи країни як складової частини кредитно-фінансової системи держави, і маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , будучи обізнаним з порядком користування послугами автоматизованих банківських систем і з корисливих мотивів, спрямованих на несанкціоноване втручання у роботу автоматизованих систем, зокрема системи АТ КБ «ПриватБанк», прибув за адресою вул. Аркадія Артюха, 10, смт Добровеличківка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, де розташований термінал банкомату САГ 2477. Використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , що належить банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_2 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_6 , та знаючи пін-код до неї, о 18:11 здійснив зняття готівки у сумі 3200 гривень. Тим самим втрутився в роботу системи Національної платіжної системи «Український платіжний простір», здійснивши таємне викрадення грошових коштів, що належали ОСОБА_6 та провів несанкціоновану платіжну операцію, порушуючи встановлений законодавством порядок доступу до інформації в системі і тим самим здійснив дії, що є пртиправними.
Цими діями ОСОБА_3 змінив баланс на рахунку потерпілого ОСОБА_6 без його дозволу та поінформованості, що спричинило несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і мереж, у результаті чого він заволодів грошовими коштами потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та зазначив, що зміст обвинувального акту відповідає дійсним обставинам справи. А тому свою вину визнає повністю та не заперечує щодо дійсних обставин справи. У вчиненому розкаюється. будь-які інші показання надавати суду відмовився.
Потерпілий ОСОБА_6 надав показання, що його син ОСОБА_3 дійсно у нього викрав банківську картку та знаючи пін-код зніма з неї кошти. Сина пробачити не може, а тому щодо покарання поклався на розсуд суду.
Прокурор, потерпілий обвинувачений та захисник просили досліджувати докази в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. В судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового розгляду, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, якщо суд визнає недоцільним дослідження доказів у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Переконавшись у добровільній позиції учасників кримінального провадження, суд у порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки фактичні обставини сторонами не оспорювалися.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності складу вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, а саме - доведено його вину у привласненні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів; здійсненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненої повторно, в умовах воєнного стану; а також - у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних мереж. Його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до класифікації та кримінального проступку та тяжкого злочину, по місцю проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше судимий на підставі вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області 28.04.2022 за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, а також вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.04.2022 року за ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена та особа на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, щире каяття та активне сприяння розкритті кримінальних правопорушень.
Також суд зазначає, що безпідставно стороною обвинувачення визнано обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки потерпілому на момент вчинення кримінальних правопорушень не було 60 років.
Отже обставини, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе за умов ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому необхідно призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч. 1 ст.361 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
У ст. 33 КК України зазначено, що сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 70 КК передбачено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Враховуючи зазначене ОСОБА_3 при призначенні покарання суду також необхідно застосувати вимоги ч.4 ст. 70 КК України і призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, так як злочини за ч. 4 ст. 185 КК України вчинені до постановлення вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2023, яким на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.04.2022 за ч. 3 ст.185 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з часу затримання 18 квітня 2023 року на підставі вироку Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2023.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Доля речових доказів має бути вирішена в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями), суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч. 1 ст.361 КК України та призначити покарання:
за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 (одного) року обмеженя волі;
за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
ч. 1 ст.361 КК України у виді 2 (двох) років обмеженя волі.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком, з покаранням, призначеним за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2023, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з часу затримання з 18 квітня 2023 року на підставі вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2023.
Речові докази: Інформація про місце та час зняття копій з банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» ( НОМЕР_2 ) за період з 12.09.2022 по 26.03.2023 року, яка збережена на оптичному диску № 206-ВБ об'ємом 700 Мб - 7 аркушів паперу з роздрукованою інформацією; два оптичні диски типу «DVD», об'ємом по 4,7 Гб кожен, з записаними відеофайлами: 00015 типу AVC HD, розміром 627 Мб; 00016 типу AVC HD, розміром 369 Мб - зберігаються в матеріалах кримінального провадження і залишаються в матеріалах справи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1