Справа №491/742/24
13 травня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючої у справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Барбіроша В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 18 січня 2013 року позивач уклала шлюб з відповідачем по справі. Позивач та відповідач мають двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 08 лютого 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано та з відповідача на користь позивача ухвалено стягувати аліменти на утримання їхніх неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень на кожну дитину щомісяця, з індексацією відповідно до закону до повноліття дітей. Позивач зазначає, що на даний час її матеріальний стан змінився, оскільки зросли витрати на утримання дітей у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України, зросли ціни на проживання, продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину, оскільки із зростанням діти потребують більшого догляду та матеріальних коштів. На даний час відповідач сплачує аліменти в розмірі 2000 гривень щомісяця на двох дітей, що в сучасних життєвих обставинах не вистачає навіть на харчування. На даний час позивач ніде не працює та фактично знаходиться на утриманні свого нинішнього чоловіка ОСОБА_5 та взагалі не отримує жодних доходів, а аліментів не вистачає на утримання дітей, навчання, одяг та надання нормальних продуктів харчування дітям. Позивач вказує, що їй не відомо чи працює офіційно відповідач, але за законом він має сплачувати 1/3 частину доходу в рахунок сплати аліментів. З урахуванням наведених вище обставин позивач звернулася до суду з даною позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 23 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
В судове засідання 13 травня 2025 року позивач не з'явилась, однак її представник - адвокат Юраш І.О., яка діє на підставі ордеру серії ВН №1404404 від 31 серпня 2024 року, подала до суду письмову заяву, в якій просить судове засідання, призначене на 13 травня 2025 року, провести без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити (а.с.59).
Відповідач в судові засідання, в тому числі 13 травня 2025 року не з'являвся, при цьому про дату, час та місце проведення судових засідань у справі повідомлявся належним чином відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, що підтверджується конвертами, які повернулися до суду (а.с.41, 58).
У відповідності до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При цьому, з наведених вище обставин вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, при цьому у судові засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, а позивач та її представник не заперечують проти заочного розгляду справи, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч.1 ст.281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача, позивача та її представника.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, взявши до уваги заяву представника позивача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 03 вересня 2018 року органом 5123 (а.с.8), копією витягу з реєстру територіальної громади №2022/000308433 від 11 серпня 2022 року, виданого Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (а.с.9).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, виданим Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №3250 від 09 вересня 2024 року (а.с.31).
Позивач та відповідач мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 січня 2011 року виконкомом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.11), дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22 жовтня 2012 року виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.12).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 18 січня 2013 року виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області між позивачем та відповідачем 18 січня 2013 року було зареєстровано шлюб, актовий запис №01 від 18 січня 2013 року, після чого позивачу було присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_6 » (а.с.10).
Заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 08 лютого 2016 року у справі №491/1697/15-ц позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей було задоволено та ухвалено шлюб між позивачем та відповідачем розірвати, після розірвання любу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_6 », стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 1000 гривень на кожну дитину щомісяця, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред'явлення позову - 14 грудня 2015 року, до досягнення дітьми повноліття (а.с.13-14).
На підставі зазначеного вище заочного рішення суду Ананьївським районним судом Одеської області 20 травня 2016 року було видано виконавчий лист №491/1697/15-ц щодо виконання вказаного рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їхніх дітей у визначеному судовим рішенням порядку та розмірі (а.с.15).
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 28 серпня 2018 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, вбачається, що позивач 28 серпня 2018 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після чого їй було присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_8 » (а.с.16).
Відповідно до довідки про склад сім'ї №310 від 30 квітня 2024 року, виданої Ананьївською міською радою, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . До складу її сім'ї входять: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - чоловік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - дочка (а.с.17).
У відповідності до довідки Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області №193 від 06 травня 2024 року ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , як отримувач державних соціальних допомог на обліку в Ананьївському відділі управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області не перебуває та ніяких видів державних соціальних допомог не отримує за період з 01 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року (а.с.18).
Відповідно до довідки Ананьївського відділу Подільської філії Одеського обласного центру зайнятості №89/04-20/2024 від 06 травня 2024 року, ОСОБА_1 не перебуває на обліку як безробітня у вказаному відділі (а.с.19).
Згідно з довідкою Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0213-8/69606 від 07 травня 2024 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та пенсію не отримує (а.с.20).
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. За заявою одержувача суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням, як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст.183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як з'ясовано, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дітей, складає по 1000 гривень на кожну дитину щомісяця.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», визначено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня. Аналогічні розміри прожиткового мінімуму визначені у Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з чого вбачається, що розміри прожитого мінімуму для осіб та основних соціальних і демографічних груп населення залишилися на рівні 2024 року, тобто, без змін.
Отже, на час звернення позивача до суду з позовом про зміну розміру аліментів 03 вересня 2024 року та на час розгляду справи мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років має становити в місяць не менше 1598 гривень (3196 грн./50%).
Згідно ч.2 ст.182 та її другого абзацу СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону, враховуючи його матеріальне становище.
Відповідно суд приходить до висновку про необхідність змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісяця та, враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із дня пред'явлення позовної заяви про зміну розміру аліментів, тобто з 03 вересня 2024 року до досягнення дітьми повноліття. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а тому відповідно ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Крім того позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати за надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що витрати позивача за надання правничої допомоги складають 5000 гривень, в підтвердження чого до позовної заяви додано квитанцію до прибуткового касового ордера №16 від 19 серпня 2024 року, відповідно до якої позивачем сплачено адвокату Юраш І.О. грошові кошти в розмірі 5000 гривень на підставі, як зазначено в квитанції, позовна заява про зміну розміру та способу стягнення аліментів (а.с.20), попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла позивач у зв'язку зі звернення до суду з вказаним позовом, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до якого загальний розмір до сплати за надання правничої допомоги складає 5000 гривень (а.с.21), копію договору про надання правничої допомоги від 16 липня 2024 року (а.с.22-23), копію додатку від 16 липня 2024 року до договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого сума гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної у договорі, складає 5000 гривень, та виплати гонорару здійснюється авансом у зазначеній сумі (а.с.24).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат за надання правничої допомоги в розмірі 5000 гривень, оскільки такі витрати підтвердженні відповідно до вимог ст.137 ЦПК України та їх розмір відповідає складності справи та виконаним адвокатом роботам, в тому числі, наданим послугам, зокрема, представництво інтересів клієнта під час судового розгляду, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенню справи для сторони.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354, 430 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 за рішенням Ананьївського районного суду Одеської області №491/1697/15-ц від 08 лютого 2016 року та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 вересня 2018 року органом 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 вересня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 вересня 2018 року органом 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , понесені нею витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , судовий збір в прибуток держави в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню, у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя: Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.