Справа № 372/1728/25
Провадження № 2-1227/25
09 травня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Яворській М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у місті Обухів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
02 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню дитину, спільне життя з відповідачкою не склалось, наразі вони не проживають разом, як одна родина, спільне господарство не ведуть у зв'язку з чим збереження сім'ї і подальше спільне проживання неможливим, тому він вимушена звернутись до суду з даним позовом.
07.04.2025 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Судові втирати просив залишити за позивачем.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просила проводити розгляд справи у її відсутність. Після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.01.2015 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 10.01.2015 року серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Із позову, поданого на адресу суду встановлено, що спільне життя позивача та відповідачки не склалось, через різні погляди на життя, подружні відносини фактично перестали існувати, спільне господарство сторони не ведуть, шлюб існує формально та суперечить їх інтересам.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею п'ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що як при укладенні шлюбу так і при його розірванні передбачається реалізація волі жінки та чоловіка без будь-якої дискримінації та примушування та/або утримання у шлюбних відносинах.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зміст наведених норм матеріального права та враховуючи зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що відносини, які склалися між подружжям, вказують на те, що їх подальше спільне проживання є неможливим, а тому надання строку на примирення суд вважає недоцільним. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи заяву відповідачки, її прізвище слід залишити без змін.
Враховуючи заяву позивача судові витрати слід залишити за ним.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 264, 273, 280, 284 ЦПК України, статтями 105, 110, 112 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), зареєстрований 10.01.2015 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 04.
Відповідачці залишити прізвище - ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Кравченко