Справа № 367/7855/24
Провадження №1-кп/367/548/2025
Іменем України
14 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
представника потерпілих ОСОБА_13 ,
представника потерпілого ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області у кримінальному провадженні ЄРДР за № 12023111050004418 від 25.10.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Девечі Жданівського району Республіки Азербайджан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді начальника секції S-2 (розвідки) штабу 4-го батальйону оперативного призначення ВЧ НОМЕР_1 НГУ МВС України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п.1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Вакуленчук Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , який на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді командира взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення ВЧ НОМЕР_1 НГУ МВС України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п.1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , який на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді старшого механіка ВЧ НОМЕР_1 НГУ МВС України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п.1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Під час розгляду кримінальної справи, прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону у судовому засіданні було заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111050004418 від 25.10.2023р. за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що здійснюється розслідування у кримінальному провадженні № 12023111050004418 від 25.10.2023р. за ознаками кримінальних правопорушень, 18.10.2023 року, при невстановлених обставинах, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, отримав замовлення на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за невстановлену досудовим розслідуванням грошову винагороду, сума якої не менша за 37 000 доларів США, безпосередньо, або із залученням інших осіб, тобто вчинити умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.
Відповідно до домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_10 повинен був прибути до міста Буча Київської області та, у подальшому, безпосередньо, або із залученням інших осіб, спланувати та здійснити умисне вбивство ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 . У подальшому ОСОБА_10 розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати умисне вбивство ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 , у не встановлену досудовим розслідуванням дату та час та у не встановленому місці визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора запропонував близьким знайомим ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 які будучи військовослужбовцями мають навики використання та застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів, спільно вчинити умисне вбивство ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 , за попередньою змовою групою осіб, на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, на що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали свою згоду, після чого стали готуватися до його вчинення.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_15 та малолітньому ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 розробили злочинний план із розподілом ролей, відповідно до якого ОСОБА_10 будучи організатором вчинення протиправного заподіяння смерті на замовлення потерпілих ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 повинен був показати ОСОБА_11 місце проживання потерпілого ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 , розвідати оточуючу обстановку та в день вчинення кримінального правопорушення координувати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо подальших дій та їхньому поверненню до міста Харків, після чого ОСОБА_11 будучи виконавцем вчинення умисного вбивства на замовлення потерпілих ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 разом із пособником ОСОБА_12 який мав спостерігати за оточуючою обстановкою з метою забезпечення безпеки ОСОБА_11 під час події кримінального правопорушення, повинні були вчинити умисне вбивство ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_11 , ОСОБА_10
та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб на виконання умисного вбивства на замовлення особи матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою забезпечення подальшого вбивства ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 , підшукали знаряддя вчинення злочину, а саме: пістолет «ПМ» калібру 9х18 мм., набої до нього калібру 9х18 мм., балаклави, бафи та темний верхній одяг, встановили місце проживання потерпілих ОСОБА_17
та ОСОБА_16 , та з 11.10.2023 почали слідкувати за будинком потерпілих
по АДРЕСА_7 .
На виконання розробленого плану та з урахуванням розподілених ролей 11.10.2023, приблизно о 17 год 00 хв ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибули до будинку по АДРЕСА_7 , де ОСОБА_10 показав ОСОБА_11 місце проживання потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та загальну обстановку на місці майбутнього вчинення злочину.
У подальшому, 19.10.2023, приблизно о 20 год 00 хв, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 реалізуючи спільний злочинний умисел знову прибули до будинку по АДРЕСА_7 та, перебуваючи біля вказаного будинку, розвідали оточуючу обстановку, переконалися, що автомобіль яким здійснює керування ОСОБА_15 та котрим вранці завозить до дитячого садка малолітнього сина ОСОБА_16 , перебуває саме за вказаною адресою, потерпілі знаходяться за місцем мешкання, спланували шляхи підходу та відходу до місця вчинення кримінального правопорушення, після чого покинули місце події.
Надалі, з метою реалізації спільного злочинного умислу 25.10.2023, приблизно о 05 год 12 хв, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 , одягнені у заздалегідь підготовлений темний одяг, балаклаву, баф та картузи для конспірації, прибули до будинку по АДРЕСА_7 із невстановленим досудовим розслідуванням самозарядним пістолетом «ПМ» калібру 9х18 мм. та набоями до нього калібру 9х18 мм., очікували коли потерпілі вийдуть з будинку, сядуть до автомобіля та ворота двору автоматично відчиняться, заздалегідь розподіливши ролі, відповідно до яких ОСОБА_11 повинен був протиправно заподіяти смерть потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 шляхом спричинення вогнепальних поранень в результаті здійснення пострілів в потерпілих із вказаного пістолету, а ОСОБА_12 повинен був спостерігати за оточуючою обстановкою, забезпечити безпеку ОСОБА_11 в момент нападу на потерпілих, а також увімкнути на телефоні навігатор з картою для швидкої втечі з місця події по заздалегідь спланованому маршруту із використанням заздалегідь підготовленого невстановленого слідством транспортного засобу.
У подальшому, 25.10.2023, приблизно о 09 год. 30 хв. точний досудовим розслідуванням час не встановлено, ОСОБА_11 , перебуваючи біля будинку
по АДРЕСА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел відповідно до заздалегідь розподілених ролей, будучи виконавцем вказаного кримінального правопорушення, діючи за попередньою змовою групою осіб, на виконання умисного вбивства на замовлення особи матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 та бажаючи їх настання, тобто, діючи з метою умисного вбивства ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 , дочекавшись коли потерпілі сядуть до автомобіля та в момент автоматичного відкриття воріт двору підбіг впритул до автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував потерпілий ОСОБА_17 , а позаду ОСОБА_17 на задньому сидінні - малолітній ОСОБА_16 , здійснив 8 пострілів із невстановленого пістолету в автомобіль та віконну раму з боку де сиділи ОСОБА_17 та малолітній ОСОБА_16 та влучив у ліву частину кузову в ділянці пасажирського салону, водійські дверцята та скло автомобіля, після чого залишив місце події разом з ОСОБА_12 , тобто, будучи виконавцем вказаного злочину, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з обставин, які не залежали від його волі,
так як через кузов тонованого автомобіля не бачив місць влучання куль та витратив всі наявні набої якими був споряджений пістолет марки «ПМ» калібру НОМЕР_3 .
В результаті вказаних пострілів потерпілий ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді дотичного вогнепального поранення черевної стінки зліва у вигляді садна на тлі синця, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Потерпілий ОСОБА_16 тілесних ушкоджень не отримав.
У свою чергу ОСОБА_12 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, реалізуючи спільний з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , будучи пособником вказаного злочину, спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_11 в разі появи сторонніх осіб та забезпечення безпеки останнього під час протиправного заподіяння смерті потерпілим, після чого залишив місце події разом з ним відповідно до маршруту, який був відкритим на карті навігатора в мобільному телефоні ОСОБА_12 та котрий в подальшому координував ОСОБА_10 як організатор вказаного злочину.
За вищевказаних обставин, ОСОБА_10 , на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, організував вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_11 за пособництва ОСОБА_12 , вчинили, на замовлення, з корисливих мотивів, закінчений замах на вбивство ОСОБА_15 та малолітнього ОСОБА_16 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, з мотивів викладених у клопотанні.
Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просили обрати інший запобіжний захід не позбавлений з обмеженням волі.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку покладених на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обов'язків, відносно ОСОБА_12 просили змінити запобіжний захід шляхом зменшення застави.
Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підтримали думку своїх захисників.
Представники потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку покладених на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обов'язків, просили обрати інший запобіжний захід, відносно ОСОБА_12 не заперечували.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшла наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи,
яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавленням волі.
Підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Підставою для продовження дії покладених обов'язків
є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховуватися від суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,
які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків;
- продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Підставою для продовження покладених обов'язків
є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Ч.6 ст. 199 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, всупереч існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з правому внесення визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити. Клопотання про продовження дії покладених обов'язків на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , раніше до кримінальної відповідальності не притягались.
В матеріалах кримінальної справи міститься довідка відносно ОСОБА_11 про безпосередню участь у бойових діях з 24.02.2022 по 09.06.2022р., з 19.08.2022 по 31.12.2022р.
Судом враховується той факт, що що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023р. ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023р. ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2024р. ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, колегією суддів приймаються доводи щодо відсутності альтернативного запобіжного заходу впродовж тривалого розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан обвинувачених та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., оскільки на думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
Крім цього, застосовуючи альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ними внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на них відповідні обов'язки.
Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 194, п.6 ст. 199, 205, 309, 314, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111050004418 відносно ОСОБА_12 - задовольнити.
В клопотанні захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з правому внесення визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити на 60 днів до 13.07.2025 включно.
Клопотання прокурора про продовження дії покладених обов'язків на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити дію покладених обов'язків на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 60 днів.
- прибувати до суду, прокурора за кожним викликом;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому обвинувачений проживає без дозволу прокурора та/або суду;
- повідомляти суд та/або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити дію покладених обов'язків на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 60 днів.
- прибувати до суду, прокурора за кожним викликом;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому обвинувачений проживає без дозволу прокурора та/або суду;
- повідомляти суд та/або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою та дії покладених обов'язків діє з 14.05.2025 р. по 13.07.2025 р. включно.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5 днів та проголошено о 10-00 год 19.05.2025 р.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3