Справа № 296/3141/25
2/296/1895/25
14 травня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді - Шкирі В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24.03.2025 представник позивача-Шкапенко О.В. звернувся до суду в інтересах АТ «Акцент-Банк» за вказаним позовом, де просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.04.2014, що станом на 05.03.2025 становить 40181,7 та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 23.04.2014 відповідач з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на банківський рахунок та платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом і надав свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав ОСОБА_1 кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, від сплати якої останній ухиляється, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду із позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04.04.2025 за позовом АТ «Акцент-Банк» відкрито провадження у справі з проведенням її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 10-30 годину 09.05.2025.
09.05.2025 сторони, які належним чином були повідомленні про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Одночасно із позовною заявою представник позивача надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Повістка-повідомлення, копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу були направлені поштою на адресу її реєстрації, проте, 23.04.2025 конверт з відправленням повернувся до суду. Згідно довідки "Укрпошта" від 21.04.2025 причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Отже вважається, що відповідач повідомлена про день, час та місце розгляду справи № 296/3141/25 судом --21.04.2025.
Заперечень проти позову не подано, як і будь-яких клопотань.
Верховний Суд у постановах від 13.11.2020 у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08.12.2021 у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважав, що у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи та він може вирішити спір по суті.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
20.12.2010 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» (а.с.10).
Відповідно до копії довідки б/н та дати її видачі, виданої АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку наступні картки :
- № НОМЕР_2 , строком дії до серпня місяця 2021 року;
- № НОМЕР_3 , строком дії до березня місяця 2027 року (а.с.32).
Відповідно до копії довідки за лімітами б/н та дати її видачі, виданої АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 було встановлено ліміти, зокрема: 09.06.2015 - 11000,00 грн; 13.10.2015 - 14000,00 грн, 06.09.2019 - 28000,00 грн, 17.01.2020 - 43000,00 грн, 22.04.2020 - 63000,00 грн, 16.06.2020 - 83000,00 грн, 16.07.2020 - 100000,00 грн, 01.03.2022 - 19430,00 грн, 26.01.2023 - 20000,00 грн, 09.05.2023 - 27000,00 грн, 28.11.2024 - 26776,55 грн, 26.12.2024 -26800,00 грн (а.с.33).
Згідно виписки банку ОСОБА_1 в період з 23.04.2014 по 05.03.2025 використала 118746,94 грн, а повернула 79829,40 грн виписку по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно якої за період з 23.04.2014 по 05.03.2025 витрати склали 118746,94 грн, а зарахування - 79829,40 грн. (а.с.27-31) також суд встановив, що за вказаний період в рахунок відсотків банком зараховано 51043,24 грн. (а.с.17-31).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23.04.2014, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнткою ОСОБА_1 , станом на 05.03.2025 становить 40181,70 грн, з яких:
- 26776,55 грн - заборгованість за кредитом,
- 13405,15 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.4-9).
Також долучено Витяг з умов та прави надання банківських послуг без відомостей коли вони затверджені та з якого періоду діють (а.с.35-41)
Таким чином суд встановив, що між сторонами існує спір з приводу кредитування, що регулюється нормами ЦК України
Вирішуючи спір по суті суд виходить наступного.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
АТ «Акцент-Банк», звертаючись із даним позовом, до суду першої інстанції надав:
- копію анкети-заяви від 20.12.2010, яка містить тільки анкетні дані відповідача та підпис останньої.;
- довідку про те що ОСОБА_1 в АТ «Акцент-Банк» відкрито рахунок № НОМЕР_1 таїй видані картки № НОМЕР_2 , строком дії до серпня місяця 2021 року та № НОМЕР_3 , строком дії до березня місяця 2027 року (а.с.32).
- довідку про ліміти з 09.06.2015 року по 26.12.2024 так ОСОБА_1 було встановлено ліміти, зокрема: 09.06.2015 - 11000,00 грн; 13.10.2015 - 14000,00 грн, 06.09.2019 - 28000,00 грн, 17.01.2020 - 43000,00 грн, 22.04.2020 - 63000,00 грн, 16.06.2020 - 83000,00 грн, 16.07.2020 - 100000,00 грн, 01.03.2022 - 19430,00 грн, 26.01.2023 - 20000,00 грн, 09.05.2023 - 27000,00 грн, 28.11.2024 - 26776,55 грн, 26.12.2024 -26800,00 грн (а.с..33) ;
- виписку по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно якої за період з 23.04.2014 по 05.03.2025 витрати склали 118746,94 грн, а зарахування - 79829,40 грн. (а.с.27-31) також суд встановив, що за вказаний період в рахунок відсотків банком зараховано 51043,24 грн.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного суду віда 25 травня 2021 року у справі 554/4300/16-ц
Аналіз виписки по рахунку 26208060767286 свідчить про те, що ОСОБА_1 активно користувалася коштами Банку знімаючи готівку, купуючи ліки, переводячи на інші картки. Також вона і поповнювала картку в терміналах. Та що в рахунок відсотків банком зараховано 51043,24 грн., що суд вважає неправомірним з огляду на те, що відсутні належні та допустимі докази, що сторони погоджували будь-які відсотки за користування кредитом.
Щодо далучених представником позива Умов та Правил (а.с.43-45)
У постанові ВП Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа№ 342/180/17) сформовано висновки, які в силу 4 ст. 263 ЦПК Українии є обв'язковими до застосування
Так ВП Верховного Суду виснувала:
- оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома;
- банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;
- споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
- роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
- оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;
- за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;
- правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені;
- пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, умови та правила долучені до позовної заяви у цій справі не є належними та допустими доказами, що відповідач з ними обізнаний та саме вони малися на увазі в момент підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а тому нарахування відсотків в даному випадку є неправомірним бо вони не погоджені сторонами.
Щодо тіла кредиту.
Згідно первинного документу - виписки банку за період з 23.04.2014 по 05.03.2025 витрати склали 118746,94 грн, а зарахування - 79829,40 грн. (а.с.27-31) також суд встановив, що за вказаний період в рахунок відсотків банком зараховано 51043,24 грн.
Оскільки суд визнав нарахування відсотків в даному випадку неправомірним, то 51043,24 грн мають бути зараховані на погашення тіла кредиту про яке йдеться в позові, а саме 26776,55 грн
Враховуючи викладене суд приймає рішення про відмову в позові.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив 3028,00 грн згідно платіжного доручення №6005315452115 (а.с.56 зворот)
Оскільки в позові відмовлено то судові витрати залишаються за позивачем та розподілу не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2,14,76-81,141,247,259,263-265,389,390ЦПК України, ст. ст. 526,530,1049-1054 ЦК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення
Повний текст судового рішення складено 14.05.2025 року
Суддя В. М. Шкиря