Головуючий суддя у першій інстанції: Качур Р.П.
14 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19290/24 пров. № А/857/8661/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційні скарги Львівської митниці та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 380/19290/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
16.09.2024р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" (ТзОВ ХІММЕЛТЕК- УА") звернувся з позовом до Львівської митниці, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці № UA209000/2024/900656/2 від 12.08.2024р.;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002498.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2025р. позов задоволено повністю.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900656/2 від 12.08.2024р.
Крім того, суд визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Держмитслужби № UA209170/2024/002498.
Також, суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» судовий збір у сумі 6093 грн. 47 коп.
03.02.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Зокрема, просить суд, стягнути з Львівської митниці на користь ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі - 12500 гривень 00 копійок та судові витрати за переклади документів та їх завірення у розмірі 2580,00 грн. шляхом винесення додаткового рішення у справі № 380/19290/24.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2025р. заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Суд стягнув на користь ТзОВ “ХІММЕЛТЕК-УА» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці суму в розмірі - 3000 грн. 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішеннями суду першої інстанції, апелянт Львівська митниця подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Крім того, апеляційну скаргу на додаткове рішення подав скаржник, ТзОВ "ХІММЕЛТЕК- УА", у якій просить суд, скасувати додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2025р. у справі №380/19290/24 в частині відмови вимог та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задоволити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарг, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга львівської митниці до задоволення не підлягає, а апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
ст.16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У п.4, п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
ч.1, ч.3 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч.1, ч.7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із змісту ч.1-ч.7 ст.134 КАС України видно, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.12.2012р. (далі - Закон № 5076-VI) видно, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Із матеріалів справи видно, що професійна правнича допомога ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» надавалась адвокатом Стецьків Н.І. на підставі договору №04/10/24 про надання правової допомоги від 11 жовтня 2023 року.
п.3.2 Договору встановлено, що розмір гонорару та оплати за надані послуги проводиться на підставі акта приймання-передачі наданих послуг у розмірі, визначеному за домовленістю Сторін.
Із змісту акта приймання-передачі наданих послуг за Договором № 04/10/24 від 11.10.2023р. видно, що гонорар за правові послуги встановлюється у фіксованому розмірі - 12500,00 грн. та включає в себе: консультація Клієнта щодо подання позовної заяви; аналіз документів та судової практики; складання позовної заяви; складання відповіді на відзив на позовну заяву.
Колегія суддів звертає увагу учасників справи, що визначена позивачем сума понесених витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи № 380/19290/24 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019р. у справі № 826/8890/18.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правильним є висновки суду першої інстанцій про те, що наданими позивачем доказами підтверджується факт понесення витрат на професійну правничу допомогу за подання позову в цій справі.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначив, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності, оскільки це не вимагало значного обсягу технічних робіт, тощо.
У даній справі колегія суддів дійшла висновків що заявлений розмір витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції є завищеним та неспівмірним з реальним обсягом наданих послуг, часом витраченим на надання таких послуг (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду), критерію реальності таких витрат.
Крім того, колегія суддів звертає увагу і на той факт, що вказана справа є незначної складності, типовою, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах.
Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до згаданого акту виконаних робіт колегія суддів зазначає, що проведення попереднього аналізу справи, у тому числі ознайомлення з матеріалами, збір інформації та документів, оформлення доказової бази відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, не являється правовою допомогою в розумінні Закону України «Про адвокатуру» .
Колегія суддів враховує право позивача скористатись допомогою адвоката для підготовки та скерування того чи іншого запиту чи заяви, а також нести на це витрати, однак суд не вважає ці витрати пов'язаними з розглядом цієї судової справи. Вказана справа є незначної складності, типовою, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах.
З огляду на це, пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків Верховного Суду про релевантні норми права аналіз та спосіб їх застосування.
Враховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.
Стосовно вимог про стягнення із суб'єкта владних повноважень витрат на перекладача, колегія суддів зазначає про таке.
Переклади документів та їх завірення здійснено в ПП «Азбука Світу».
З врахуванням умов Договору про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023р. переклади документів забезпечено та сплачено Адвокатом згідно рахунку- фактури №250/08/24 від 30.08.2024р. та актом виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 30.08.2024р. року. Сума в розмірі 2580,00 грн. компенсована Адвокату, що підтверджується рахунком №1 від 18.10.2024р., актом наданих послуг від 18.10.2024р. та платіжного доручення №1172 від 18.10.2024р. Тобто, витрати на переклади документів та їх завірення фактично понесені ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА»», є беззаперечними. Вказані витрати лише відшкодовані Адвокату, що підтверджується вищенаведеними документами.
Із матеріалів справи видно, що в ході розгляду справи забезпечено переклади та їх завірення наступних документів:
-банківський документ б/н від 06.08.2024р. з англійської на українську мову;
-банківський документ б/н від 05.08.2024р. з англійської на українську мову;
-автотранспортна накладна (CMR0 08082024 від 08.08.2024р. з англійської на українську мову;
-експортна декларація країни відправлення 24PL361010E1990570 від 09.08.2024р. з польської на українську мову;
-наша пропозиція (прайс лист) б/н від 19.07.2024р. з польської на українську мову. Вартість послуг з перекладу та їх завірення склала 2580,00 гривень.
Відповідно до вимог ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Тобто, вказана норма надає право декларантам надавати документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. При цьому, митні органи можуть вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. І у такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Як видно з матеріалів справи, спірним питанням у даній справі не є мова документів, які подавались позивачем митному органу під час митного оформлення, що свідчить про те, що мова документів переклад яких було здійснено залученим перекладачем є офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Тобто, під час проходження митного оформлення позивачу не потрібно здійснювати переклад вказаних документів, оскільки документи викладені польською мовою.
Необхідність в здійсненні перекладу вказаних документів виникла у позивача внаслідок порушення його прав та інтересів з боку Львівської митниці, під час звернення до суду за захистом таких прав та інтересів.
Враховуючи виконаний перекладачем обсяг роботи та надані докази, колегія суддів погоджується з доводами ТзОВ "ХІММЕЛТЕК- УА" що з відповідача на користь позивача слід стягнуті 2580,00 грн. витрачених на переклад документів необхідних для звернення до суду із даним позовом, оскільки мовою здійснення судочинства в Україні є саме українська мова.
В п.2 ч.1 ст.315 КАС України видно, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що резолютивну частину додаткового рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" - задовольнити частково.
Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 380/19290/24 - змінити шляхом викладення резолютивної частини абзацу 2 наступного змісту.
«Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІММЕЛТЕК-УА» (вул. Березнева 44/1 м. Хмельницький 29000; код ЄДРПОУ 44752993) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000 м. Львів вул. Костюшка 1; код ЄДРПОУ 43971343) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу та 2580,00 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят гривень) за надання послуг перекладача.
В решті Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 380/19290/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель