Рішення від 14.05.2025 по справі 513/1472/24

Справа № 513/1472/24

Провадження № 2/513/388/25

Саратський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в особі представника позивача Олександри Сторожишиної до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z06.00301.005931331 від 11 листопада 2019 року у розмірі 129 395,10 грн, укладеного з АТ «Ідея Банк», у зв'язку з ухиленням відповідача від добровільного виконання договірного зобов'язання. В позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № Z06.00301.005931331, згідно якого відповідач отримав кредит на поточні потреби у сумі 45 000,00 грн.

АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Кредитним договором №Z06.00301.005931331 від 11 листопада 2019 року у сумі 129 395,10 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом у сумі 44 912,78 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 31 513,17 грн; заборгованість за іншими процентними платежами - 52 969,15 грн.

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна»), укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № Z06.00301.005931331 від 11 листопада 2019 року.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № Z06.00301.005931331 від 11 листопада 2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , в розмірі 129 395,10 грн, а також судові витрати.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, шляхом направлення виклику до суду через систему електронний суд, який ним отримано, у судове засідання не з'явився. В позовній заяву просить суд розглядати справу у відсутність представника позивача та ухвалити рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про розгляд справи в суді повідомлений завчасно належним чином, шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повернулось до суду, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" і розміщенням оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" від 27 березня 2025 року про виклик у судове засідання.

Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» 11 листопада 2019 року, укладено Кредитний договір № Z06.00301.005931331, за яким відповідачці надано кредит у розмірі 45 000,00 грн. з процентною ставкою у розмірі 21,99% (змінювана), строком на 60 місяців.

Факт отримання відповідачем вказаних коштів підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 від 25 липня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 , отримано кредитні кошти у розмірі 45 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 11 листопада 2019 року № Z06.00301.005931331 (клієнт ОСОБА_1 ), дата розрахунку 25 липня 2023 року, заборгованість відповідача перед позивачем на вказану дату за кредитним договором складає: 129 395,10 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 44 912,78 грн; заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками у сумі 31 513,17 грн; заборгованості за нарахованими та не сплаченими комісіями у розмірі 52 969,15 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором від 11 листопада 2019 року №Z06.00301.005931331 у загальному розмірі 129 395,10 грн, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року.

У даній справі Договір факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 11 листопада 2019 року № Z06.00301.005931331, станом на 25 липня 2023 року, заборгованість відповідача перед позивачем на вказану дату складає: 129 395,10 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 44 912,78 грн; заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками у сумі 31 513,17 грн; заборгованості за нарахованими та не сплаченими комісіями у розмірі 52 969,15 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, суд також стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в особі представника позивача Олександри Сторожишиної до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПУО: 37616221), місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за кредитним договором від 11 листопада 2019 року № Z06.00301.005931331 у розмірі 129 395,10 грн (сто двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 10 к).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПУО: 37616221), місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6), витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 к).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 14 травня 2025 року.

Суддя В. С. Миргород

Попередній документ
127347069
Наступний документ
127347071
Інформація про рішення:
№ рішення: 127347070
№ справи: 513/1472/24
Дата рішення: 14.05.2025
Дата публікації: 16.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Саратський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.05.2025)
Дата надходження: 26.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
12.02.2025 11:00 Саратський районний суд Одеської області
20.03.2025 12:30 Саратський районний суд Одеської області
14.05.2025 12:00 Саратський районний суд Одеської області