П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2025 р. Категорія: 108010000м. ОдесаСправа № 420/29761/24
Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа: ТОВ "Євро-Стиль-Груп", про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Південного Офісу Держаудитслужби (м. Одеса), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРО-СТИЛЬ ГРУП» про визнання протиправним та скасувати висновок Південного Офісу Держаудитслужби (м. Одеса) про результати моніторингу процедури закупівлі UА2024-05-02-010451-а, оприлюдненого 09.09.2024, мотивуючи його тим, що вважає висновок Південного Офісу Держаудитслужби (м. Одеса) про результати моніторингу процедури закупівлі UА2024-05-02-010451-а, оприлюднений 09.09.2024, протиправним та просить суд його скасувати. Так, позивач вказав, що встановлене моніторингом порушення носить формальний характер. Крім того, вимога відповідача про усунення виявленого порушення шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору, укладеного з переможцем процедури закупівлі не відповідає вимогам законодавства про публічні закупівлі, Цивільного та Господарського кодексів України. Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Також, вимога розірвання договору не відповідає принципу пропорційності, який є одним із елементів верховенства права як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012, і виконання цієї вимоги на стадії виконання договору може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Південного Офісу Держаудитслужби (м. Одеса) про результати моніторингу процедури закупівлі UА2024-05-02-010451-а від 09.09.2024. Стягнуто з Південного офісу Держаудитслужби на користь Одеського державного університету внутрішніх справ до Південного Офісу Держаудитслужби (м. Одеса) судовий збір у розмірі 3028, 00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що оскільки замовником безпідставно відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехника», остаточна цінова пропозиція якого є меншою на 124 492, 42 грн., ніж пропозиція учасника процедури закупівлі ТОВ “ЄВРО-СТИЛЬ ГРУП», якого визначено переможцем процедури закупівлі, замовником не дотримано принципи здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 Закону, зокрема: максимальна економія, ефективність та пропорційність; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі. При цьому, як вказав апелянт, виявлені порушення мають вплив на перебіг процедури закупівлі та на її результат та відповідно зобов'язання Південного офісу щодо розірвання договору про закупівлю з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України є пропорційним та співмірним з вагою виявленого порушення.
Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що Південний офіс Держаудитслужби, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 19.08.2024 № 167, здійснив моніторинг, проведеної позивачем, процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт підвальних приміщень будівлі під літ. “З» Одеського державного університету внутрішніх справ з улаштуванням найпростішого укриття за адресою: м. Одеса, вул. 21й км Старокиївської дороги, 42В) (інформація про закупівлю оприлюднена за номером ID: UA-2024-05-02-010451-a).
За результатами моніторингу Південним Офісом Держаудитслужби (м. Одеса) складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА2024-05-02-010451-а від 09.09.2024, згідно п.2 якого встановлено порушення вимог пункту 3, пункту 43, абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей та частини першої статті 5 Закону.
Згідно із п. 3 Висновку від 09.09.2024, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі», Південний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення встановлені Держаудитслужбою під час моніторингу процедури закупівлі не знайшли свого підтвердження, а тому у позивача, як замовника, була відсутня необхідність розривати договір, укладений з ТОВ “Євро-Стиль-Груп», як того вимагав відповідач у висновку.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року, який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно приписів п.14 ч.1 ст.1 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Пунктом 32 ч.1 цієї статті визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до статті 7 Закону № 922, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель врегульовано ст. 8 Закону № 922-VIII.
Згідно приписів ч.6 цієї статті, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною 7 ст. 8 Закону № 922 встановлено, що у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Держаудитслужбою у констатуючій частині оскаржуваного висновку встановлені наступні порушення:
“Замовник 31.05.2024 оприлюднив в електронній системі закупівель протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 31.05.2024 № 11 (далі - Протокол), згідно з яким відхиляє тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехника» з найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей у зв'язку із тим, що тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, а саме: “…Учасником надана Договірна ціна складена із порушенням вимог КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова з визначення вартості будівництва).
Так, у Договірній ціні Учасника не заповнена графа “Визначена згідно з …». Відповідно до пункту 5.2 розділу V Настанови з визначення вартості будівництва договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Форму договірної ціни наведено у додатку 30 цієї Настанови, у разі визначення вартості за укрупненими показниками вартості робіт використовується форма договірної ціни, що наведена в додатку 31 цієї Настанови.
Додатком 30 до Настанови з визначення вартості будівництва (пункт 5.2) передбачена ФОРМА договірної ціни, яка містить строку “Визначена згідно з » …». Відповідно до вимог пункту 8 частини 4 Додатка 1 до ТД до форми “Цінова пропозиція» обов'язково надається розрахунок вартості пропозиції, підписаний учасником та інженеромпроектувальником в частині кошторисної документації, а саме: договірна ціна; пояснювальна записка; відомість обсягів робіт; локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів. Інші розрахунки у разі їх включення до договірної ціни. Додатково учасники надають всі розрахунки в електронному вигляді у форматі інформаційного блоку даних imd або bdsu. Всі розрахунки повинні бути зроблені у програмному комплексі, що взаємодіє з програмним комплексом АВК - 5. Учасник надає у складі тендерної пропозиції чинний сертифікат/ ліцензію на програмний комплекс АВК-5 (або інший програмний комплекс, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації).
На виконання вищезазначеної вимоги учасник процедури закупівлі ТОВ “Стройспецтехника» надав в тому числі договірну ціну зроблену у програмному комплексі АВК - 5. На запит Південного офісу Держаудитслужби від 02.09.2024 щодо відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ “Стройспецтехника» з підстав зазначених у Протоколі Замовник 05.09.2024 надав пояснення, у якому зазначив, що посилаючись на Закон України “Про ціни та ціноутворення» визначення вартості робіт з капітального ремонту формуються відповідно до Кошторисних норм “Настанова з визначення вартості будівництва» згідно чинного законодавства, тому при формуванні тендерної документації для організації виконання робіт з капітального ремонту не є необхідним зазначати вимогу щодо складання (оформлення) договірної ціни та кошторисної документації згідно з або за формою визначеною Кошторисними нормами України “Настанова з визначення вартості будівництва», так як це є законодавчою вимогою.
Дане пояснення не спростовує факту виявленої невідповідності та не обґрунтовує рішення Замовника щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ “Стройспецтехника» з підстав зазначених у Протоколі, оскільки ТД Замовника не містить вимог щодо складання (оформлення) договірної ціни за формою визначеною Кошторисними нормами України у будівництві “Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 1 листопада 2021 року № 281. Враховуючи вищенаведене, на порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник безпідставно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехника».
Відповідно до вимог пункту 8 частини 4 Додатка 1 до ТД до форми “Цінова пропозиція» обов'язково надається розрахунок вартості пропозиції, підписаний учасником та інженеромпроектувальником в частині кошторисної документації, в тому числі договірна ціна. Проте учасник ТОВ “Стройспецтехника» у складі тендерної пропозиції надав договірну ціну не підписану інженером- проектувальником в частині кошторисної документації, чим не дотримав вимоги пункту 8 частини 4 Додатка 1 до ТД.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 4 Додатка 1 до ТД учасник повинен надати достовірну інформацію у вигляді довідки в довільній формі, в якій зазначити дані про наявність в учасника (та/або субпідрядника учасника) чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності із виконання робіт за предметом закупівлі, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
На підтвердження учаснику необхідно надати чинну ліцензію або документ дозвільного характеру. Під час закупівлі робіт або послуг учасник може для підтвердження своєї відповідності таким вимогам документації по закупівлі залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників / співвиконавців.
Відповідно до пункту 6 розділу 3 до ТД вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 2 до ТД. Водночас Додатком 2 до ТД передбачено відомість обсягів робіт, яка включає локальний кошторис 02-01-05 на пожежну сигналізацію. Пунктом 13 частини 1 статті 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Проте учасник ТОВ “Стройспецтехника» у складі тендерної пропозиції не надав інформацію з даними про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення та відповідні підтверджуючі документи, чим не дотримав вимоги пункту 5 частини 4 Додатка 1 до ТД. На запит Південного офісу Держаудитслужби від 02.09.2024 щодо встановлених невідповідностей Замовник 05.09.2024 надав пояснення, що при розгляді тендерної пропозиції ТОВ “Стройспецтехніка» було виявлено відсутність інформації та документів про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, однак відсутність даної інформації та/або документів підпадає під пункт 43 Особливостей.
Також в поясненні зазначено, що так як в тендерній пропозиції ТОВ “Стройспецтехніка» були виявлені підстави для відхилення, тому не було розміщено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель для ТОВ “Стройспецтехніка». Дане пояснення не спростовує факту виявленої невідповідності, оскільки тендерна пропозиція учасника ТОВ “Стройспецтехніка» була безпідставно відхилена Замовником. Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Проте, Замовник безпідставно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехніка» з підстав зазначених у Протоколі та на порушення вимог пункту 43 Особливостей не надав можливості йому виправити вищезазначені невідповідності. Відповідно до пункту 3 Особливостей Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Також, оскільки Замовником безпідставно відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехника», остаточна цінова пропозиція якого є меншою на 124 492,42 грн, ніж пропозиція учасника процедури закупівлі ТОВ “ЄВРО-СТИЛЬ ГРУП», якого визначено переможцем процедури закупівлі, Замовником не дотримано принципи здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 Закону, зокрема: максимальна економія, ефективність та пропорційність; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі.».
Щодо встановленого порушення позивачем пункту 3, пункту 43, абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей та частини першої статті 5 Закону, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Пунктом 43 Особливостей встановлено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
У відповідності до абз. 2 п.п. 2 п. 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
З матеріалів моніторингу вбачається, що відповідач дійшов висновку про те, що учасник ТОВ “Стройспецтехника» у складі тендерної пропозиції не надав усіх документів, однак відхилення пропозиції вказаного учасника було здійснено без урахування Особливостей. Поряд з цим, Замовник безпідставно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехніка» з підстав зазначених у Протоколі та на порушення вимог пункту 43 Особливостей не надав можливості йому виправити вищезазначені невідповідності, з урахуванням також того, що замовником безпідставно відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ “Стройспецтехника», остаточна цінова пропозиція якого є меншою на 124 492,42 грн, ніж пропозиція учасника процедури закупівлі ТОВ “ЄВРО-СТИЛЬ ГРУП».
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується оскаржуваним висновком, пропозиція ТОВ “Стройспецтехніка» була відхилена згідно з підпунктом 2 пункту 44 Особливостей, через невідповідність тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Так, учасником надана Договірна ціна складена із порушенням вимог КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова з визначення вартості будівництва). У Договірній ціні учасника не заповнена графа “Визначена згідно з …».
Суд наголошує, що відсутність прямого посилання у пп. 8 п. 4 Додатку 1 до Тендерної документації на КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 не нівелює обов'язку їх використання учасником процедури закупівель як обов'язкових для визначення вартості послуг, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
При цьому, виявлені відповідачем порушення під час процедури закупівлі не є такими, що мають наслідком відхилення тендерної пропозиції ТОВ “ЄВРО-СТИЛЬ ГРУП» чи розірвання укладеного договору.
Щодо способу усунення виявлених порушень, які Держаудитслужба визначила в оскарженому висновку, а саме шляхом розірвання Договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.
У контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, замовникам слід керуватися приписами Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням вимог, передбачених Законом № 922-VIII.
Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень “шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких, і припинення зобов'язання виконанням.
За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої, четвертої 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частина перша статті 215 Цивільного кодексу України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов'язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов'язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов'язання за цим договором.
При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 43 Закону № 922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Однак, у межах обставин цієї справи, суд констатує, що у спірному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону № 922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.
Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі № 420/29761/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький