Справа № 638/3467/25
Провадження № 2/638/3419/25
13 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Адвокат Неміріч Ігор Ігорович звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.02.2006 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем, спора про місце проживання якого не має. Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаємного порозуміння, байдужості до життя та проблем кожного, відсутності інтересу один до одного. Спроби примиритись з відповідачем впродовж 2022 року виявились безрезультатними, подальше спільне життя, збереження шлюбу неможливо та суперечить інтересам сторін. Спора про майно не має. Позивач вважала, що зберегти сім'ю не має можливості, сімейно-шлюбні стосунки фактично припинено з лютого 2022 року. Позивач просила судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, її представник надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та її представника.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу та просив позовну заяву задовольнити.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.1 ст.55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») перебувають у шлюбі з 19 лютого 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 19.02.2006 року виконавчим комітетом Зеремлянської сільської ради Баранівського району Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1 від 19.02.2006 року.
Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 10.09.2011 року, актовий запис № 3429.
Позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується так як не спростовано, що сторони прожили у спільному шлюбі з 19.0.2006 року, вели спільне господарство та будували сімейні відносини, однак спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаємного порозуміння, байдужості до життя та проблем кожного, відсутності інтересу один до одного. Спроби примиритись з відповідачем впродовж 2022 року виявились безрезультатними. Позивач вважала, що зберегти сім'ю не має можливості, сімейно-шлюбні стосунки фактично припинено, спору про дитину та поділ майна не має, примирення між позивачем та відповідачем є недоцільним з огляду на те, що позивач наміру зберегти шлюб немає, подальше збереження сім'ї та надання строку на примирення буде порушувати спільні інтереси позивача. При цьому, відповідач позовні вимоги визнав та просив шлюб з позивачем розірвати.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України та відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд вважає що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача, то шлюб між сторонами повинен бути розірваний, в зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому за змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на викладене, враховуючи подачу позовної заяви позивачем до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та сплату судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8, а також визнання відповідачем позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 грн.. При цьому позивачу слід повернути кошти у розмірі 484,48 грн., сплачені в якості судового збору за подання заяви до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 10-13, 15, 16, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 19 лютого 2006 року виконавчим комітетом Зеремлянської сільської ради Баранівського району Житомирської області, актовий запис № 1.
Після розірвання шлюбу прізвища залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 484 гривні 48 копійок.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50% судового збору в розмірі 484 гривні 48 копійок, сплаченого 24.02.2025 року за квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 5066-6736-9056-5009.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Сторони:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк