Справа 688/875/24
№ 1-кп/688/24/25
Іменем України
13 травня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
законного представника ОСОБА_10 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12023244060000732, № 12024244000000991 за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шепетівка Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, що має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що будучи звільнений 27.10.2020 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, призначеного вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.10.2016, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став та, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий тяжкий майновий злочин при наступних обставинах.
Так, 07.10.2023 близько 15 год ОСОБА_5 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в прихожій кімнаті житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_12 , на полиці шафи виявили пневматичний пістолет зразка «Макарова», а також ріжок до автомата зразка «Калашникова», в результаті чого в них виник спільний злочинний умисел на їх викрадення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, в той же день, час та місці, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, скориставшись тим, що ОСОБА_12 вийшов на вулицю та за їх діями не спостерігав, ОСОБА_5 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, підійшли до шафи, звідки умисно таємно за попередньою змовою між собою, а ОСОБА_5 повторно викрали пневматичний пістолет зразка «Макарова» вартістю 800 грн та металевий ріжок до автомата зразка «Калашникова» вартістю 800 грн, при цьому ОСОБА_5 пістолет заховав до кишені штанів, а Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, ріжок до автомата зразка «Калашникова» став тримати при собі в руках, маючи намір заховати.
В цей час, в кімнату будинку повернувся ОСОБА_12 , та, побачивши в руках Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, ріжок до автомата, а в кишені штанів ОСОБА_5 пістолет, неодноразово поставив їм законну вимогу повернути належне йому майно на місце, однак активних дій для повернення викраденого не вживав, побоюючись спричиненням йому фізичного насильства.
Незважаючи на законну неодноразову вимогу потерпілого ОСОБА_12 повернути викрадене майно, усвідомлюючи, що вони потерпілим викриті у таємному викраденні вищевказаного пістолету та ріжка до автомата, продовжуючи свої злочинні наміри на викрадення та використання чужого майна у власних цілях, ОСОБА_5 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, вказані вимоги проігнорували, заходів щодо повернення викраденого майна не вжили, а в подальшому, з викраденим майном залишили домогосподарство потерпілого та розпорядилися ним на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_5 , діючи умисно повторно за попередньою змовою із Особою 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, в умовах воєнного стану, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_12 загальною вартістю 1600 грн, чим спричинили останньому майнової шкоди на вказану суму.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 4 статті 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 07.10.2023 близько 15:30 ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , став ногами перекидати собачу буду, в зв'язку з чим йому з цього приводу зробив зауваження ОСОБА_12 . Агресивно відреагувавши на вказане зауваження, ОСОБА_5 підійшов до потерпілого ОСОБА_12 , після чого, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_12 , однак той від удару ухилився, при цьому схопив останнього за руку та став утримувати, з метою попередження нанесення йому подальших ударів.
В свою чергу Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підбіг до них, після чого умисно з метою спричинення потерпілому тілесних ушкоджень наніс один удар кулаком правої руки в ділянку правого ока ОСОБА_12 , внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю.
Продовжуючи свої злочинні наміри на спричинення тілесних ушкоджень, скориставшись тим, що ОСОБА_12 лежав на землі на спині, ОСОБА_5 присів на останнього зверху та, схопивши його руками за обидві руки, став утримувати, а Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, тримаючи у правій руці ріжок від автомата зразка «Калашникова», умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс три удари в ділянку лівої вилично-скроневої ділянки голови.
В свою чергу ОСОБА_5 , продовжуючи свої дії, направлені на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, в той час, як ОСОБА_12 лежав на землі та намагався вирвати від Особи 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, ріжок, нахилився над ним та умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс удар лобною ділянкою голови в перенісся потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження.
Таким чином, вищевказаними умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у виді: синця в ділянці спинки носа та синців навколо обох очей, а Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, спричинив тілесні ушкодження у виді: синця в лівій вилично-скроневій ділянці голови та садна на шкірі верхньої губи, які кожне окремо та в своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Окрім цього, 07 жовтня 2023 року близько 17:00 ОСОБА_5 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно за попередньою змовою між собою, під приводом помститися за ніби-то образу матері, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , не питаючи дозволу власника на входження в житло та не маючи інших законних підстав для проникнення в середину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно протиправно, всупереч волі власника, через незачинені двері проникли в середину будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_13 , та пройшли до прихожої кімнати, після чого, ігноруючи законну вимогу останнього залишити будинок, вчинили відносно нього неправомірні дії, які виразилися в спричиненні йому тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також пошкодження майна.
Таким чином, вищевказаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 грубо порушив конституційне право потерпілого ОСОБА_13 на недоторканність житла, що гарантоване кожному громадянину статтею 30 Конституції України.
Зазначені умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 1 статті 162 КК України як незаконне проникнення до житла.
Окрім цього, 07 жовтня 2023 року близько 17:00, незаконно, всупереч волі власника, проникнувши до будинку, що по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_13 , ОСОБА_5 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні прихожої кімнати будинку виявили ОСОБА_13 , після чого діючи умисно, під приводом помсти за ніби-то образу матері, Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, тримаючи в правій руці викрадений у ОСОБА_12 пневматичний пістолет зразка «Макарова», підійшов до потерпілого, та умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, завдав ним один удар рукояткою пістолета в ліву тім'яну частину голови, спричинивши розсічення шкірного покрову, що спричинило кровотечу, тобто тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В свою чергу ОСОБА_5 , будучи пов'язаними спільним злочинним умислом, спрямованим на спричинення потерпілому ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, тримаючи у правій руці викрадений у ОСОБА_12 металевий ріжок до автомата «Калашников», умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ним один удар в ділянку лобної частини голови ОСОБА_13 , спричинивши розсічення шкірного покрову, що спричинило кровотечу, тобто тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, від чого потерпілий, втративши рівновагу, впав на підлогу.
Незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_13 лежав на підлозі та опору не чинив, ОСОБА_5 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, продовжуючи свої дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, почергово нанесли не менше десяти ударів взутими ногами в різні ділянки тулуба і голови потерпілого.
Внаслідок вищевказаних умисних, неправомірних дій ОСОБА_14 та Особа 1, відносно якої матеріали перебувають на розгляді в суді, спричинили потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді: рани в лівій тім'яній ділянці голови, рани на поверхні лоба зліва, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також синця в ділянці спинки носу, синця в ділянці підборіддя зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Вищевказані умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною другою статті 125 КК України.
Окрім цього, 07.06.2024 близько 00:30 ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, діючи умисно, під приводом покарати та налякати потерпілу ОСОБА_15 за нібито здійснення нею чаклунських ритуалів щодо сім'ї Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, не питаючи дозволу власника на входження в житло та не маючи інших законних підстав для проникнення в середину, самовільно шляхом вибивання із застосуванням фізичної сили вхідних дверей в будинок та пошкодження замикаючих пристрів, протиправно всупереч волі власниці проникли в середину будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_15 , після чого, пройшовши до вітальної кімнати і виявивши власницю, ігноруючи законну вимогу останньої залишити будинок, вчинили відносно неї умисні діяння, спрямовані на заподіяння їй тілесних ушкоджень, сильного фізичного болю та морального страждання, а також незаконно позбавили її волі.
Таким чином, вищевказаними умисними протиправними діями, ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою із Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, грубо порушили конституційне право потерпілої ОСОБА_15 на недоторканність житла, що гарантоване кожному громадянину статтею 30 Конституції України.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 1 статті 162 КК України як незаконне проникнення до житла.
Окрім цього, 07.06.2024 близько 00:30 ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, незаконно приникнувши до будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_15 , та виявивши останню у вітальній кімнаті, ігноруючи законну вимогу останньої залишити будинок, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті помститися потерпілій за нібито здійснення нею чаклунських ритуалів по відношенню до сім'ї Особи 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, та залякати її, грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, а також загальновизнані принципи і норми міжнародного права, а саме: частину першу статті 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, частини першої статті 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, статтей 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), вчинили наступні протиправні дії.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у вище вказаній кімнаті, ігноруючи законну вимогу потерпілої ОСОБА_15 залишити будинок, підбіг до потерпілої, та, використовуючи перевагу у фізичній силі, повалив останню на підлогу, став коліном на її грудну клітку, завдаючи при цьому сильного фізичного болю, а Особа 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, сіла на ноги останньої, таким чином позбавивши її можливості рухатися та чинити опір, після чого ОСОБА_5 , схопивши потерпілу обома руками за шию, із застосуванням власної фізичної сили став стискати її, перекриваючи доступ кисню до легень, завдаючи при цьому потерпілій сильного фізичного болю та морального страждання, оскільки в останньої були реальні підстави вважати, що її позбавляють життя.
В подальшому, припинивши стискати шию потерпілої, ОСОБА_5 , з метою продовження завдання потерпілій сильного фізичного болю, став завдавати кулаками обох рук удари в передню частину голови та обличчя ОСОБА_15 , завдавши не менше 5 ударів, а Особа 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, будучи пов'язаною спільним злочинним умислом, спрямованим на спричинення сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання останній, знайшовши в кімнаті рушник та змотавши його, почала стискати ним шию останньої, перекриваючи доступ кисню до легень, продовжуючи завдавати потерпілій сильного фізичного болю та морального страждання.
Продовжуючи свої спільні злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, завдання сильного фізичного болю, фізичного і морального страждання потерпілій ОСОБА_15 , приниження її честі і гідності, незважаючи на те, що остання в напівсвідомому стані лежала на підлозі та опору не чинила, ОСОБА_5 та Особа 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, умисно руками та взутими ногами нанесли потерпілій численні, не менше десяти, удари в ділянку передньої частини обличчя, а також тулуба та живота потерпілої, при цьому висловлюючи в бік останньої словесні погрози позбавити її волі та життя.
В подальшому, Особа 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, повторно стала притискати потерпілу руками до підлоги, позбавляючи її можливості рухатися та чинити опір, а ОСОБА_5 , діставши невстановлений слідством і наперед підготовлений гострий колюче-ріжучий предмет, зовні схожий на ніж, та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та те, що його дії завдають фізичного болю і морального страждання потерпілій ОСОБА_15 , яка сприйняла вказаний предмет, зовні схожий на ніж, як зброю, та, почергово прикладаючийого до обличчя і горла ОСОБА_15 і висловлюючи погрози вбивством, декілька разів провів його гострою стороною по передній частині лівої щічної ділянки і передньої частини горла, завдаючи фізичного болю, після чого умисно, з метою спричинення тілесних ушкодження і завдання ще більшого фізичного болю і страждання потерпілій ОСОБА_15 , завдав вказаним предметом один удар колючою частиною по передній поверхні лівого стегна, а також один удар по передньо-внутрішній поверхні правого стегна, що спричинило сильний фізичний біль та викликало кровотечу.
Надалі, не зважаючи на те, що потерпіла опору не чинила, ігноруючи прохання останньої припинити завдавати їй тілесні ушкодження і фізичний біль, ОСОБА_5 умисно кулаком правої руки завдав один удар в ділянку правої скронево-виличної ділянки голови ОСОБА_15 , внаслідок чого остання втратила свідомість.
В подальшому, маючи на меті вивезти потерпілу ОСОБА_15 , яка перебувала без свідомості, за село в лісосмугу, де продовжити катування, близько 01:00 ОСОБА_5 та Особа 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, діючи умисно, усвідомлюючи, що своїми діями незаконно позбавляють волі потерпілу, із застосуванням фізичної сили виволокли останню з будинку та, перемістивши за межі домогосподарства, помістили до багажного відділення автомобіля марки «ВАЗ» «21124» д.р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_16 та перебував у користуванні ОСОБА_5 , закривши при цьому кришку багажного відділення, тим самим не даючи потерпілій змоги вивільнитися та вільно пересуватись, тобто позбавили її волі.
Внаслідок вищевказаних спільних умисних протиправних дій ОСОБА_5 та Особи 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, потерпілій ОСОБА_15 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: черепно-лицевої травми у вигляді перелому передньо-латеральної стінки, задньо-латеральної та верхньої стінок гайморової пазухи зліва, синця на лівій вилично-щічній ділянці, струсу головного мозку, перелому правої та лівої пластинки кісток спинки носа, садна на спинці носа, синця в правій скронево-виличній ділянці, синця на шкірі верхньої губи, які в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; рани та синця на передній поверхні лівого стегна, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; рани на лівій щічній ділянці, синця на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна, синця в лівій паховій ділянці, синця в лівій підколінній ділянці, садна по передньо-внутрішній поверхні правого стегна, які відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, при спричиненні яких потерпіла відчувала сильний фізичний біль, фізичне і моральне страждання.
Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 127 КК України як умисні діяння, спрямовані на заподіянні особі сильного фізичного болю та морального страждання, з метою покарати її за дії, у вчиненні яких вона підозрюється та її залякуванні, вчиненому групою осіб.
Окрім цього, 07.06.2024 близько 00:00 ОСОБА_17 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, незаконно приникнувши до будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_15 , та виявивши останню у вітальній кімнаті, ігноруючи законну вимогу останньої залишити будинок, під час катування та умисного спричинення їй тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 дістав невстановлений слідством і наперед підготовлений гострий колюче-ріжучий предмет, зовні схожий на ніж, після чого, діючи умисно, почергово приклавйого до обличчя і горла ОСОБА_15 та висловив неодноразові погрози вбивством, при цьому, на підтвердження своїх намірів, декілька разів провів його гострою стороною по передній частині лівої щічної ділянки та горла потерпілої, а також завдав ним один удар його колючою частиною по передній поверхні лівого стегна та один удар по передньо-внутрішній поверхні правого стегна останній, що у потерпілої, зважаючи на ситуацію, яка склалася (стан сп'яніння ОСОБА_5 та Особи 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, спричинення їй тілесних ушкоджень та їх агресивний стан), викликало почуття тривоги та побоювання за власне життя, оскільки направлений на неї предмет, зовні схожий на ніж, остання сприйняла як зброю, а погрозу вбивством як таку, що може здійснитися.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 1 статті 129 КК України як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Окрім цього, 07.06.2024 близько 01:00 ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою із Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, знаходячись в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно проникнувши до вказаного будинку та піддавши катуванню потерпілу ОСОБА_15 , що супроводжувалося спричиненням їй тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та середнього ступеня тяжкості, сильним фізичним болем і моральними стражданнями, маючи на меті вивезти останню за межі села в лісосмугу, де продовжити катування, діючи умисно, усвідомлюючи, що своїми діями незаконно позбавляють волі потерпілу, із застосуванням фізичної сили виволокли останню з будинку та, перемістивши за межі домогосподарства, помістили її до багажного відділення автомобіля марки «ВАЗ» «21124» д.р.н. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 і був припаркований поблизу будинку № 22 по вулиці Новоселиця у с.Чотирбоки, закривши при цьому кришку багажного відділення, тим саме не даючи потерпілій змоги вивільнитися та вільно пересуватись, тобто обмежили її право на свободу пересування та вільного вибору свого місця перебування, де вона в 01:13 була виявлена працівниками поліції.
Таким чином, вищевказаними умисними, протиправними діями ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з Особою 2, матеріали щодо якої перебувають на розгляді в суді, спричинивши тілесні ушкодження та всупереч волі потерпілої, із застосуванням фізичної сили перемістивши її з будинку та помістивши в багажне відділення автомобіля, не даючи при цьому їй можливості вільно залишити його, потерпілій ОСОБА_15 спричинено фізичні та моральні страждання, а також порушено її основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які гарантовані Конституцією України, а саме: на повагу честі, гідності громадянина, права на фізичну свободу, особисту недоторканність, свободу пересування та вільного вибору свого місця перебування.
Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 2 статті 146 КК України як незаконне позбавленні волі, вчинене за попередньої змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань потерпілому.
12 травня 2025 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статтей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальних провадженнях № 12023244060000732, № 12024244000000991 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами угоди ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 127, частиною 1 статті 129, частиною 2 статті 146, частиною 1 статті 162 КК України, у вчиненому розкаявся, визнав цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 та попросив вибачення у потерпілих.
Сторони угоди узгодили покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_5 :
-за частиною 4 статті 186 КК України - у виді 7 років позбавлення волі,
-за частиною 2 статті 127 КК України - у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі,
-за частиною 1 статті 125 КК України - у виді 100 год. громадських робіт,
-за частиною 2 статті 125 КК України - у виді 1 року обмеження волі,
-за частиною 1 статті 129 КК України - у виді 2 років обмеження волі,
-за частиною 2 статті 146 КК України - у виді 3 років позбавлення волі,
-за частиною 1 статті 162 КК України - у виді 2 років обмеження волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, пояснив, що вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згідний, угода є добровільною, укладена за його власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди.
Захисник ОСОБА_7 підтримала угоду про визнання винуватості та просила її затвердити.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд угоди без їх участі, надали згоду на укладення угоди. Потерпіла ОСОБА_15 просила в порядку цивільного позову стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 половину заявленої в позові суму.
Інші учасники справи не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, інших учасників справи, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено діяння, передбачені частиною 4 статті 186, частиною 2 статті 127, частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 129, частиною 2 статті 146, частиною 1 статті 162 КК України, що є тяжкими злочинами, нетяжким злочином та кримінальними проступками, у яких шкоду спричинено потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , які надали письмову згоду на укладення угоди. Укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості від 12 травня 2025 року, укладена між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_7 , відповідає вимогам закону, інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів потерпілих та інших осіб, може бути виконана обвинуваченим, в зв'язку з чим підлягає затвердженню судом.
Згідно з частиною першою статті 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного.
Підстави застосування спеціальної конфіскації відповідно до статтей 961, 962 КК відсутні.
В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 9 липня 2024 року щодо ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З метою забезпечення дієвості кримінального провадження запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого, у виді тримання під вартою слід залишити в силі до набрання вироком законної сили.
На підставі частини 5 статті 72 КК України слід зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання.
В силу частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Згідно з частиною 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи визнання позову обвинуваченим, цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає задоволенню, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_15 слід стягнути майнову шкоду в сумі моральну шкоду в сумі 150000 грн.
Витрати на проведення експертизи в сумі 4543,68 грн відповідно до статті 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 186, 127, 125, 129, 146, 162 КК України, статями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 травня 2025 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, частиною 2 статті 127, частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 129, частиною 2 статті 146, частиною 1 статті 162 КК України, і призначити йому узгоджене покарання:
-за частиною 4 статті 186 КК України - у виді 7 років позбавлення волі,
-за частиною 2 статті 127 КК України - у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі,
-за частиною 1 статті 125 КК України - у виді 100 год громадських робіт,
-за частиною 2 статті 125 КК України - у виді 1 року обмеження волі,
-за частиною 1 статті 129 КК України - у виді 2 років обмеження волі,
-за частиною 2 статті 146 КК України - у виді 3 років позбавлення волі,
-за частиною 1 статті 162 КК України - у виді 2 років обмеження волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 9 липня 2024 року по 13 травня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 13 травня 2025 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на проведення експертизи в сумі 4543,68 грн.
Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_15 майнову шкоду в сумі 872 (вісімсот сімдесят дві) гривні 22 коп та моральну шкоду в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області:
-обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення їй наслідків укладення угоди;
-прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня направити потерпілим.
Суддя ОСОБА_1