Справа № 385/481/25
Провадження № 1-кп/385/37/25
15.05.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження № 12025121120000016 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Голдашівка, Бершадського району, Вінницької області, громадянки України, з середньою освітою, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працездатної, яка не працює та не навчається, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 не судимої,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
29 липня 2024 року (точного часу досудовим розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 знаходилась поблизу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цей час у неї виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_5 .
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , діючи невідкладно, під час дії правового режиму воєнного стану , введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжено, востаннє до 09 травня 2025 року, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, упевнившись у відсутності власника і сторонніх осіб, через хвіртку пройшла на територію домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , де проникла через вікно до житлового будинку, звідки таємно, викрала бензокосу марки «ForestaFC-43» зеленого кольору вартістю 3758 гривень, належну ОСОБА_5 .
Одержавши можливість вільно розпоряджатися викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяла потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 3758 гривень, що становить середньо-ринкову вартість викраденого майна
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, детально розповіла про мотиви та обставини його вчинення. Пояснила, що щиро розкаюється у скоєному, обіцяє виправитись та більше не вчиняти такого.
Прокурор просив застосувати до ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із застосування іспитового строку згідно ст. 75 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце проведення такого, подала письмову заяву, в якій зокрема зазначила, що претензій до обвинуваченої не має, додатково вказала, що просить притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, вид та міру покарання залишає на розсуд суду.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого злочину.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд враховує роз'яснення п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, де вказано, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винній та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Обвинувачена ОСОБА_4 офіційно непрацевлаштована, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра і за допомогою не зверталась, раніше не судима, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_7 , 2014 року народження та доньку ОСОБА_8 , 2013 року народження.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яка вчинила тяжкий злочин, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви. Також суд враховує особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілої про притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності на розсуд суду.
При обранні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді Гайворонського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого за якою вбачається можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції відповідної частини статті на мінімальний строк, що, на думку суду, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винної, враховуючи характеризуючі дані особи винної, яка на час розгляду справи повністю визнала свою вину, а, отже, готова нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом'якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_4 раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, визначених в ст. 76 КК України.
Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, та є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний обвинуваченій на підставі ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.03.2025 припинив свою дію. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає, клопотань про таке не заявлялось.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 місяців.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.03.2025 у даному кримінальному провадженні вважати таким, що припинив свою дію.
Речовий доказ - бензокосу марки «Foresta FC-43» зеленого кольору, що передана на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити їй за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Роз'яснити обвинуваченій, потерпілій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_9
Дата документу 15.05.2025