15.05.2025
Єдиний унікальний №497/629/25
Провадження №1-кс/497/383/25
про застосування? запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
15.05.25 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 про застосування? запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, особу, якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 31.08.2009 року,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України у кримінальному провадженні № 12025162270000140 від 26.02.2025 року, -
14.05.2025 року слідчий Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162270000140 від 26.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 14.03.2025 у не встановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 17:00 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за невстановленою досудовим розслідуванням адресою у м. Болград Одеської області, діючи з умислом спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вчинив дії щодо незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у порушення діючого законодавства України.
Так, положеннями ст.ст. 7, 12, 15, 19, 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці ІІ списку № 1, визначеної Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на території України забороняється, окрім як певними суб'єктами господарювання (юридичними особами) за наявності в них відповідної ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, що видається у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України № 589 від 03.06.2009 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом».
За вказаних обставин, 14.03.2024 ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел за вищезазначених обставин, діючи незаконно, за відсутності передбаченої Законом відповідної ліцензії, придбав наркотичний засіб канабіс, обіг якого обмежено, загальною масою не менше 9,42 грамів, включений до таблиці ІІ списку № 1, визначеної Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» для подальшого перепродажу з метою отримання прибутку наркозалежним особам для рекреаційного вживання.
У подальшому ОСОБА_5 , діючи незаконно, у невстановленому досудовим розслідуванням місці у м. Болград Одеської області, зберігав зазначений наркотичній засіб забезпечуючи його недоторканність, незмінності функціональних властивостей до часу його протиправного збуту наркозалежним особам для рекреаційного вживання з метою отримання прибутку.
Надалі, 14.03.2025 біля 17:30 години, ОСОБА_5 перебуваючи в провулку між вулицями Ямбольська та Фонтанна в м. Болград Одеської області, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, незаконно збув ОСОБА_7 вищевказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 9,42 грамів шляхом продажу за грошову винагороду в сумі 1500 гривень.
Так, 14.05.2025 слідчим слідчого відділу відповідно до ч.1 ст.307 КК КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення.
Враховуючи обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 актуальність ризиків передбачених ст.177 КПК України, орган досудового розслідування вважає доцільним застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з моменту затримання, з визначенням розміру застави.
В судовому засіданні 15.05.2025 року:
- прокурор підтримав клопотання, надав пояснення з приводу обґрунтованості підозри, та наявності ризиків, наполягав на задоволенні клопотання. Стверджував про те, що підозрюваний може:
- ухилитися від слідства та суду з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності вини; - вчинити тиск на свідків, які викривають його протиправну діяльність; - продовжити свою протиправну діяльність, оскільки не виявлено і не встановлено місце зберігання наркотичних засобів, які реалізуються підозрюваним; - діяльність з реалізації наркотичних засобів є єдиним доходом, який забезпечує існування підозрюваного. Також прокурор просив врахувати місце розташування м.Болград в прикордонній смузі та наближеність до кордону, що може спонукати підозрюваного незаконним шляхом покинути територію України.
Прокурор вважав за можливе застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240.00 гривень з покладенням обов'язків передбачених п.п.1,2,3,4,4 ч.5 ст.194 КПК України;
- слідчий підтримала своє клопотання та доводи прокурора, наполягала на задоволенні клопотання в повному обсязі;
- підозрюваний заперечував оголошену йому підозру, стверджував про непричетність до вчиненого діяння, що наркотичний засіб він купував для себе, для особистого вживання, але не реалізовував і не розповсюджував. Просив застосувати відносно нього домашні й арешт;
- захисник заперечував також обґрунтованість підозри оголошеної його підзахисному. Вважав, що ризики і інші обставини, що обґрунтовують обрання запобіжного заходу, надумані і не відповідають дійсності, носять імовірний характер. Посилався на рішення ЄСПЛ «Клішин проти України» від 23.02.2012 року, та що всі обставини у сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у вигляді нічного домашнього арешту за місцем проживання.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною? 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному за № 12025162270000140 від 26.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, за попередньою правовою кваліфікацією - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів, яка призначена керівником Болградської окружної прокуратури у відповідності до положень ст.ст.36-37 КПК України. До складу групи прокурорів включено прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється групою слідчих, яку призначено керівником органу досудового розслідування Болградського РВП ГУНП в Одеській області у відповідності до положень ст.ст. 38, 39, 40 КПК України. До складу слідчої групи слідчих включено слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 ..
14.05.2025 року за результатами зібраних доказів ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України за правовою кваліфікацією: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
В обґрунтування підозри, оголошеної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення орган досудового розслідування посилається на зібрані наразі в кримінальному провадженні докази, зокрема:
- матеріали негласних слідчих (розшукових) дій з яких знято гриф секретності;
- протокол допиту у процесуальному статусі свідка ОСОБА_7 ;
- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/116-25/6636-НЗПРАП;
- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
За класифікацією кримінальних правопорушень, встановленою ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_5 діяння є тяжким злочином, за вчинення якого згідно із санкцією ч.1 ст. 307 КК України законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи? мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа
Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України слід зазначити про наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР за № № 12025162270000140 від 26.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 названого? кримінального правопорушення,? та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі наявність ризиків таких як: можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наразі підозрюваний відмовився від дачі показів після оголошеної йому підозри, однак в судовому засіданні стверджує проте, що підозра не обґрунтована, що він купував наркотичні засоби для особистого вживання. Тобто не виявив бажання співпрацювати з органом досудового розслідування.
По твердженню захисника, ризики є надуманими, втім жодних доказів на підтвердження протилежного суду не надає, як і доказів характеризуючих підозрюваного, на підтвердження наявності соціальних зв'язків, засобів до існування тощо.
Підозрюваний усвідомлює, що за результатами судового розгляду йому може загрожувати реальна міра покарання, у зв'язку із чим є ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як розуміючи вищевказані обставини та наслідки скоєного підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування.
Знаходячись на свободі ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме після вручення клопотання про застування відносно нього запобіжного заходу, останній має змогу ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в яких зафіксовані вже здобуті докази, в тому числі допити свідків, які викривають протиправну діяльність останнього, що ускладнить подальше здобуття органом досудового розслідування доказів та можливий влив на свідків, задля схилення їх до зміни показів.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Оцінюючи наведені ризики в сукупності, слідчий суддя вважає їх реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Тим паче, що досудове розслідування на даний час триває, усі необхідні і достатні докази не зібрані, не всі свідки допитані, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити свою протиправну діяльність.
Орган досудового розслідування продовжує збирати докази причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому діяння.
Крім того, наразі органом досудового розслідування не встановлений та не ліквідований канал поставки наркотичного засобу ОСОБА_5 , не встановлена ступень зв'язку останнього з організаторами та постачальниками, а відтак перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може повідомити таких осіб про здійснення відносно них слідчих (розшукових) заходів, що може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та протидії незаконному обігу наркотичних засобів у Болградському районі.
Підозрюваний ОСОБА_5 може вдатися до спроб знищити докази, які має на меті відшукати слідство. Є мешканцем прикордонного населеного пункту, добре орієнтується на місцевості та знає специфіку роботи та розташування прикордонних пунктів пропуску, а від таки має всі умови для незаконного перетину державного кордону України.
Обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно для забезпечення проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на уникнення покарання за вчинення умисного тяжкого злочину.
Заперечення захисника, слідчий суддя розцінює критично, оскільки вони не спростовують підозру, оголошену ОСОБА_5 , не спростовують наявність ризиків, про які зазначає орган досудового розслідування, ні яким чином не впливають на характеристику підозрюваного, і не підтверджують його належну процесуальну поведінку.
Крім цього, слідчий суддя також звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який продовжувався неодноразово, також і станом на момент розгляду клопотання слідчого його продовжено.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах?воєнного стану?визначаються відповідно?до Конституції?України та?цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, враховуючи обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 відсутність позитивної характеристики за місцем проживання, відсутність засобів до існування, актуальність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
Щодо визначення застави:
Слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом (ч.3 ст.183 КПК України).
Отже, задовольняючи дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 цієї ж статті щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу підозрюваного впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.
У цьому кримінальному провадженні Суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу обвинуваченого (при застосуванні тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що запобігання спробам вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК, можуть бути забезпечені виключно шляхом застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 80 (восьми десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028.00 гривень х 80 = 242 240.00 гривень), що є максимальним розміром у разі вчинення тяжкого кримінального правопорушення, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Будь-яких доказів на підтвердження матеріального стану підозрюваного, наразі слідчому судді не надано.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом усього часу дії запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне покласти обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.??
На підставі?викладеного,?керуючись ст.ст.131, 176-178,?182,?183,?184,?395?КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 про застосування? запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 -? задовольнити
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025162270000140 від 26.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Взяти негайно під варту в залі суду.
Строк дії ухвали визначити до 13 липня 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (восьми десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240.00 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.??
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора слідчого судді;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді;
-повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, а саме: в Головне управління ДМС в Одеській області: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13.07.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення? застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного ?з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1