ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_________
Справа №521/6664/25
Пр. №3/521/3180/25
15 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейський районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з полку Управління патрульної поліції в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
14 квітня 2025 року о 23 годині 46 хвилин у м. Одеса по проспекту Адміральський 8 ОСОБА_1 керував електросамокатом марки Jet потужністю 1000 вт. в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510 (ARLM 0429), тест №1054, результат огляду - 0,85% (проміле). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 інспектором полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції складено протокол серії ЕПР1 №300813 від 15 квітня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 15 травня 2025 року о 10 годині 00 хвилин, та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву, згідно якої свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в протоколі серії ЕПР1 №300813 від 15 квітня 2025 року, просив суд розглядати справу без його участі.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення судам слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Тому, розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300813 від 15 квітня 2025 року працівником поліції.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.10. ПДР України, учасник дорожнього руху, це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
У ПДР України чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Отже, якщо самокат служить для перевезення осіб, зокрема самого водія, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Їх поділили на дві категорії:
- легкий персональний транспортний колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину;
- низькошвидкісний приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів.
Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 березня 2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Згідно результату алкотестеру Drager Alcotest 7510 (прилад ARLM 0429) від 14 квітня 2025 року вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в крові на час затримання за управлінням транспортного засобу у останнього було виявлено 0,85% алкоголю в крові.
До суду разом з протоколом серії ЕПР1 №300813 від 15 квітня 2025 року було надано відеозаписи з портативного відеореєстратора №471803 та №474513, з яких вбачається, що14 квітня 2025 року о 23 годині 46 хвилин у м. Одеса по проспекту Адміральському 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «JET», б/н, та був зупинений екіпажом патрульної поліції.
Відеозаписом зафіксовано процедуру проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510, результат якого виявився позитивним - 0,85% алкоголю в крові.
За таких обставин, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив
п. 2.9а Правил дорожнього руху України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджує правомірність складення відносно нього протоколу серії ЕПР1 №300813 від 15 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300813 від 15 квітня 2025 року, даними огляду водія ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 7510 (прилад ARLM 0429) від 14 квітня 2025 року, відеозаписами з портативного відеореєстратора №471803 та №474513, а також заявою ОСОБА_1 про визнання вини від 15 травня 2025 року.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не виявлено.
Згідно ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення та його наслідки, суддя вважає за необхідне накласти на правопорушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1
ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).
На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 23, 24, 33, 130, 221, 283, 284, 307 КУпАП, суддя
постановила:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О. М. Сегеда