Справа № 509/448/25
14 травня 2025 року с. Овідіополь
Суддя Овідіопольського райсуду Одеської області Кириченко П.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області (протокол серії ЕПР1 №223880 від 18.01.2025 року) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює,
у скоєні адмінстртаивного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223880 від 18.01.2025 року вбачається, що 18.01.2025 року в 08.00 годин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Маzda 323 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», чи в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності (далі по тексту правопорушник) ОСОБА_1 , та його представник не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак надіслав на адресу суду клопотання в якому свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП - не визнав з підстав викладених у письмовому клопотанні та просив суд закрити провадження на підставі ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що у діях ОСОБА_1 , відсутня подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно - є одним з доказів по справі, у зв'язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
На підтвердження моєї вини працівниками поліції надано вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення від 18.01.2025 року та відеозапис до протоколу, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та інші документи, які підтверджують особу правопорушника.
В вищевказаному протоколі зазначено, що 18 січня 2025 року в 08.00 годин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (запах з порожнині рота та почервоніння очей, тремтіння рук, блеклість шкіри обличчя).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.1-7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 - ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Маzda 323, правопорушник заперечує, що він керував транспортним засобом, однак з додатку до протоколу відеозапису видно, що правопорушник вийшов з автомобіля з місця водія, інших осіб в транспортному засобі не було, в протоколі від 18.01.2025 року на час його складання правопорушник про дані обставини не зазначив, а тому в цій частині заперечень суд відноситься критично та не приймає їх до уваги.
У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення від 18 січня 2025 року зазначено, що у водія ОСОБА_1 є явні ознаки - запах з порожнини рота та почервоніння очей, тремтіння рук, блеклість шкіри обличчя, що відноситься до алкогольного сп'яніння, в підтвердження даних обставин уповноважена особа надала диск з відображенням подій, однак з даного відео не вбачається даних ознак алкогольного сп'яніння.
В підтвердження вини водія ОСОБА_1 у порушенні ПДР та скоєні адміністративного правопорушення працівником поліції був наданий доказ - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, який був складений 18.01.2025 року в 08 годин 00 хв. та відеозапис подій. Однак фактично з відеозапису, який наданий працівниками поліції водій ОСОБА_1 зазначив, що він не вживав алкогольні напої, якість відеозапису, яка надійшла до суду не надає можливість чітко встановити відмову водія ОСОБА_1 від проходження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі або за використанням спеціальних технічних засобів.
Виходячи з вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що відеозапис наданий працівниками поліції, що здійснював адміністративне правопорушення, виконане з порушенням принципу безперервності.
В ході судового розгляду було встановлено, що у водія ОСОБА_1 , не було вилучено посвідчення водія.
Відповідно до ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, ….щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Водій ОСОБА_1 , не був відсторонений від керування транспортним засобом, хоча поліцейський який складав протокол про адміністративне правопорушення вважав, що саме ОСОБА_1 , перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Після складання вищевказаного протоколу водій ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичної установи та надав висновок КУООМЦПЗ «Щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 124863 від 18.01.2025 року свідчить про не перебування ОСОБА_1 18.01.2025 року в 09. 20 годин у стані алкогольного сп'яніння із вказаного висновку вбачається, що у ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.07.2019 року у справі за №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі за №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17 (ЄДРСРУ № 82707106).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд зазначає, що вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом факт наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У випадку, коли наявні розбіжності щодо визначення природи (процесуальної чи матеріальної) окремого правового положення у національному законодавстві та практиці ЄСПЛ, то перевага повинна надаватися тому підходу, який є більш сприятливим для особи. Це випливає із принципів дії Конвенції, зокрема субсидіарності та мінімальних стандартів - держава повинна забезпечити особі мінімальний рівень захисту, гарантований Конвенцією, що не виключає встановлення в національному законодавстві вищих стандартів прав людини.
У відповідності до положень ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, суд прийшов до висновку, що працівники поліції належним чином не довели вину водія ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.5 ПДР, а тому суд вважає, що в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і порушена сама процедура проходження огляду на стан сп'яніння водія, а тому вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.247 ч.1п.1, 284,285 КУпАП,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення .
Копію постанови направити зацікавленим особам.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Кириченко П.Л.