Рішення від 25.03.2011 по справі 2-98/11

Справа № 2-98/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2011 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого-судді Пилипчука О.В.

при секретарі Сауляк Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про зменшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що за рішенням Томашпільського районного суду від 15 червня 2010 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх заробітків, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 травня 2010 року.

З 22 липня 2010 року відповідач ніде не працює, працевлаштуватися за місцем проживання він не зміг, на даний час проживає за рахунок матері-пенсіонерки і випадкових заробітків. За час вимушеного безробіття заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.02.2010 року склала 2761,40 грн. загальний розмір аліментів значно перевищує всі його доходи, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище і унеможливлює виконання ним рішення суду, тому він просить зменшити розмір аліментів до твердої грошової суми 50 грн на кожну дитину щомісячно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, попросив визначити для сплати аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі по 50 грн щомісячно на кожну дитину.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, заперечує проти задоволення позову, пояснюючи, що оскільки вона ніде не працює, діти постійно потребують матеріального забезпечення, утримувати дітей їй одній досить важко, а відповідач є фізично здоровою особою, яка може заробляти кошти і сплачувати присуджені судом аліменти.

Суд, заслухавши пояснення позивача, який позов підтримав, відповідачки, яка позов не визнала, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно ст. 181 ч.3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявні сть у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них.

Згідно довідки сільського голови Пеньківської сільської ради Петрончак М.В. ОСОБА_1 на даний час ніде не працює, земельного паю не має, проживає біля матері, господарства не утримує.

Згідно довідки начальника ВДВС Томашпільського РУЮ Яценка І.В. ОСОБА_1 станом на 01.02.2011 року допустив заборгованість по сплаті аліментів в сумі 2761,40 грн.

Відповідно до норм ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків заподіяних злочином, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника.

З огляду на наведені норми закону, суд вважає, що як і розмір присуджених судом аліментів на користь стягувача на утримання дітей, так і розмір стягуваних аліментів із заробітної плати боржника базуються на нормах матеріального права, а відтак не вбачає підстав у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі підлягають віднесенню за рахунок позивача.

Приймаючи до уваги, що матеріальний стан позивача не погіршився, оскільки він є фізично здоровою, працездатною особою, підтверджуючих документів про погіршення матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я до суду він не подав, розмір аліментів, присуджених судом 15 червня 2010 року в розмірі 1/3 частини всіх заробітків ОСОБА_1 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є мінімальним розміром стягнення аліментів на утримання дітей, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.180, 182, 184, 192 СК України, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні змінених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити, як заявленому безпідставно.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя: О. В. Пилипчук