Справа № 758/16099/24 Головуючий у 1-й інстанції: Левицька Я.К.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
13 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Шіндер Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 229 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
09 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з вимогою скасувати постанову № 4А-661 від 01 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а спірна постанова винесена безпідставно. Зокрема, він наголосив на відсутності належних і допустимих доказів його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. За його твердженням, органом, який виніс постанову, не було дотримано вимог законодавства щодо виклику особи до розгляду справи, оскільки він не отримував повістку та не був присутній під час розгляду. Також вказав на порушення принципу презумпції невинуватості, гарантованого статтею 62 Конституції України, оскільки рішення було прийнято за відсутності об'єктивних, достовірних і достатніх доказів. У матеріалах справи, на його думку, відсутні будь-які належні докази того, що він був належним чином повідомлений про розгляд справи, а також докази самого вчинення правопорушення. Крім того, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_7 перевищили межі наданих їм повноважень, застосувавши адміністративне стягнення без належного дотримання процедурних гарантій. Притягнення його до відповідальності здійснено формально, без урахування обставин справи, без дослідження доказів, і без участі особи, стосовно якої ведеться провадження.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з наявності в діях позивача адміністративного проступку, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки встановив факт належного направлення ОСОБА_1 повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , сформованої через Єдиний державний реєстр, підписаної кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи та направленої рекомендованим листом з описом вкладення на адресу його реєстрації. В свою чергу, позивач не отримавши повістку через свою відсутність за адресою, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 у визначений строк без поважних причин, що згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, вважається належним повідомленням. Суд також послався на положення статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою громадянин зобов'язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 за викликом, а також врахував, що невиконання цього обов'язку у період мобілізації є адміністративним правопорушенням. З урахуванням наданих відповідачем доказів (копія повістки, трекінг від Укрпошти з відміткою «відсутній за адресою»), суд дійшов висновку про доведеність вчинення позивачем порушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, не з'ясував усіх обставин справи належним чином, а також не врахував відсутність доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7. Позивач наполягає на тому, що повістка, яка, за твердженням відповідача, була надіслана на його адресу, не була вручена йому особисто, а відмітка пошти «відсутній за адресою» не є беззаперечним доказом належного повідомлення, тим більше в умовах, коли він фактично проживає за зареєстрованою адресою. Також наголосив на тому, що участь особи у провадженні про адміністративне правопорушення є її правом, гарантованим статтею 268 КУпАП, і така участь не була забезпечена. Суд, фактично, розглянув справу без присутності особи, не забезпечивши її право на захист та реалізацію принципу змагальності. На думку позивача, це прямо суперечить вимогам статей 7, 9 КУпАП, а також принципам справедливого судового розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів враховує наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07 жовтня 2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовано повістку № 417017, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зобов'язувався з'явитися для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 (за адресою: АДРЕСА_1 ) 17 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв.
Сформована 07 жовтня 2024 року та підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 повістка була направлена 09 жовтня 2024 року за адресою місця реєстрації та проживання позивача: АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за № 0600293818123, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву додатками, а саме копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, роздруківкою трекінгу поштового відправлення Укрпошти за номером № 0600293818123.
З роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення за номером № 0600293818123 слідує, що 16 жовтня 2024 року працівниками Укрпошти проставлено відмітку «Відсутність адресата за вказаною адресою». Попередня відмітка значиться за 11 жовтня 2024 року: «невдала спроба вручення».
01 листопада 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову № 4А-661, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500, грн у зв'язку з його неявкою 17 жовтня 2024 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк і місце, зазначені в повістці, що розцінено як порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, оскільки вона прийнята за відсутності складу адміністративного правопорушення, 09 грудня 2024 року звернувся до суду з даним позовом.
Із наявної в матеріалах справи заяви про поновлення строку звернення до суду вбачається, що про оскаржувану постанову ОСОБА_1 дізнався лише 03 грудня 2024 року з повідомлення, отриманого через додаток Viber, у вкладеннях до якого містилася копія постанови про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП України, що підтверджується доданим до справи скріншотом відповідного повідомлення і свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і донині.
Отже, станом на 17 жовтня 2024 року діяв особливий період.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_7), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
З аналізу зазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_7) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Отже, за змістом зазначених положень статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до ІНФОРМАЦІЯ_7 у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.
ОСОБА_1 не оспорює того, що не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 17 жовтня 2024 року, а вказує, що таке неприбуття пов'язано із неотриманням повістки.
В свою чергу, зазначена повістка не була вручена адресату за причини його відсутності за зазначеною у відправленні адресою, про що проставлено на конверті відповідний штамп.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (в редакції чинній станом на 17 жовтня 2024 року/далі - Порядок № 560) визначає також процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З наявної в матеріалах справи копії повістки вбачається, що вона сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить реєстраційний номер, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає вимогам пункту 30 Порядку № 560, чинного на дату її формування, а отже, оформлена відповідно до передбаченої законодавством процедури.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Враховуючи положення пункту 34 Порядку № 560, сформована 07 жовтня 2024 року повістка, яка підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , була належним чином надіслана 09 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з описом вкладення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , що відповідає встановленим вимогам щодо порядку повідомлення резервістів і військовозобов'язаних, а факт направлення підтверджується доданими до відзиву копією повістки, описом вкладення та трекінгом поштового відправлення за номером 0600293818123, отриманим з ресурсу Укрпошти.
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_7 під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_7 іншої адреси місця проживання.
Таким чином, відповідно до змін, внесених до Порядку № 560, військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_7 у разі, якщо повістка сформована через Єдиний державний реєстр, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_7, надіслана рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, і повернена поштовим оператором із позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою».
З наявної у матеріалах справи роздруківки трекінгу поштового відправлення за номером 0600293818123, а також відмітки на поштовому конверті вбачається, що 16 жовтня 2024 року працівниками Укрпошти зафіксовано відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою», при цьому попереднє зафіксоване повідомлення датоване 11 жовтня 2024 року та містить позначку «невдала спроба вручення».
Відтак, дотримання відповідачем усіх передбачених законодавством процедур направлення повістки, підтверджене поштовими документами, свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 та покладає на нього відповідальність за неявку, що свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП.
Аргументи апелянта про порушення його права на участь у розгляді справи є необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи. У даному випадку встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7, але без поважних причин не прибув. Таким чином, неучасть позивача в провадженні не свідчить про порушення його прав.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належного повідомлення також є безпідставними. Повістка, надіслана позивачеві, була оформлена згідно з вимогами пункту 30 Порядку № 560, сформована через Єдиний реєстр, підписана кваліфікованим електронним підписом і направлена рекомендованим листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 41 цього ж Порядку повернення такого листа з відміткою про відсутність адресата за місцем реєстрації вважається належним повідомленням.
Посилання скаржника на порушення принципу презумпції невинуватості не знайшло підтвердження у матеріалах справи. Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена на підставі належних та допустимих доказів, зокрема, документального підтвердження факту направлення повістки та неявки у визначений день до ІНФОРМАЦІЯ_7. Сам позивач факт неявки не заперечує, а отже висновок про наявність складу адміністративного правопорушення зроблено обґрунтовано.
При цьому, апелянт не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_7 у визначений у повістці день. У матеріалах справи відсутні будь-які довідки про перебування в медичному закладі, підтвердження тимчасової непрацездатності, службової відсутності чи інших обставин, які б об'єктивно унеможливлювали виконання обов'язку з'явитися за викликом. Відтак твердження позивача про неприбуття з причин, не залежних від його волі, залишаються голослівними та не підтверджуються належними доказами, що виключає можливість врахування таких обставин як поважних.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства, а тому вона скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 229, 272, 286, 308, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.