П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8720/25
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Сток» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року про повернення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Сток» до Головного управління ДПС в Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
25.03.2025 року товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Сток» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 02.12.2021 року №3459892/41807321, №3459811/40807321, від 30.11.2021 року №3443194/41807321, від 06.12.2021 року №3473450/41807321, №3474549/41807321, від 02.12.2021 року №3459739/41807321, №3459741/41807321 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, обґрунтовану введенням на території України з 24.02.2022 року воєнного стану, який триває досі. При цьому, зазначено, що з 24.02.2022 року товариством організовано дистанційну роботу майже всіх працівників, а деякі працівники станом на теперішній час виїхали за межі України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку, залишено без руху позовну заяву та надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання доказів поважності причин його пропуску.
03.04.2025 року позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої позивач повторно зазначив, що останнім було пропущено строк звернення до суду з даним позовом через військову агресію РФ проти України про що свідчить Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року позовну заяву ТОВ «Зерно-Сток» залишено без розгляду.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, ТОВ «Зерно-Сток» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що порушення процесуального строку обумовлено введенням воєнного стану в країні, внаслідок чого підприємство зазнало значних фінансових втрат та його діяльність була ускладненою через відсутність бухгалтера, вивезення документації та офісної техніки в безпечне місце, запровадження скороченого робочого дня, пошук нових клієнтів. Крім того на строк звернення вплинув витрачений час на пошук адвоката, збір документів, підготовка адміністративного позову та подання його до суду.
На переконання апелянта, відповідні обставини не враховані судом першої інстанції, внаслідок чого право позивача на судовий захист було протиправно обмежено оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались. Про розгляд справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції визнав необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на введений воєнний стан без зазначення конкретних об'єктивних причин, які перешкоджали дотриманню строку звернення до суду та надання відповідних доказів, які їх підтверджують.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Колегія суддів акцентує, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, та зобов'язання її зареєструвати, нормами Податкового кодексу України законодавчо не визначено.
У постанові Верховного Суду від 02.07.2020р. у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, звертаючись 25.03.2025 року до суду з позовом про оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, які прийняті податковим органом у листопаді-грудні 2021 року, позивач суттєво пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, триваюча пасивна поведінка особи, що звернулась з позовом із пропуском строку для такого звернення, не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 та постанові від 7 жовтня 2021 року у справі № 520/14663/2020.
Оцінюючи доводи ТОВ «Зерно-Сток» щодо введення воєнного стану, що зумовило пропуск строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що така обставина теоретично може бути визнана судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Однак введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022р. у справі №990/102/22, постанови Верховного Суду від 23.07.2024р. по справі №320/21139/23, від 30.07.2024р. по справі №420/6964/24).
Подана апеляційна скарга не містить жодних конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду у встановлений законом строк.
В той же час, позивач продовжував здійснювати господарські операції протягом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, шо підтверджується наданою відповідачем до суду першої інстанції податковою звітністю (податкові декларації з ПДВ та декларації акцизного податку, які подавались у березні та липні 2022 року), що спростовує твердження апелянта про неможливість здійснення господарської діяльності у зв'язку з воєнним станом.
Таким чином, позивач не надав жодних доказів, які свідчать про наявність причинно-наслідкового зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану, в зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку звернення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та у відповідності до вимог процесуального закону поданий адміністративні позов залишено без розгляду.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308,311,312,316,320,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Сток» - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко