Справа № 510/1206/23
15 травня 2025 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12024162150000040 від 05.01.2024 р., 12024162150000143 від 27.01.2024 р за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, учня 10 класу ЗОШ №1 м. Рені, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого
-у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 289 ч.2 КК України,
Встановив:
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ХІ, було введено воєнний стан на території України, дію якого у подальшому було продовжено у встановленому законом порядку, та який продовжує діяти по нинішній час.
27.12.2023 р., о 15.36 год., обвинувачений ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на території центрального Ренійського ринку по вул. Пролетарська 29 у м. Рені Одеської області, який на той час був відчинений та загальнодоступний для громадян, помітивши на одному з торгових стелажів жіночу сумку темного кольору, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б помітити та перешкодити його намірам та діям, шляхом вільного доступу, дістав з вказаної сумки гаманець, з якого викрав грошові кошти у сумі 3 900 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі, після чого з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми вищевказаними діями обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.4 КК України.
25.01.2024 р., приблизно о 20.00 год., обвинувачений ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою із невстановленою особою, матеріали стосовно якої було виділено в окреме кримінальне провадження, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для них обстановку, а саме те, що їх дії ніким не помічені та за ними ніхто не спостерігає, разом прийшли до будинку АДРЕСА_2 , переконавшись, що за вказаною адресою відсутній власник, через хвіртку зайшли на подвір'я вказаного будинку, та через відчинені вхідні двері проникли до гаражу, після чого викотили транспортний засіб, а саме автомобіль «ВАЗ-21093» реєстраційний номер НОМЕР_1 на вулицю та в подальшому розпорядились ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 43 602 грн.
Своїми вищевказаними діями обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ст. 289 ч.2 КК України.
За сукупністю обвинувачений ОСОБА_6 вчинивзлочини, передбачені ст.ст.185 ч.4, 289 ч.2 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 в ході судового розгляду винним себе визнав, обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечував. У содіянному розкаюється.
Від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без її участі, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, із цивільним позовом звертатись не буде.
Суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню у судовому засіданні, з урахуванням думки учасників судового розгляду, прийняв рішення про дослідження доказів по справі у повному обсязі.
Так, окрім визнання обвинуваченим вини, його винуватість у скоєнні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_7 підтверджується відповідними доказами.
Викрадення обвинуваченим ОСОБА_6 грошових коштів ОСОБА_7 підтверджується заявою потерпілої, іншими належними, передбаченими діючим кримінально-процесуальним законодавством письмовими доказами, зокрема протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 09.01.2024 р., та огляду предмету та зафіксованого на ньому відеозапису від 09.01.2024 р., відповідно до яких, при перегляді вилученого з камер спостереження, встановлених на території центрального Ренійського ринку по вул. Пролетарська 29 у м. Рені Одеської області, відеозапису від 27.12.2023 р. було встановлено особу, що з сумки, яка знаходилась на торговому стелажі дістала гаманець та викрала з нього грошові кошти, при цьому, свідок ОСОБА_5 при перегляді даного запису впізнала цю особу як свого сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вищевказаний запис на носії було оглянуто, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів провадження, про обставини викрадення ним грошових коштів потерпілої обвинувачений також докладно пояснив та показав в ході слідчого експерименту 09.01. 2024 р., що відображено у відповідному протоколі із фототаблицями.
Незаконне заволодіння обвинуваченим транспортним засобом потерпілого ОСОБА_8 , окрім визнання обвинуваченим вини також підтверджується відповідними, дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_8 про обставини викрадення у нього автомобіля, показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що в один з днів на початку 2024 р. він, працюючи трактористом у КП ЖКС Ренійської міської ради, проїзжаючи на тракторі неподалік порту, надав допомогу двом хлопцям, витягнувши застряглий в болоті на дамбі в районі старого пляжу автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору; показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що в один з днів наприкінці січня 2024 р. на СТО, де він працює, на автомобілі ВАЗ 2109 червоного кольору приїздив ОСОБА_6 , з його дозволу зарядив знятий ним з машини акумулятор, після чого встановив його та поїхав, раніше він ОСОБА_6 за кермом не бачив, пізніше свідок згадав, що такий автомобіль є у користуванні ОСОБА_8 , та належить його сину; протоколом огляду місця події із фототаблицями від 27.01.2024 р., протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками - від 01.02.2024 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6 як особу, що перед здійсненням крадіжки автомобіля бувала у нього вдома; протоколом слідчого експерименту із фототаблицями від 21.03.2024 р., згідно якого обвинувачений ОСОБА_6 на місці докладно розповів та показав про обставини незаконного заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_8 ; викрадений автомобіль було вилучено, оглянуто, визнано речовим доказом, долучено до кримінального провадження та передано на відповідальне зберігання, вартість транспортного засобу також підтверджено належним чином відповідним експертним висновком.
Визнання обвинуваченим вини, його показання об'єктивно співпадають із наведеними доказами, узгоджуються з ними, а тому є достовірними.
Обвинувачений ОСОБА_6 таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_7 в умовах воєнного стану та підлягає відповідальності за ст. 185 ч.4 КК України, а також за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у приміщення, незаконно заволодів транспортним засобом ОСОБА_8 , та підлягає відповідальності за ст.289 ч.2 КК України.
Як особа обвинувачений ОСОБА_6 характеризується в-цілому негативно, про що свідчать характеристики та данні довідок, має постійне місце проживання.
При призначенні покарання суд враховує характер, обставини, кількість епізодів, тяжкість та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, відсутність матеріальних претензій у потерпілих, визнання обвинуваченим вини та каяття, а також особу обвинуваченого, його неповнолітній вік як на момент скоєння, так і на час розгляду справи, сімейний та матеріальний стан, дані про особу, характеризуючі матеріали.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, як обставини, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання - досудовим розслідуванням та судом не встановлено.
На підставі відповідної ухвали суду, Ізмаїльським районним відділом №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області було надано досудову доповідь відносно обвинуваченого, згідно із висновками якої, дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку, що у даному випадку є можливим застосування до неповнолітнього обвинуваченого, з урахуванням його віку, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутністю матеріальних претензій положень ч.1 ст. 69 КК України в частині призначення покарання за ч.4 ст.185 ч.4 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті, а також призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів із застосуванням положень ст.ст.75,104 КК України, звільнюючи від покарання із випробуванням. Виходячи з положень ч.2 ст.98 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна до неповнолітнього не застосовується.
З метою забезпечення належного контролю за поведінкою та профілактики скоєння правопорушень, суд також вважає за необхідне покладення обов'язків, передбачених п.1 та 2 ч.1 ст. 76 КК України, а також п.4 ч.3 ст.76 КК України.
Цивільні позови не заявлялись. Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертних досліджень, підлягають стягненню з законного представника неповнолітнього обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 289 ч.2 КК України та призначити покарання:
- за ст.185 ч.4 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі
- за ст. 289 ч.2 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі, відповідно до ч.2 ст.98 КК України - без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити 5 (п'ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
Застосувати до обвинуваченого ст.ст. 75, 104 КК України, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі із іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, та поклавши на нього в силу п.1 та 2 ч.1та п.4 ч.3 ст. 76 КК України обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки» для неповнолітніх.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з під варти у залі суду та поклавши на нього строком на 2 (два) місяці зобов'язання виконувати наступні обов'язки: прибувати до судових органів за викликом, без дозволу суду не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, у разі скасування відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_6 до відбуття покарання у виді позбавлення волі за даним вироком, у строк покарання зарахувати йому до строку відбуття покарання, строк його попереднього ув'язнення, а саме: знаходження під вартою під час судового розгляду даного кримінального провадження за період з 19.07.2024 р. по день винесення вироку включно, тобто по 15.05.2025 року, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов'язані із проведенням експертних досліджень у загальній сумі 8 708,72 грн.
Речові докази: автомобіль «ВАЗ - 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_11 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_8 - залишити зберігачу, дактилоскопічні плівки, недопалки, марлеві тампони із змивами, упаковані до поліетиленових сейф-пакетів, що відповідно до постанови слідчого від 27.01.2024 р. зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області - знищити, компакт-диск з відеозаписами з камер відеоспостереження від 27.12.2023 р., що відповідно до постанови слідчого від 09.01.2024 р. зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження. Скасувати арешт, накладений на вищевказані речові докази ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.01.2024 р. (справа №946/682/24, провадження № 1-кс/946/251/24).
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1