Справа № 584/380/24
Провадження № 2/584/84/25
Іменем України
06.05.2025 Путивльський районний суд Сумської області
в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.
при секретарі Зікрати Я.В.
з участю: представника позивача - адвоката Сопової В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області помер його батько ОСОБА_3 , який на день смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 , а фактично спадкодавець постійно проживав один.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якого також ввійшла 31/100 частка житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 .
З приводу оформлення спадщини позивач звернувся до нотаріуса, із заявою про прийняття спадщини та оформлення спадщини, на підставі чого була заведена спадкова справа № 47/2022 від 23.05.2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В той же час, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно позивачу нотаріусом було відмовлено, оскільки разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини був зареєстрований син померлого - ОСОБА_2 , який також відноситься до спадкоємців першої черги за законом, а тому має право на 1/2 частку зазначеної частки будинку.
Посилаючись на те, що відповідач у встановлений законодавством строк до нотаріуса заяви про прийняття спадщини не подав, зі спадкодавцем ОСОБА_3 за місцем його проживання та реєстрації на день смерті не проживав, тобто є таким, що спадщину не прийняв, просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно не проживав з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області, на момент відкриття спадщини за місцем їх реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 , а витрати по справі просив покласти на нього.
Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 04.04.2024 відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 21.11.2024 призначено справу до судового розгляду по суті та задоволено клопотання позивача про виклик свідків.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 06.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання, на підставі ст. 280 ЦПК України судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
З'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши надані докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області помер ОСОБА_3 , батько сторін, що вбачається з фотокопій відповідних свідоцтв (а.с. 7-9).
З фотокопії довідки виконавчого комітету Путивльської міської ради від 13.03.2024 № 2033 вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_3 на підставі заяви позивача 23.05.2022 приватним нотаріусом Фесенко А.О. заведено спадкову справу № 47/2022 (а.с. 18, 28-54).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_3 частку житлового будинку, позивач не може, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_3 також прийняв його син ОСОБА_2 , який також є спадкоємцем першої черги за законом, що видно з листа нотаріуса від 19.03.2024 № 47/01-16 (а.с. 19).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожна окремо, суду пояснили, що є сусідами померлого ОСОБА_3 . Відповідача не бачили сусіди за місцем реєстрації 10-12 років, за цей час він не проживав за місцем реєстрації, на поховання батька він не приїжджав. Люди його бачили в Києві. ОСОБА_3 постійно опікувався його син ОСОБА_1 , позивач по справі.
Підстав для сумніву в достовірності таких показань у суду немає.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
При виборі місця проживання виявляється воля особи, право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає, у той час коли під тимчасовим місцем проживання розуміється місце перебування фізичної особи де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема, у готелі чи у санаторії тощо). Тимчасова відсутність може бути безперервною, однак не повинна перевищувати шести місяців. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) та від 15 червня 2022 року у справі № 454/3550/18 (провадження № 61-912св21) зроблено висновок про те, що державна реєстрація спадкоємця у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.06.2023 у справі № 342/1447/20 (провадження № 61-11029св22).
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) зроблено правовий висновок про те, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01.2022 у справі № 446/53/16-ц (провадження № 61-11488св21).
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований по АДРЕСА_1 на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 , в той же час фактично там не проживав, у встановлений законом строк нотаріусу заяву про прийняття спадщини не подав, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена на підставі заяви позивача, а тому є таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , що є підставою для задоволення позову в повному обсаязі.
З урахуванням відповідного клопотання позивача, понесені ним витрати судом не розподіляються.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 206, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно не проживав з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області, на момент відкриття спадщини за місцем їх реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15.05.2025.
Суддя С.М.Токарєв