П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/15158/23
Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Дата і місце ухвалення: 30.12.2024 р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, з січня 2023 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, з січня 2023 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частин грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач призваний на військову службу до лав ЗСУ та займає посаду солдата в НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_2 ) та виконував конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України. Позивач вказує, що з січня 2023 року він брав участь у бойових діях на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України, проте, за цей час йому не нарахована додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Оскільки позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, на думку позивача, Військова частина НОМЕР_2 зобов'язана виплатити йому додаткову винагороду збільшену до 100000 грн. з січня 2023 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що він був позбавлений можливості надати будь-які докази щодо своєї участі у бойових діях, оскільки відповідні документи складаються, видаються і оголошуються безпосереднім командиром і мають характер для службового користування, а чинне законодавство України має нечіткі положення щодо зони бойових дій та встановлення відповідних виплат додаткової грошової допомоги залежить на пряму від Держави та її органів, що уповноважені на здійснення функцій визначення таких територій. Позивач посилається на те, що проходив службу у визначений в позові період в мікрорайоні «Острів Корабел», який є частиною Карантинного острова, понизу ІНФОРМАЦІЯ_1 , частково в межах м. Херсон, який віднесений до зони бойових дій, так само як і місце дислокації та відпочинку військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону - АДРЕСА_1 . Оскільки під час участі з відбиття збройної агресії російської федерації проти України районами, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, є: Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська області, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України, позивач вважає, що безумовну має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно службового посвідчення НОМЕР_3 від 11.06.2023 року та довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) від 19.04.2025 року, солдат ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 з 22.08.2022 року по теперішній час та займає посаду в НОМЕР_1 прикордонному загоні.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) від 19.04.2025 року № 968, ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 не відряджався та в підпорядкуванні вказаної в/ч не перебував.
Також згідно вказаної довідки, ОСОБА_1 перебував у щорічній основній відпустці за 2023 рік з 15.04.2023 року по 26.04.2023 року.
Крім цього, згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) від 19.04.2025 року № 968, з січня 2023 року по червень 2023 року позивач перебував на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону.
У витягу з журналу бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ОСОБА_1 міститься наступна інформація:
- застосування підрозділів загону в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій:
1) ділянка застосування с. Комишани Херсонської області з 31.12.2022 року по 16.02.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - реагування на можливі загрози та подальшого ефективного виконання завдань, висвітлення надводної обстановки, недопущення висадки десанту противника, організація служби на постах спостереження;
2) ділянка застосування правий берег р. Кошева вкл., Білозерка-викл. Херсон с. Комишани Херсонської області з 17.02.2023 року по 14.04.2023 року, з 27.04.2023 року по 05.06.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - недопущення діяльності ДРГ противника, розгортання цілодобової комплексної системи спостереження, взяття під вогневий контроль шляхів переміщення противника та завчасного виявлення ознак підготовки наступальний дій;
3) ділянка застосування правий берег р. Кошева 06.06.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - збереження життя та здоров'я військовослужбовців у зв'язку із руйнуванням Каховської ГЕС та різким підйомом рівня води в р. Дніпро;
4) ділянка застосування правий берег р. Кошева вкл., Білозерка-викл. Херсон з 06.06.2023 року по 15.07.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - недопущення діяльності ДРГ противника, розгортання цілодобової комплексної системи спостереження, взяття під вогневий контроль шляхів переміщення противника та завчасного виявлення ознак підготовки наступальний дій.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2023 року № 175 про виплачене позивачу грошове забезпечення, додаткова винагорода ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року (70000 грн.) склала: січень 2023 року - 54193,44 грн., лютий-червень 2023 року - 0 грн.; додаткова винагорода ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року (30000 грн.) склала: січень 2023 року - 0 грн., лютий-квітень 2023 року - 30000 грн., травень 2023 року - 18000 грн., червень 2023 року - 30000 грн. (відомості щодо виплати додаткової винагороди ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року 100000 грн. у вказаний період відсутні).
Позивач вважає, що має право на виплату в період з січня 2023 року додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язки із чим, звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що в позовній заяві позивач не визначив, за який саме період йому підлягає виплаті додаткова винагорода в збільшеному розмірі до 100000 гривень, а лише вказав початок такого періоду - з січня 2023 року.
Разом з цим, на підтвердження обставин щодо невірного нарахування, на думку позивача, додаткової винагороди, позивач додав до позову довідку Військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2023 року № 175, яка містить інформацію щодо виплаченого позивачу грошового забезпечення по червень 2023 року.
З огляду на викладене, а також, враховуючи, що у справах адміністративної юрисдикції підлягають захисту саме порушенні права позивача та таке порушення прав підлягає встановленню на момент звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що в цій справі підлягає дослідженню питання щодо правомірності невиплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 гривень за період з січня 2023 року по червень 2023 року.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно п. 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Спір у цій справі виник у зв'язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з січня 2023 року по червень 2023 року.
За наведеного правового регулювання та обставин даної справи, головні питання, відповіді на які належить надати суду для правильного вирішення спору у цій справі є:
- чи віднесена територія, де знаходився підрозділ, в якому проходив службу позивач, до переліку територій, на яких у спірному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;
- чи включений підрозділ, в якому проходив службу позивач, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України;
- чи залучався позивач у числі інших військовослужбовців до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- які саме завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою виконував позивач у спірному періоді;
- чи свідчать виконувані позивачем завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії»;
- чи складалися підрозділом, до якого був відряджений позивач у спірному періоді, документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах;
- якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000 грн., то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу.
Проте, документи, які дають змогу встановити вказані обставини в матеріалах справи станом на момент розгляду справи судом першої інстанції не містились.
З огляду на викладене, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року витребувано від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ):
1) інформацію та підтверджуючі докази стосовно наступного:
- чи проходив ОСОБА_1 військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) протягом всього періоду з січня 2023 року по червень 2023 року, чи був відряджений до інших підрозділів, чи перебував у відпустці та на лікарняному тощо (якщо так, у який конкретно період);
- чи виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 протягом всього періоду з січня 2023 року по червень 2023 року здійснювалась НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 );
- чи виплачувалась ОСОБА_1 протягом січня - червня 2023 року додаткова винагорода до 30000 грн. (якщо так, за який період, підстави виплати);
2) належним чином засвідчені копії:
- усіх документів НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ), які стали підставою для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди до 30000 грн. у період з січня 2023 року по червень 2023 року;
- бойових наказів (бойових розпоряджень) або витягів з них щодо ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по червень 2023 року;
- витягів з журналів бойових дій (вахтових журналів) або журналів ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) щодо ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по червень 2023 року;
- рапортів (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів участі ОСОБА_1 у таких діях та заходах за період з січня 2023 року по червень 2023 року;
- письмові пояснення та підтверджуючі докази щодо наступного:
- чи віднесена територія, де знаходився НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ), де проходив службу ОСОБА_1 , до переліку територій, на яких з січня 2023 року по червень 2023 року ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;
- чи був включений з січня 2023 року по червень 2023 року НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ), де проходив службу ОСОБА_1 , до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України;
- чи залучався ОСОБА_1 з січня 2023 року по червень 2023 року у числі інших військовослужбовців до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- які саме завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою виконував ОСОБА_1 з січня 2023 року по червень 2023 року;
- чи свідчать виконувані ОСОБА_1 з січня 2023 року по червень 2023 року завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях» або «забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії»;
- чи складалися з січня 2023 року по червень 2023 року НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або заходах;
- якщо ОСОБА_1 протягом періоду, щодо якого виник спір, а саме з січня 2023 року по червень 2023 року, проходив військову службу, але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000 грн., то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу, на якій території тощо.
Крім того, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року:
1) витребувано від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ):
- пояснення та відповідний наказ, який став підставою для виплати ОСОБА_1 у січні 2023 року додаткової винагороди до 70000 грн.;
- відповідні накази, які стали підставою для виплати ОСОБА_1 протягом лютого - червня 2023 року додаткової винагороди до 30000 грн.;
2) витребувано від ОСОБА_1 пояснення стосовно того, які позивач виконував завдання у спірний період з січня 2023 року по червень 2023 року, що свідчить про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії», на якій території тощо, чим це підтверджується, з урахуванням наданих відповідачем доказів, на виконання вимог ухвали суду про витребування.
До суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли додаткові пояснення та додані до них додаткові докази, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування від 01.04.2025 року, однак, вимоги ухвали про витребування від 29.04.2025 року позивачем та відповідачем не виконанні.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції був наданий достатній час для виконання позивачем та відповідачем вимог ухвали про витребування від 29.04.2025 року, у зв'язку із чим, здійснювалось перенесення розгляду справи в порядку письмового провадження, однак, вимоги ухвали не виконанні, колегія суддів приходить до висновку про можливість продовження розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів та додатково наданих доказів відповідачем на виконання вимог ухвали про витребування від 01.04.2025 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та додатково надані докази, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, колегія суддів приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 з січня 2023 року по червень 2023 року перебував на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону.
В позовній заяві позивач зазначає, що з січня 2023 року він брав участь у бойових діях на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України.
Також в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що проходив службу у визначений в позові період в мікрорайоні «Острів Корабел», який є частиною Карантинного острова, понизу ІНФОРМАЦІЯ_1 , частково в межах м. Херсон, який віднесений до зони бойових дій, так само як і місце дислокації та відпочинку військовослужбовців НОМЕР_1 Прикордонного загону - АДРЕСА_1 .
Проте, наведені позивачем обставини щодо його участі у бойових діях та виконання завдань у зоні бойових дій у період, який з огляду на зміст позовних вимог підлягає дослідженню у даній справі, а саме з січня 2023 року по червень 2023 року, не відповідають дійсним обставинам справи та наданим відповідачем доказам.
Так, згідно витягу з журналу бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ОСОБА_1 міститься наступна інформація:
- застосування підрозділів загону в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій:
1) ділянка застосування с. Комишани Херсонської області з 31.12.2022 року по 16.02.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - реагування на можливі загрози та подальшого ефективного виконання завдань, висвітлення надводної обстановки, недопущення висадки десанту противника, організація служби на постах спостереження;
2) ділянка застосування правий берег р. Кошева вкл., Білозерка-викл. Херсон с. Комишани Херсонської області з 17.02.2023 року по 14.04.2023 року, з 27.04.2023 року по 05.06.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - недопущення діяльності ДРГ противника, розгортання цілодобової комплексної системи спостереження, взяття під вогневий контроль шляхів переміщення противника та завчасного виявлення ознак підготовки наступальний дій;
3) ділянка застосування правий берег р. Кошева 06.06.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - збереження життя та здоров'я військовослужбовців у зв'язку із руйнуванням Каховської ГЕС та різким підйомом рівня води в р. Дніпро;
4) ділянка застосування правий берег р. Кошева вкл., Білозерка-викл. Херсон з 06.06.2023 року по 15.07.2023 року, підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », солдат ОСОБА_1 , мета застосування - недопущення діяльності ДРГ противника, розгортання цілодобової комплексної системи спостереження, взяття під вогневий контроль шляхів переміщення противника та завчасного виявлення ознак підготовки наступальний дій.
Таким чином, доводи позивача щодо його участі з січня 2023 року по червень 2023 року в бойових діях та виконання ним завдань у зоні бойових дій в мікрорайоні «Острів Корабел», який є частиною Карантинного острова, понизу Дніпра, частково в межах АДРЕСА_1 спростовуються дослідженим судом витягом з журналу бойових дій щодо солдата ОСОБА_1 , з якого чітко вбачається, що позивач перебував поза районами ведення воєнний (бойових) дій - в межах населених пунктів, територія яких не входить до переліку територіальних громад, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, як райони ведення воєнних (бойових) дій (зокрема, накази Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02.02.2023 року № 26 (зміни внесені наказом від 14.02.023 року № 35), від 01.03.2023 року № 52 (зміни внесені наказом від 17.03.2023 року № 68), від 01.05.2023 року № 111, від 01.04.2023 року № 89, від 01.06.2023 року № 147).
Дослідивши наведений вище витяг з журналу бойових дій, колегія суддів відхиляє доводи позивача та погоджується з відповідачем, що виконувані позивачем завдання в період з січня 2023 року по червень 2023 року не свідчать про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, що виключає право позивача на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2023 року № 175 про виплачене позивачу грошове забезпечення, додаткова винагорода ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року (70000 грн.) склала: січень 2023 року - 54193,44 грн., лютий-червень 2023 року - 0 грн.; додаткова винагорода ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року (30000 грн.) склала: січень 2023 року - 0 грн., лютий-квітень 2023 року - 30000 грн., травень 2023 року - 18000 грн., червень 2023 року - 30000 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди 70000 та 30000 гривень в розрахунку на місяць за період з січня по червень 2023 року є правомірними, а тому, підстави для виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позов задоволенню не підлягає.
Разом з цим, вірно вирішивши заявлений позов по суті його вимог, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та в матеріалах справи були відсутні докази, які б підтверджували доводи відповідача та висновки суду першої інстанції, і такі докази надані відповідачем лише на викання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, а тому, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, доповнивши мотивувальну частину рішення обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції з посиланням на докази, на підставі яких встановлені судом апеляційної інстанції відповідні обставини.
Згідно ч. 1, 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі наведеного у сукупності, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в мотивувальній частині з доповненням мотивувальної частини рішення обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції з посиланням на докази, на підставі яких встановлені судом апеляційної інстанції відповідні обставини.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року змінити.
Доповнити мотивувальну частину рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції з посиланням на докази, на підставі яких встановлені судом апеляційної інстанції відповідні обставини.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 13.05.2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова