Справа № 136/872/25
провадження № 2/136/303/25
"14" травня 2025 р. м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Присяжний О.І., отримавши та розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
В провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
13.05.2025 представником позивача - адвокатом Плотицею В.В., одночасно з пред'явленням позову подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить накласти арешт на:
- житловий будинок, загальною площею 85.8 кв.м., житловою площею 45.8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0522210100:01:003:0424, яка належить ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1407 га, з цільовим призначенням 01.03 Для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0522210100:01:003:0425, яка належить ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що предметом позову є визначення прав на спільне сумісне майно позивача і відповідача, а саме: житловий будинок загальною площею 85.8 кв.м., житловою площею 45.8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0522210122:01:003:0424; земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0522210100:01:003:0424, а також земельну ділянку площею 0,1407 га, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0522210100:01:003:0425, які, відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, належить ОСОБА_2 .
На даний час позивач із відповідачем не можуть прийти до спільного рішення щодо поділу спільного майна та добровільно поділити спільно нажите майно, тому позивач змушена звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, адже спірне майно зареєстроване на ім'я відповідача.
Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач відчужив без згоди ОСОБА_1 спільний транспортний засіб подружжя, що підтверджується відповіддю керівника ТСЦ № 0541, грошові кошти від продажу автівки ОСОБА_2 присвоїв одноособово.
Оскільки відповідач з метою ухилення від виконання рішень суду може відчужити спірний житловий будинок, про що свідчить відчуження спільного сумісного майна у вигляді автомобіля, не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача, вважають, що саме такий захід забезпечення позову як арешт повною мірою забезпечить можливість виконання рішення.
За змістом частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
На підставі вказаних вимог судом здійснено розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 149, підпунктів 3, 4 частини першої статті 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи неповинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20.
Судом встановлено наступне.
Предметом позову у справі, що розглядається, є визначення прав на спільне сумісне майно позивача і відповідача, а саме: житловий будинок загальною площею 85.8 кв.м., житловою площею 45.8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0522210122:01:003:0424; земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0522210100:01:003:0424, а також земельну ділянку площею 0,1407 га, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0522210100:01:003:0425.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності фізична особа ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 85.8 кв.м., житловою площею 45.8 кв.м., Згідно опису: літ. "А" житловий будинок; - літ. "А1" прибудова, ганок; - літ. "Б" літня кухня; - літ. "б" сарай; - літ. "п/Б" погріб; - літ. "Б1" сарай; - літ. "Б2" гараж; - літ. "В" убиральня; - №1 забор. Розташований за земельній ділянці з кадастровим номером: 0522210100:01:003:0424.
Згідно договору купівлі-продажу від 17.01.2003, посвідченого приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. фізична особа ОСОБА_2 набув у власність цілий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_2 .
Як слідує із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, та як вище зазначалося, фізична особа ОСОБА_2 є власником земельної ділянки на якій розташований спірний житловий будинок з кадастровим номером 0522210100:01:003:0424, а також земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:01:003:0425.
Відповідно до відповіді начальника ТСЦ МВС № 0541 за № 31/31/0541/435-аз-441-2025 від 02.05.2025, згідно ЄДР ТЗ, за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , був зареєстрований від 22.01.2021 HYUNDAI I40, 2011 року випуску. 25.04.2025 у ТСЦ № 0541 відповідний транспортний засіб був перереєстрований на нового власника на підставі договору купівлі-продажу №000235 від 25.04.2025 виданий Калинівською філією ТОВ "АВТОПЛЮС К".
Оскільки вказане майно в заяві про забезпечення позову зареєстроване за відповідачем і є предметом даного спору, представником позивача обґрунтовано наявність ризику відчуження вказаного майна, суд дійшов висновку, що наявні підстави для накладення арешту на житловий будинок загальною площею 85.8 кв.м., житловою площею 45.8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0522210122:01:003:0424, земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0522210100:01:003:0424, а також земельну ділянку площею 0,1407 га, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0522210100:01:003:0425 із забороною їх відчуження.
Суд не вбачає підстав для заборони відповідачеві, користуватися зазначеним майном, оскільки на думку суду це буде надмірним втручанням у право власності.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Оскільки вказаний захід забезпечення позову не становить втручання у можливість використання майна і спрямований лише на заборону його відчуження, то його вжиття не нестиме жодних збитків для власника чи інших осіб, тому суд дійшов висновку, що підстави для зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись статтями 151-152 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача - адвоката Плотиці Владислава Володимировича, про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження на:
- житловий будинок, загальною площею 85.8 кв.м., житловою площею 45.8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0522210100:01:003:0424, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1407 га, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0522210100:01:003:0425, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду в 15-денний строк з для її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ