Справа № 620/130/22
13 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Символ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Символ" до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування припису, -
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Символ» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування Припису від 15.12.2021 № 05-03/951ПЗ.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року адміністративний позов ТОВ «Ливарний завод «Символ» до Управління Держпраці задоволено повністю.
Позивачем до Чернігівського окружного адміністративного суду було направлено заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8400,00 грн разом з додатками.
Чернігівським окружним адміністративним судом прийнято додаткове рішення від 14 червня 2022 року, яким заяву ТОВ «Ливарний завод «Символ» задоволено повністю та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Символ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській залишено без задоволення, додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року - залишено без змін.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 3750,00 гривень витрат на правову допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, шо при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому за змістом частин п'ятої - сьомої статі 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
В підтвердження понесених витрат на правову допомогу отриману в рамках розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивачем до матеріалів справи додано копію договору №560/25 про надання правничої допомоги від 03 січня 2025 року, копію додатку №1 від 09.01.2025 до договору №560/25 від 03 січня 2025 року, копію Акту-рахунку №1 прийому-передачі послуг від 07.01.2025, відповідно до змісту якого позивачу надано наступну послугу: підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення №620/130/22. Загальний витрачений час склав 1,5 годин, вартість склала 3750,00 грн.
Також, в підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано платіжну інструкцію № 1 від 07.01.2025, зі змісту якої вбачається, що замовником сплачено послуги адвоката на суму 3750,00 грн.
Згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про ухвалення додаткового судового рішення що розглядається, було направлено адвокатом позивача Управлінню Держпраці у Чернігівській області та доставлено 07.01.2025 о 17:01 відповідно до квитанції №2405689, проте Відповідачем жодних заперечень чи зауважень щодо заявленого клопотання не подано.
Відтак, заявлена позивачем сума витрат понесених на правову допомогу в розмірі 3750,00 грн є цілком співмірною та належним чином підтвердженою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 139, 252 КАС України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Символ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Символ" (ідентифікаційний код 40340699) судові витрати на правову допомогу в розмірі 3750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області (ідентифікаційний код 39779238).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан
(повний текст судового рішення виготовлено 13 травня 2025 року)