Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2927/25
Провадження № 1-кп/650/626/25
про продовження строку застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
14 травня 2025 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка Херсонської області клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 12025231130000139 від 04.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025231130000139 від 04.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході судового засідання даного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
18 березня 2025 року ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 16 травня 2025 року.
У зв'язку із викладеним, на даний час виникла необхідність у продовженні застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не зменшились, якщо обвинувачений буде залишатись на волі може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності за кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з рф.
Обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до семи років, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з метою уникнення покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, фактично може ухилятися від явки до суду на судовий розгляд.Таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику.
Крім того є підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме ухилятись від явки до суду, з метою уникнення відповідальності, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, він може затягувати строки проведення судового розгляду.
Крім того ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив та на даний час обвинувачується у вчиненні нових умисних кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. За злочин, у скоєнні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 кримінальним законом передбачено покарання до 7 років позбавлення волі.
Так, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 переховування від суду, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченої.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу обвинуваченого та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
За викладених обставин у сукупності, прокурор вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є недостатніми.
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 заперечують проти задоволення клопотання прокурора, просять відмовити у його задоволенні, та обрати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, захисника, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились.
Виходячи із вищезазначеного, з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, уникнення настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, строк застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розміром застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, є сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, ураховуючи вищевикладене, є підстави покладання на обвинуваченого наступних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого відділення ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області кожного вівторка та п'ятниці; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця розпиття алкогольних напоїв; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи те, що строк дії ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18.03.2025 року закінчується 16.05.2025 року, ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти новий злочин, не зменшились. Суд дійшов висновку, що вищеперераховані обставини, дають достатні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 199, КПК України, суд -
Клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 12025231130000139 від 04.03.2025 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , на 60 днів, тобто до 12.07.2025 включно, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суддею суми застави, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали для її виконання направити начальнику Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», прокурору - для відома.
Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ять днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_6