П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2025 р. Категорія: 111030000м. ОдесаСправа № 400/7803/24
Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,
місце ухвалення: м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
Пред-к позивачаНосов О.М. (адвокат, ордер)
Пред-к відповідачаРадчич О.А. (витяг)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Миколаївській області), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення № 7895/14292405 від 22.04.24 р. про застосування штрафу в сумі 1 020 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 7898/14292405 від 22.04.24 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 305 919, 07 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 7902/14292405 від 22.04.24 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 25 493,28 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 7906/14292405 від 22.04.24 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 39 548,60 грн.; - рішення № 7766/14292405 від 19.04.24 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 43 236, 06 грн.; - рішення № 7753/14292405 від 19.04.24 р. про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок в сумі 136 грн.; - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.24 р. № Ф-4277-1429-У на суму 307 656, 28 грн., мотивуючи його тим, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення перевірки, що у підсумку нівелює її висновки та спростовує правомірність прийнятих відповідачем рішень.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що відповідач здійснив направлення платнику податків одночасно трьох документів одним поштовим відправленням. Однак, Податковим кодексом України (далі - ПК України) не передбачено направлення разом з наказом та повідомленням про проведення перевірки інших документі, навіть тих, що стосуються перевірки. На думку, апелянта пошта може засвідчити лише факт невручення одного, а не кількох документів, які знаходяться в поштовому відправленні. З наданого відповідачем доказу надсилання поштового відправлення не можливо встановити який саме документ було направлено. При цьому, встановлені Актом перевірки порушення та нараховані за її результатом грошові зобов'язання обґрунтовані ненаданням ОСОБА_2 документів на запит, який був відправлений 26.01.24 р., а тому повідомлення та наказ не були надіслані ОСОБА_1 в порядку, визначеному пунктом 42.5. статті 42 ПК України, чи порушено вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України. Крім того, позивачка не зобов'язана була зберігати документи більше 1 095 днів.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та зазначає, що перевірку проведено з підстав передбачених ПК України та повністю дотримано порядок її проведення. Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.24 р. № 100-п, письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 25.01.24 р. № 189/14-29-24-05, лист від 25.01.24 р. №1003/6/14-29-24-05-02 з проханням надати ГУ ДПС у Миколаївській області надати письмові пояснення та документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, первинні документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів направлено позивачці рекомендованим листом засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення 26.01.24 р. Документи зазначені вище повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти від 12.02.24 р. При цьому зазначені документи направлялись за податковою адресою, що підтверджується відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва. Станом на 08.03.24 р. (останній день перевірки) платником податків ОСОБА_1 первинних документів зазначених в листі № 1003/6/14-29-24-05-02 від 25.01.24 р. до перевірки не було надано, про що складено акт № 257/14-29-24-05/ НОМЕР_1 про ненадання платником податків первинних документів. Отже, факти, викладені в акті перевірки від 15.03.24 р. № 3958/14-29-24- 05/ НОМЕР_1 , ґрунтуються на наявних фактах порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства, за результатами якого відповідно до вимог чинного законодавства прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7774/14292405 та рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску № 7766/14292405 №7753/14292405 від 19.04.24 р., а також податкові повідомлення-рішення № 7898/14292405, № 7902/14292405, № 7906/14292405, № 7895/14292405 від 22.04.24 р.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з 2007 р. була зареєстрована як фізична особа-підприємець, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , основний вид діяльності 47.11 “Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».
В подальшому, позивачка припинила підприємницьку діяльність, про що державним реєстратором внесено запис про припинення підприємницької діяльності від 27.07.21 р. № 2005220060005006113.
Наказом ГУ ДПС в Миколаївській області від 25.01.24 р. № 100-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, статті 42, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 розділу II, підпунктів 69.9 та 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та статті 13, статті 14 Розділу IV , пунктом 925 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) призначено позапланову невиїзну документальну перевірку діяльності фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.17 р. до 27.07.21 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.11 р. до 27.07.21 р.
25.01.24 р. контролюючим органом сформовано повідомлення № 189/14-29-24-05 про проведення з 04.03.24 р. позапланової невиїзної документальної перевірки, а також лист № 1003/6/14-29- 24-05-02 з проханням надати ГУ ДПС у Миколаївській області письмові пояснення та документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.24 р. № 100-п, письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 25.01.24 р. № 189/14-29-24-05, лист від 25.01.24 р. № 1003/6/14 29- 24-05-02 з проханням надати ГУ ДПС у Миколаївській області письмові пояснення та документи направлено рекомендованим листом засобами поштового зв'язку Укрпошта з повідомленням про вручення 26.01.24 р.
Документи зазначені вище повернуті за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти від 12.02.24 р.
В період з 04.03.24 р. до 08.03.24 р. посадовою особою Головного управління ДПС в Миколаївській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.17 р. до 27.07.21 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.11 р. до 27.07.21 р, за результатами якої складено акт від 15.03.24 р. № 3958/14-29-24- 05/2979420084 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення:
- пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.13 р. № 481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 р. № 1686/24218, пункту 1 наказу Міністерства фінансів України № 261 від 13.05.21 р. “Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2021 р. за № 865/36487, а саме книга обліку доходів та витрат за період здійснення діяльності з 01.01.17 р. до 27.07.21 р. відсутня (не надана до перевірки);
- пункту 2 частини другої статті 6 Закону України від 8 липня 2010 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, до перевірки книга обліку доходів та витрат не надана (відсутня);
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 8 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження єдиного внеску за період з 01.01.17 р. до 27.07.21 р. на загальну суму 273 230,28 грн., в тому числі по періодам: за 2017 р. на 14 034,60 грн., за 2018 р. на 35 922,48 грн., за 2019 р. на 36 515,04 грн., за 2020 р. на 48 158,16 грн., за 2021 р. (01.01.21-27.07.21) на 138 600 грн.;
- пункту 161 Підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого встановлено заниження військового збору від здійснення господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.17 р. до 27.07.21 р. на загальну суму 24 019,31 грн., в тому числі по періодам: за 2017 р. в сумі 956,91 грн., за 2018 р. - 2449,26 грн, за 2019 р. - 2 489,66 грн., за 2020 р. - 3 283,51 грн., за 2021 р. (01.01.21-27.07.21) - 14 839,97 грн.;
- підпункту 181.1 статті 181, пункту 183.10 статті 183, статті 187, статті 188 ПК України, щодо не реєстрації платником податку на додану вартість з 01.07.20 р. до 30.06.21 р., в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за липень 2021 р. (01.01.21-27.07.21) на загальну суму 39 548,60 грн.;
- підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44, підпункту “б» пункту 176.1 статті 176 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують понесені витрати, пов'язані з підприємницькою діяльністю за період з 01.01.17 р. до 27.07.21 р. в загальній сумі 1 601 286,78 грн., в тому числі по періодам: 2017 р. - 63 793,80 грн., 2018 р. - 163 283,78 грн., 2019 р. - 165 977,30 грн., 2020 р. - 218 900,85 грн., 2021 р. - 989 331,05 грн., Книг обліку доходів та витрат ф. 10, виписок з розрахункових рахунків про рух коштів, документів, на підставі яких використовувалися об'єкти торгівлі.
Вказані висновки ґрунтуються на ненаданні платником податків первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності.
Акт перевірки від 15.03.24 р. № 3958/14-29-24-05/2979420084 направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом засобами поштового зв'язку Укрпошта з повідомленням про вручення 18.03.24 р.
Зазначений вище акт повернуто за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання (довідка Укрпошти від 05.04.24 р.).
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 7898/14292405, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 305 919,07 грн., в т. ч. основний платіж 288 231,60 грн. та штрафні (фінансові) санкції 17 687,47 грн.;
- № 7902/14292405, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 25 493,28 грн., в т. ч. основний платіж 24 019,31 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1473,97 грн.;
- № 7906/14292405, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 39 548,60 грн., в т. ч. основний платіж 39 548,60 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми “ПС» № 7895/14292405, яким визначено грошове зобов'язання з адміністративного штрафу на загальну суму 1 020 грн., в т. ч. штрафні (фінансові) санкції 1 020 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску “додаток 13» № 7766/14292405 на загальну суму 43 236,06 грн., у т. ч. штрафні санкції 43 236,06 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок “додаток 14» № 7753/14292405 на загальну суму 136 грн., в т. ч. штрафні санкції 136 грн.;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) “додаток 7» № Ф-7774/14292405, якою визначено грошове зобов'язання з єдиного внеску на загальну суму 273 230,28 грн., в т. ч. основний платіж 27 320,38 грн.
Вищезазначені вимога про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, податкові повідомлення-рішення направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом засобами поштового зв'язку Укрпошта з повідомленням про вручення 22.04.24 р.
Зазначені документи повернуті за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання (довідка Укрпошти від 09.05.24 р.).
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом були дотримані вимоги податкового законодавства щодо призначення і проведення документальної невиїзної перевірки позивачки.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.24 р. Головним управлінням ДПС в Миколаївській області прийнято наказ № 100-п, яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з 04.03.24 р., тривалістю 5 робочих днів.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 р. № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).
У відповідності до підпункту 1 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи-підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
За підпунктом 4 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Згідно з підпунктом 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такої особи, а нормами ПК України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Більш того, положення Порядку № 1588 вказують на те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, адже після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.21 р. у справі № 480/2004/19, від 04.11.21 р. у справі № 320/1375/19.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що прийняття контролюючим органом наказу від 25.01.24 р. № 100-п зумовлено надходженням від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 27.07.21 р. № 2005220060005006113, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства, зокрема, п.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Згідно з пункту 78.5 статті 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Верховний Суд у постанові від 21.02.20 р. у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
Позивачка зазначає про те, що не отримувала від відповідача наказ, повідомлення про проведення перевірки та запит про надання документів.
Надаючи оцінку вказаним доводам апелянтки щодо порушенням процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає таке.
За правилами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.05.22 р. у справі № 804/2455/18, від 11.02.21 р. у справі № 802/549/16-а.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем засобами поштового зв'язку Укрпошта з повідомленням про вручення 26.01.24 р. № 0600081776161 направлено позивачці на її податкову адресу примірник наказу, повідомлення про проведення перевірки та лист з запитуваними документами. Ці документи повернено за зворотною адресою у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти від 12.02.24 р.
За таких обставин, саме після 12.02.24 р. позивачка вважається такою, що належним чином ознайомлена з наміром контролюючому органу провести документальну позапланову виїзну перевірку до її початку.
Відповідно, після указаної дати і контролюючий орган набув законних повноважень на проведення контрольного заходу.
Отже, поштове відправлення відповідно до вимог статті 42 ПК України направлене на податкову адресу позивачки: АДРЕСА_1 .
Згідно листа Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 04.01.24 р. № 19.03.03-11/61/24, що станом на 03.01.24 р. за відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва підтверджено місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Надаючи оцінку доводам позивачки щодо неотримання цього запиту, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пункту 85.4. статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 ПК України.
Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПК України).
Відповідно до положень Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.4 ст. 85 ПК України).
Отже, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.
Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.19 р. у справі № 160/8441/18, від 28.10.21 р. у справі № 802/880/18-а, від 06.09.22 р. у справі № 640/772/21, від 14.12.22 р. у справі № 640/637/19, від 07.02.23 р. у справі № 640/9880/19.
На адресу платника податків направлено лист від 25.01.24 р. №1003/6/14-29-24-05-02 з проханням надати ГУ ДПС у Миколаївській області письмові пояснення та документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, але станом на 08.03.24 р. (останній день перевірки) ОСОБА_1 до перевірки не надано Книгу обліку доходів і витрат за період здійснення господарської діяльності з 01.01.17 р. до 27.07.21 р., первинні документи та пояснення.
Вказаний запит повернуто відповідачу 12.02.24 р. з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання. У зв'язку з цим відповідачем складено Акт про не надання документів № 257/14-29-24-05/2979420084 від 08.03.24 р.
Отже, у розумінні приписів ПК України вважається, що вказаний запит отримано позивачкою.
Разом з тим, позивач, усупереч вимогам пункту 85.2 статті 85 ПК України, не надала документів, пов'язаних із предметом перевірки.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 44.4 статті 44 ПК України передбачено, що якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
За змістом пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).
Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов'язку кореспондує право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.
Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов'язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі цих документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим та четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд у в постановах від 06.08.19 р. у справі № 160/8441/18, від 29.05.20 р. у справі № 826/27811/15.
Позивачкою не надано доказів надання (направлення) контролюючому органу документів бухгалтерського обліку до прийняття рішення за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки.
Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом були дотримані вимоги податкового законодавства щодо призначення і проведення документальної невиїзної перевірки позивачкою.
Що стосується правомірності винесених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки податкових повідомлень-рішень, то суд зазначає таке.
В ході розгляду справи позивачкою не спростовано встановлені податковим органом вищезазначені порушення, жодних обґрунтувань по суті порушень позивачкою не наведено та не надано докази (первинні документи), які б спростовували факт вчинення порушень позивачкою податкового законодавства, встановлених відповідачем під час перевірки.
Обґрунтування позивачки зводяться лише до порушення відповідачем порядку проведення перевірки, тобто процедурних питань, яким вже надано оцінку судом та які не знайшли підтвердження під час розгляду справи.
Факти, викладені в акті перевірки від 15.03.24 р. № 3958/14-29-24- 05/ НОМЕР_1 , ґрунтуються на порушеннях ОСОБА_1 норм чинного законодавства, за результатами якого відповідно до вимог чинного законодавства прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7774/14292405 та рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску № 7766/14292405, № 7753/14292405 від 19.04.24 р., а також податкові повідомлення-рішення № 7898/14292405, № 7902/14292405, № 7906/14292405, № 7895/14292405 від 22.04.24 р.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі № 400/7803/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 14 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький