справа № 208/14198/24
провадження № 2/208/1232/25
28 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/14198/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому просить щомісячно стягувати з відповідача на його користь аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення ним навчання (30 червня 2028 року) але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач по справі є його рідним батьком. Коли його батьки розлучилися, він з матір'ю почали мешкати окремо, а батько сплачував на його утримання аліменти до досягнення 18 років на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
Позивач зареєстрований разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
23.11.2024 року йому виповнилося 18 років, але з 30 серпня 2024 року позивач став студентом Дніпровського державного технічного університету, 4 рівня акредитації. Навчається за контрактом і стипендію не отримує. Самостійно працювати на даний момент не має змоги, оскільки навчається на очній формі та багато часу займає підготовка до занять.
За перший семестр навчання оплату здійснила його мама, а наразі є необхідність оплатити навчання за другий семестр. Окрім того, до університету дістається громадським транспортом, постійно потрібно купувати додаткову літературу, що потребує значних коштів. Його батько працює та отримує постійний стабільний дохід, не є пенсіонером, тож має можливість утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 р. цивільну справу № 208/14198/24 було розподілено судді Гречаній В.Г.
Відповідно до відомостей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, які отримані судом 04.12.2024 р., відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача - адвокат Бразалук Світлана Сергіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить винести рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання, однак в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК,стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є рідним батьком позивача по справі - ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу між батьками позивача, він проживав разом з мамою. Відповідач по справі до досягнення ним повноліття сплачував аліменти на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області. 23.11.2024 року позивачу виповнилося 18 років і виплата аліментів припинилася.
Відповідно до Довідки №29/1 Дніпровського державного технічного університету від 23.09.2024 року Дніпровського ОСОБА_1 є студентом 1 курсу факультету економіки та соціальних комунікацій 1 курсу групи ФІС-24-1д очної форми навчання для здобуття ступеню бакалавра Дніпровського державного технічного університету, IV рівня акредитації, наказ про зарахування на навчання від 30.08.2024 року № 444. Навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт) без отримання стипендії. Термін навчання в Університеті за освітнім рівнем «Бакалавр» до 30.06.2028 року.
У відповідності до вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із ч.1, ч. 2ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Розглянувши справу у межах заявлених вимог, оцінивши перевірені в ході розгляду справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як вже наголошувалось вище, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201 СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні суми, яку потребує син відповідача на період навчання, суд враховує обставини, визначені вст. 182 СК України, а саме стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, те, що він є працездатним, розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення. Також суд враховує розмір ймовірної вартості витрат на навчання, оплату переїзду до місця навчання та у зворотному напрямку; на засоби індивідуальної гігієни, на харчування, додлаткову літературу, необхідну для навчання та на одяг.
Між тим, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відомості про стан здоров'я та матеріальне становище повнолітньої дитини і платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, та бере до уваги, що обов'язок з утримання повнолітніх (дочки) сина є рівним для обох батьків, за умови наявності у них можливості надавати таке утримання, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення 23 років.
Такий розмір аліментів забезпечить потреби повнолітнього сина сторін, відповідатиме об'єктивним можливостям відповідача та задовольнятиме правомірні очікування позивача на отримання аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211, 20 грн.
На підставі та керуючись ст.ст.4, 12, 78, 81, 209, 258, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, ст.ст. 191, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 на його утримання на період навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), до закінчення ним навчання в Дніпровському державному технічному університеті, термін навчання до 30 червня 2028 року, але не більше ніж як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнення аліментів проводити щомісячно починаючи з 28.11.2024 року.
В силу ст.430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_3
Суддя В.Г. Гречана