Справа №505/1382/25
Провадження №1-кс/505/792/2025
07.05.2025 р. Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області
ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000252 від 07.04.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб із визначенням застави, в межах строку досудового розслідування відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта, Одеської області, громадянина України, неповна середня освіта, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89КК України не маючого судимості,
- підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000252 від 07.04.2025 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб із визначенням розміру застави, в межах строку досудового розслідування відносно ОСОБА_6 ,підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025161180000252 від 07.04.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Подільською окружною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та в подальшому незаконне зберігання ручної термобаричної гранати М/50, осколкової гранати РГТ-27С2, запал УЗРГ М2 та запал JVA1634 за місцем свого мешкання, не маючи на те передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання бойових припасів, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам визначеним п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами, «Положення про дозвільну систему» затверджене постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 зі змінами, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше, 10.04.2025, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав ручну термобаричну гранату М/50, осколкову гранату РГТ-27С2, запал УЗРГ М2 та запал JVA1634.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та незаконне зберігання бойових припасів, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання,без передбаченого законом дозволу, переніс вказані боєприпаси та вибухові речовини за місцем мешкання та почав зберігати придбані ручну термобаричну гранату М/50, осколкову гранату РГТ-27С2, запал УЗРГ М2 та запал JVA1634, за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що за місцем його проживання зберігається ручна термобарична граната М/50, осколкова граната РГТ-27С2, запал УЗРГ М2 та запал JVA1634, вирішив їх збути з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 10.04.2025 о 12 годині 05 хвилин, переніс вказані боєприпаси та вибухові речовини на вулицю Ярославського міста Балта Подільського району, Одеської області, де перебуваючи біля костелу святого Станіслава умисно, з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу, збув громадянину ОСОБА_7 ручну термобаричну гранату М/50, осколкову гранату РГТ-27С2, запал УЗРГ М2 та запал JVA1634, за що останній сплатив грошові кошти в сумі 4000 гривень.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та в подальшому незаконне зберіганняручної протитанкової гранати РПГ-22 з маркуванням «РПГ-22 «11»-14-90 ОЛ ВП-22 «11»-13-90 1-90 «10» 7/1 ТРВ/А» за місцем свого мешкання, не маючи на те передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання бойових припасів, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам визначеним п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами, «Положення про дозвільну систему» затверджене постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 зі змінами, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше, 06.05.2025, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав ручну протитанкову гранату РПГ-22 з маркуванням «РПГ-22 «11»-14-90 ОЛ ВП-22 «11»-13-90 1-90 «10» 7/1 ТРВ/А».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та незаконне зберігання бойових припасів, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання,без передбаченого законом дозволу, переніс вказані вибухові речовини за місцем мешкання та почав зберігати придбану ручну протитанкову гранату РПГ-22 з маркуванням «РПГ-22 «11»-14-90 ОЛ ВП-22 «11»-13-90 1-90 «10» 7/1 ТРВ/А», за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, ОСОБА_6 достовірно знаючи що за місцем його проживання зберігається ручна протитанкова граната РПГ-22 з маркуванням «РПГ-22 «11»-14-90 ОЛ ВП-22 «11»-13-90 1-90 «10» 7/1 ТРВ/А», вирішив її збути з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 06.05.2025 о 13 годині 00 хвилин, перемістив вказані вибухові речовини за адресою: Одеська область, Подільський район, село Бендзари, за координатами: 47.9252792, 29.6895734 та перебуваючи біля АЗС «Натко» умисно, з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу, збув громадянину ОСОБА_7 ручну протитанкову гранату РПГ-22 з маркуванням «РПГ-22 «11»-14-90 ОЛ ВП-22 «11»-13-90 1-90 «10» 7/1 ТРВ/А», за що останній сплатив грошові кошти в сумі 500 доларів США.
06.05.2025 року о 13 год. 06 хв., ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.05.2025 року о 12 год. 45 хв. ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Згідно клопотання слідчого, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності:
-показами свідка ОСОБА_8 ;
-показами свідка ОСОБА_7 ;
-показами свідка ОСОБА_9 ;
-оглядом закупника та вручення грошових коштів;
-оглядом та ідентифікацією грошових коштів;
-результатом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;
-актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів №262 від 11.04.2025;
-затриманням та особистим обшуком ОСОБА_6 ;
-освідуванням особи, а саме гр. ОСОБА_6 ;
-додатковими показами свідка ОСОБА_7 ;
-оглядом легкового автомобіля марки Renault Clio Symbol, що розташована в селі Бендзари Подільського району, Одеської області;
-оглядом предметів від 10.04.2025, які видані закупником, а саме два корпуси гранат та два запали до них;
-довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №230 від 06.05.2025;
-актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів №262 від 06.05.2025;
-обшуком території домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-допитом підозрюваного ОСОБА_6 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду є те, що у зв'язку з близьким розташуванням державного кордону, тому у підозрюваного є можливості безперешкодно перетнути державний кордон України як з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з якою у України відсутні будь - які міжнародно - правові відносини, так із Республікою Молдова. Також останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачуваних ч.1 ст.263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від трьох до семи років позбавлення волі,що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, власної сім'ї не має, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто, фактично, крім матері, не має сталих соціальних зв'язків, що також дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду ;
п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що на даному етапі досудового розслідування, не встановлено канал надходження боєприпасів до ОСОБА_6 , з цією метою в ході досудового розслідування проводяться ряд негласних (розшукових) дій, які на даний час тривають;
- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, може незаконно впливати, як безпосередньо так і опосередковано на вже допитаних свідків, а також інших осіб, які встановлюються та ще не допитані в ході досудового розслідування, шляхом умовлянь, залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи особу підозрюваного, останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування іншим заінтересованим особам в результатах досудового розслідування), що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово раніше засуджений за вчинення тяжких злочинів. Не дивлячись на те, що судимості підозрюваного ОСОБА_6 зняті та погашені, але останній на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову підозрюється у вчиненні нового тяжкого кримінального правопорушення. Крім цього, враховуючи відсутність у підозрюваного ОСОБА_6 постійного заробітку, останній може продовжувати вчинити нові тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення або продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 , у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від трьох до семи років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_6 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що у підозрюваного ОСОБА_6 з'являться можливості безпосередньо впливати на інших осіб, які встановлюються, шляхом розголошення відомостей які йому відомі про результати досудового розслідування, що негативно вплине на повному та об'єктивність досудового розслідування.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення;
Враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вищевикладені обставини, беручи до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, повноту та достатність зібраних доказів, слідчий вважає доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити і обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб із визначенням застави, в межах строку досудового розслідування. Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 є наявність уникнення ризиків передбачених п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просив при обранні запобіжного заходу, визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий ОСОБА_4 також клопотання підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання і просив відмовити слідчому в його задоволенні. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України необґрунтовані і не знайшли свого підтвердження. Зазначив, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає, щиро кається, має постійне місце реєстрації і проживання, а тому просить обрати підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника у повному обсязі.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000252 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
06.05.2025 року о 13 год. 06 хв., ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.05.2025 року о 12 год. 45 хв. ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище і долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлена свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний ОСОБА_6 не працює, не одружений, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень в період введення в Україні воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_6 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність обставин, передбачених ст. 194 КПК України.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наданих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність постійного місця роботи.
З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263 КК України.
Враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вищевикладені обставини, беручи до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, повноту та достатність зібраних доказів, слідчий суддя вважає доцільним застосувати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із визначенням застави в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 п.2 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, а тому вважаю, що необхідно визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 309, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_11 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000252 від 07.04.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб із визначенням розміру застави, в межах строку досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта, Одеської області, громадянина України, неповна середня освіта, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89КК України не маючого судимості, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України - терміном на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується о 13 год. 06 хв. 04.07.2025 року включно в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у сумі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №505/1382/25 пр. №1-кс/505/792/25, кримінальне провадження №12025161180000252 від 07.04.2025 року.
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду;
не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора (групи прокурорів у кримінальному провадженні), суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, строком на 60 діб з дня внесення застави в межах строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1