Справа № 930/2383/24
Провадження №2/930/148/25
22.04.2025 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Войницької Т.Є.
за участі секретарів судового Вакар Г.І., Поліщук Р.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Бойко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бойко Юлії Олександрівни до ОСОБА_2 , про повернення безпідставно набутих коштів,
У вересні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бойко Ю.О. звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , про повернення безпідставно набутих коштів.
В обгрунтування позову представник позивача зазначила, що у вересні 2017 року ОСОБА_2 поселився в якості квартиранта в належному ОСОБА_1 житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У травні 2018 року позивач почала робити ремонт у вищевказаному будинку та його прибудинковій території. З цією метою позивач займалась пошуком купівлі автомобіля, щоб їй було економніше та швидше зробити ремонті роботи. Відповідач запропонував позивачу допомогу в організаційних питаннях. Оскільки на той час позивач з відповідачем були у довірливих відносинах,вона погодилась. Позивач з відповідачем домовились про те, що відповідач шукає транспортний засіб, а право власності транспортного засобу буде формлено на позивача, оскільки купівля автомобіля мала оплачуватися тільки грошима, які належали позивачу. Так, в травні 2018 року позивач передала відповідачу грошові кошти в сумі 9500 доларів США для придбання автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER". Відповідач повідомив позивачу, що отримав від власника автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER" на своє ім'я генеральну довіреність та в подальшому маючи її за попередньою домовленістю з позивачем оформити на позивача договір купівлі-продажу даного автомобіля та провести його перереєстрацію на позивача. Відповідач домовленості не виконав та почав використовувати даний траснпортний засіб в своїх інтересах (використовував вказаний автомобіль для надання послуг по перевезенню вантажів третім особам, отримував прибуток, але позивачці жодних коштів не надавав та постійно говорив їй, що перереєструє даний траснпортний засіб на неї).
В кінці травня того ж року у позивача виникла необхідність в купівлі легкового транспортного засобу. Відповідач знову запропонував допомогу в пошуку легкового автомобіля та офромленні його саме на позивача.
Так, 31 травня 2018 року позивачка придбала у громадянина на прізвище Швед, автомобіль "Ford Transit Connect" 2006 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та особисто передала відповідачу власні кошти в розмірі 6000 доларів США, при передачі вказаних коштів був присутній власник автомобіля "Ford Transit Connect". Договір купівлі-продажу при цьому оформлений на позивача не був. Згодом даний транспортний засіб був зареєстрований за відповідачем. Відповідач даний траснпортний засіб не переоформив та не провів перереєтрацію на позивача, хоча пообіцяв це зробити.
Коли купувались вищевказані транспортні засоби у позивача не було водійських прав, тому вказаними автомобілями користувався відповідач.
На протязі тривалого часу позивач неодноразово зверталась до відповідача щодо того, щоб останній перереєстрував на неї вищевказані транспортні засоби, на що відповідач запевнював її, що все зробить, щоб вона відносно цього не хвилювалась, дані автомобілі будуть на неї зареєстровані.
Також в травні 2018 року відповідач повідомив позивачу, що у нього немає відповідної категорії на право керувати вантажним автомобілем, який був придбаний першим. Тоді він, з метою отримання відповідної водійської категорії, звернувся до позивачки із проханням позичити 17 000,00 грн. Позивач позичила відповідачу вказану суму, при цьому усно домовилися та не укладали письмового договору. Позивач вірила в те, що відповідач порядна людина та з часом віддасть позичені кошти, тільки в нього з'явиться можливість.
У жовтні 2018 року відповідач повідомив про необхідність проведення ремонту автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER". Вартість таких робіт становила 2550 доларів США. Вказану суму позивач передала відповідачу, який на підтвердження проведення ремонтних робіт надав позивачу наряд-замовлення на виконання ремонтних робіт. Кошти на ремонт автомобіля передано відповідачу, як згодом виявилось ремонт вищезазначеного транспортного засобу не проводився, відповідач знову привласнив собі кошти.
В листопаді 2018 року позивачка поїхала за межі України на роботу. Згодом їй стало відомо про те, що відповідач куплені за грошові кошти позивача (оскільки у відповідача жодних заощаджень та особистих коштів не було), вищевказані транспортні засоби продав. При цьому, як виявилось пізніше, автомобіль "Ford Transit Connect" 2006 року, відповідач зареєстрував на себе. Виправдовуючись перед позивачкою, відповідач пояснив їй, що він був змушений продати автомобілі та купити комбайн CLASS, оскільки йому здавалось, що це вигідне капіталовкладення, оскільки комбайном можна надавати послуги, отримувати прибуток та це буде вигідно.
З метою транспортування комбайна, який по словах відповідача належав позивачу, відповідач знову попросив грошей в сумі 30 000,00 грн. Позивачка через свою матір ОСОБА_3 передала кошти в сумі 30 000,00 грн. Даний комбайн у 2019 році експлуатувався відповідачем, останній надав послуги по збиранню врожаю зернових культур в с. Обідному Немирівського району Вінницької області та зобов'язувався повернути позивачеві всі позичені кошти. Увесь прибуток від надання послуг даним комбайном він привласнював собі та позивачу не надав жодної копійки.
Таємно від позивача в 2020 році в березні місяці відповідач продав вищезазначений комбайн. Кошти від проданого комбайну (сума за яку продав відповідач комбайн позивачу невідома) відповідач знову ж таки привласнив.
21 березня 2020 року за кошти від продажу комбайна відповідач придбав автомобіль «Peugot» з його слів за 7200 доларів США. Рештою коштів, які залишились у відповідача, останній розпорядився на власний розсуд.
22 вересня 2020 року вона звернулася до Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення ОСОБА_2 .
В ході досудового розслідування ОСОБА_2 двічі допитувався з приводу обставин купівлі - продажу автомобілів, згідно яких, факту того, що брав гроші у ОСОБА_1 на купівлю автомобілів не заперечує.
30.09.2021 слідчим Кушнір К.Ю. було винесено постанову про закриття кримінального провадження, мотивовану тим, що спори між сторонами, що уклали договір, вирішуються в цивільному порядку. На дану постанову слідчого було подано скаргу до Вінницького міського суду Вінницької області, у задоволенні якої слідчим суддею Вінницького міського суду від 24.01.2022 року було відмовлено.
Протягом 2022-2023 року позивач намагалась зв'язатись з відповідачем для того, щоб відповідач повернув їй кошти, які безпідставно набув, але останній перестав виходити на зв'язок та почав переховуватись від позивача та перестав виходити на зв'язок.
У зв'язку із наведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 050 доларів США та 47 000,00 грн. безпідставно набутих коштів, витрати на правничу допомогу у розмірі 12 848,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 429, 32 коп.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20.09.2024 позов представника позивача залишено без руху.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14.10.2024 відкрито провадження у справі у зв'язку з усуненням недоліків, визначених ухвалою суду від 20.09.2024, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27.01.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойко Ю.О. позов підтримали та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, відзиву на позов на подав, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що добре знає ОСОБА_1 , з якою спільно виросли і багато років товаришують. У 2017 році ОСОБА_5 взяла на квартиру ОСОБА_2 , якого згодом попросила вибрати для неї вантажного автомобіля. За кошти ОСОБА_6 придбав вантажний автомобіль «Мерседес», а після цього також на її прохання та за її кошти купив автомобіль «Форд», проте вказані транспортні засоби на неї не оформив. Згодом зазначені автомобілі ОСОБА_7 продав без відома ОСОБА_8 , кошти їй не повернув.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що позивач у справі є його рідною сестрою. Він з родиною проживає окремо, а сестра проживає разом з матір'ю по АДРЕСА_1 . У 2018 році ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_10 придбала вантажний автомобіль «Мерседес» за 9500 доларів США, щоб здавати в оренду, а пізніше для себе купила «Форд коннект» за 6000 доларів США, проте на себе вказані автомобілі не оформила. ОСОБА_7 все продав, гроші сестрі не повернув. На отримані від продажу автомобілів кошти придбав комбайн, який також згодом продав, грошей так і не повернув.
Суд, заслухавши позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц, роз'яснив, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов; а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця, що підтверджується копією паспорту№ НОМЕР_2 , виданого 28.11.2018 органом №0510.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання №44860 від 17.07.2023 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно копії паспорту серії НОМЕР_3 , виданого 30 жовтня 2004 року на ім'я ОСОБА_2 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гонорівка Піщанського району Вінницької області .
22.09.20220 ОСОБА_1 звернулася до Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до вказаного реєстру за заявою ОСОБА_1 09.02.2021 внесено відомості за ч. 2 ст. 190 КК України за №12021020020000114 .
Згідно пояснень ОСОБА_2 від 28.10.2020, наданих оперуповноваженому Лівобережного ВІ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Гордецькому М.В., у 2017 році ОСОБА_2 винаймав житло у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Коли ОСОБА_1 перебувала за кордоном, він здійснював догляд за її батьками. У травні 2018 року ОСОБА_1 запропонувала йому, щоб він придбав автомобіль та надала йому гроші в сумі 9000 доларів США . За ці гроші він придбав автомобіль «Мерседес Спрінтер». Його оформлення з ОСОБА_1 не обговорювали. На даному автомобілі він здійснював вантажні перевезення. Через деякий час ОСОБА_1 надала йому 6000 доларів США, на які він придбав автомобіль Форд Транзіт. ОСОБА_1 повідомила, що цей автомобіль дарує йому, гроші за нього повертати не потрібно. Потім він повідомив ОСОБА_1 , що продасть « ОСОБА_11 » та «Форд Транзіт» та придбає комбайна. «Форд транзіт» він продав за 4000 доларів США, а «Мерседес Спрінтер» за 9000 доларів США. На отримані кошти він придбав комбайна за 13 000 доларів США, який продав весною 2020 року за 13 000 доларів США. З отриманих грошей він віддав ОСОБА_1 10 000 доларів США. Після цього він позичив грошей та придбав собі автомобіль «Пежо Експерт», який ОСОБА_1 забрала. За його підрахунками він винен ОСОБА_1 3000 доларів США, якщо вона поверне йому «Пежо Експерт» . Грошей у ОСОБА_1 він не просив, гроші вона надавала самостійно, постійно пропонувала йому придбати автомобілі.
Згідно пояснень ОСОБА_2 від 30.09.2021 року, наданих слідчому Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницької області К. Кушнір, ОСОБА_2 у 2017 році почав винаймати житло у ОСОБА_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . У даному будинку окрім ОСОБА_5 , проживала її мати, син з дружиною та інші квартиранти. Житло винаймав на протязі 2-х років. У 2018 році між ним та ОСОБА_5 були відносини. У червні 2018 ОСОБА_5 запропонувала йому, щоб він купив автомобіль. Грошові кошти на той час вже були спільні. Після чого через місяць він поїхав на авторинок у м. Вінниці та придбав автомобіль марки «Форд Коннект». Після купівлі автомобіля, оформив його на себе, оскільки ОСОБА_5 не була проти. Через півроку за спільною згодою вони автомобіль продали за 4500 доларів США і через тиждень придбали інший автомобіль марки «Мерседес спрінтер». Грошові кошти були спільні. Даним автомобілем керував по довіреності. Після купівлі вказаного автомобіля, ОСОБА_5 запропонувала створити спільний бізнес, а саме розпочати співпрацю з фірмою «Аріта», яка у м. Вінниці орендує склади з господарськими товарами. ОСОБА_1 хотіла, щоб він перевозив товари з даної фірми магазинах, маршрут був лише по місту Вінниці. Так, у 2019 році він влаштувався на роботу, де займався перевозом господарських товарів. Грошові кошти, які він отримував, залишав у себе, так як на той період, ОСОБА_5 перебував за кордоном. Тому, на час її відсутності, продукти харчування, комунальні послуги, ліки для її батьків він купував та оплачував за гроші, які заробляв на роботі. Восени 2020 року він роботу змінив, так як ОСОБА_5 сказала, що робота із перевозкою не вигідна, мала заробітна плата. Тому порадившись, вони дійшли спільної думки продати автомобіль «Спрінтер». За отримані кошти він придбав комбайн, на якому працював на зборі врожаю близько 2-х місяців. Згодом ОСОБА_5 почала говорити, що ця робота приносить малий заробіток. Після цього він продав комбайн за 11 000 доларів США. Коли ОСОБА_5 була за кордоном, між ними розпочалися конфлікти з приводу того, що він мало заробляє та вживає алкоголь. У вересні 2020 року ОСОБА_5 повернулася із-за кордону і дома він повернув їй 10 000 доларів США та в той же день залишив її та переїхав на іншу квартиру. Через деякий час він по довіреності придбав собі автомобіль «Пежо експерт» та влаштувався на роботу водієм у приватного підприємця, де працює і на сьогоднішній день. У 2021 році він поїхав у Хмельницьку область на жнива. Свій автомобіль залишив за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час винаймав житло. Через деякий час йому зателефонували колеги та повідомили, що бачили його автомобіль,за кермом якого був син ОСОБА_12 . Зателефонувавши до ОСОБА_5 , щоб розібратись у ситуації, остання повідомила йому, що це компенсація і більше нічого не пояснила. Він зателефонував на 102. Наступного дня він з'явився до відділу поліції для дачі пояснень, де йому пояснили, що він має компенсувати 200 000 грн. матеріального збитку ОСОБА_1 . Коли він повернувся додому, на території домоволодіння ОСОБА_5 побачив свій автомобіль, який був на інших номерах. А документів на автомобіль дома вже не було. Після чого він дізнався, що автомобіль був переоформлений на іншу особу в м. Хмільнику. Однак, будь-яких підписів, дозволу він не надавав.
Постановою слідчого СВ ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області України у Вінницькій області Кушнір К.Ю. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020020000114 від 09.02.2021 року закрито у зв'язку з відсутністю в діях особи складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 24.01.2022 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката Бойко Б.О. на постанову слідчого ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Кушнір К.Ю. про закриття кримінального провадження №12021020020000114 від 09.02.2021 року.
Згідно інформації, наданої територіальним сервісним центром МВС №0541, на запит адвоката Бойко Ю.О., в період часу з 2018 року по день надання запиту (20.12.2022) ОСОБА_2 здійснено наступні реєстраційні дії: реєстрація транспортного засобу "Ford Transit Connect" 2006 року випуску, дата реєстрації 2018. В подальшому відповідний транспортний засіб перереєстровано 27.03.2019 року на нового власника по договору купівлі-продажу №0541/2019/1379688, укладеному в ТСЦ 0541 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Суд акцентує увагу, що представником позивача не надано суду жодних належних, допустимих доказів на підтвердження факту набуття ОСОБА_2 коштів ОСОБА_1 .
Письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.10.2020 та 30.09.2021, надані ним оперуповноваженому Лівобережного ВІ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Гордецькому М.В. та слідчому Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницької області та слідчому Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницької області К. Кушнір,суд вважає недопустимими доказами, зважаючи на те, що вони отримані в рамках кримінального провадження, правового значення для вирішення даної цивільної справи, розгляд якої відбувається відповідно до норм ЦПК України, не мають.
Суд також не вважає допустимими доказами показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , оскільки згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, у зв'язку із чим, надання та отримання коштів не може бути підтверджено показаннями свідків.
Сам факт реєстрації у 2018 році відповідачем транспортного засобу "Ford Transit Connect", який згодом був перепроданий іншому власнику, не свідчить про набуття даного автомобіля ОСОБА_2 за кошти ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи недоведеність належними та допустимими доказами позивачем та її представником обставин, які б свідчили про набуття ОСОБА_2 коштів за рахунок ОСОБА_1 , суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про ввідмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст.141 ЦПК України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 83, 177, 1212 ЦК України, ст.ст. 76, 77, 78, 81, 223, 258, 259, 263, 273, 354, 355ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01.05.2025 року.
Суддя Т. Є. Войницька