справа № 166/418/25
провадження № 1-кп/166/65/25
іменем України
15 травня 2025 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № №12025035570000009, відомості про яке внесено до ЄРДР 30 січня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Обзир Камінь-Каширського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, тракториста за трудовим договором у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
установив:
Згідно з обвинувальним актом обвинувачений ОСОБА_4 приблизно в квітні 2018 року, більш точного часу та дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи злочинний умисел, направлений на підроблення посвідчення водія, яке згідно з п. 7 Положення про порядок видачі посвідчення тракториста-машиніста, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217 є документом, що видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення, та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби, та яке видається установою, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення посвідчення тракториста-машиніста за обумовленою ціною - 6000 гривень.
У подальшому ОСОБА_4 , розуміючи, що вказане посвідчення тракториста-машиніста буде підроблене, особисто передав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої особисті анкетні дані, зразок особистого підпису та фото для внесення відомостей у посвідчення тракториста-машиніста, яке надає право на керування машинами.
У подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , та використовуючи невстановлену досудовим розслідуванням комп'ютерну техніку, із застосуванням оргтехніки виготовила документ - посвідчення тракториста-машиніста категорії "А1", "А2", "В1", "С", "D1", "Е1", "F1" серії НОМЕР_1 , виданого 27.05.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області, вказавши у ньому особу, якій видано документ, - ОСОБА_4 .
Після цього, ОСОБА_4 у квітні 2018 року, більш точна дата досудовим розслідування не встановлена, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи, підроблене посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 та залишив у себе з метою використання такого документа як офіційного, тобто такого, який має усі необхідні реквізити та юридично значущий характер.
Згідно з висновком експерта від 31.01.2025 № СЕ-19/103-25/1421-ДД бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає встановленому зразку бланка посвідчення тракториста-машиніста, що перебуває в офіційному обігу, оскільки виготовлений не відповідно до вимог, які пред'являються до такого виду об'єктів.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у підробленні посвідчення, яке видається установою і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, учиненим за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінчення строків давності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що така нереабілітуюча підстава звільнення від кримінальної відповідальності, як закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності, йому зрозуміла, підтвердив згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, пояснив, що строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності не зупинявся й не переривався, останній у розшуку не перебував, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.1 ст.285 КПК України, ст.44 КК України).
Статтею 49 КК України передбачений інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, які диференційовані законодавцем залежно від тяжкості кримінального правопорушення та покарання, визначеного за дане кримінальне правопорушення.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. (ч.ч.2, 3 ст. 4 КК України).
Установлено, що часом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, у цьому кримінальному провадженні є квітень 2018 року.
Санкція ч.3 ст. 358 КК України як на час скоєння злочину, так і на час розгляду кримінального провадження судом передбачала найбільш суворе покарання у виді позбавлення волі із максимальним строком у п'ять років.
За правилами ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є на теперішній час нетяжким злочином, на час його скоєння - злочином середньої тяжкості. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України давність притягнення особи до кримінальної відповідальності визначена в п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину. Аналогічний строк давності було передбачено цією ж правовою нормою в редакції КК України, чинній на час скоєння злочину.
Строк давності у цьому кримінальному провадженні не зупинявся і не переривався, відтак п'ятирічний строк давності закінчився.
Враховуючи закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, беручи до уваги згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження із вказаної нереабілітуючої підстави, клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.358 КК України підлягає задоволенню, відповідно, обвинувачений - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, а кримінальне провадження в цій частині - закриттю.
Долю речових доказів і процесуальних витрат суд не вирішує, зважаючи на продовження судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Керуючись ст.ст. 284, 350 КПК України, ст. 49 КК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12025035570000009, відомості про яке внесено до ЄРДР 30 січня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ратнівського
районного суду ОСОБА_1