іменем України
Справа № 210/3428/22
Провадження № 1-кп/210/112/25
13 травня 2025 року
Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022046710000030 від 26.01.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 319, ч. 2 ст. 319 КК України,-
У провадженні судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022046710000030 від 26.01.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 319, ч. 2 ст. 319 КК України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 cт. 319, ч. 2 ст. 319 КК України за ознаками незаконної видачі рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів та незаконної видачі рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, вчинене повторно.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 23 квітня 2025 року до канцелярії суду було подане клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 319 КК України.
Надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що 23.11.2023 року відносно ОСОБА_4 до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023042060000046 за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 319, ч. 2 ст. 319 КК України. Згідно вказаного обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 11 епізодів злочинів за ч. 2 ст. 319 КК України та 9 епізодів злочинів за ч. 3 ст. 358 КК України, які ним вчинені в період від 24.06.2023 року до 17.07.2023 року. Отже, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, вчинене 08.04.2022 року перервався 17.07.2023 року, тому на даний час передчасним є розгляд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Дослідивши клопотання захисника обвинуваченого та матеріали кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та його право заперечувати проти закриття справи з цих підстав, при цьому, останній не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 319 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього з вказаних підстав, вислухавши думку прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтями 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.
Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Тобто, визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Натомість, такою умовою є згода обвинуваченого.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 листопада 2019 року у справі 566/554/16-к, від 26 березня 2020 року у справі № 288/685/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 192/3301/16-к, у справі № 552/5595/18 провадження № 51-5289км19.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з вимогами статті 49 КК України, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених законом строків давності та відсутність обставин, що порушують перебіг строків давності.
Крім того, особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності також за наявності поряд з цим процесуально-правових підстав, таких як притягнення особи до кримінальної відповідальності, що починається як стадія кримінального провадження з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та за наявності згоди підозрюваного на звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до обвинувального акту встановлено, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 319 КК України було вчинене ОСОБА_4 08.04.2022 року.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 , вчинені 08.04.2022 року кваліфіковані за ч. 1 ст. 319 КК України, який станом на час вчинення є кримінальним проступком та передбачає покарання у вигляді штрафу до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З урахуванням встановлених фактичних обставин, строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 319 КК України сплинув 08 квітня 2025 року.
Щодо доводів прокурора про переривання строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 319 КК України суд зазначає наступне.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19), перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. Факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК України. У цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: 15 років з часу вчинення злочину, 5 років - з часу вчинення кримінального проступку.
Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від суду, процесуальні рішення про зупинення провадження та оголошення розшуку у справі не приймались.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з правовим висновком щодо застосування ч. 3 ст. 49 КК України, викладеним у постановах ККС ВС у справі № 305/2064/19 від 17.11.2022 року, № 186/1405/17 від 11.01.2024 року, відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за вийнятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Факт вчинення особою нового злочину має бути підтвердженим вироком суду, що набрав законної сили.
Суд не бере до уваги направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42023042060000046 за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 319, ч. 2 ст. 319 КК України відносно ОСОБА_4 , оскільки він не підтверджений вироком суду, що набрав законної сили.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених ст. 49 КК України та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 319 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до кримінальних проступків, з дня його вчинення минуло понад три роки, що є підставою, відповідно до вимог п.1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України та п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 319 кК України.
Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 319 КК України та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, судом не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 100, 284 ч.2 п.1, 285, 286, 288, 369 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 26.01.2022 року за №12022046710000030 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 15 травня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1