П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25602/24
Перша інстанція суддя Бутенко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000387/2 від 24.07.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містили розбіжності, а тому заявлена останнім митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, так як останнім до митного органу подано всі необхідні документи з яких можна встановити вартість придбаного товару та відсутність будь-яких суперечностей та неповноти у них, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару, а відповідачем здійснено формальне посилання на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між компанією CHAOZHOU XIN PENG DA CERAMICS CO., LTD. (г. Чаоджоу, Гуандонг, Китай) (Продавець) та Приватним підприємством «ГЕЛІОС-ВАН» (Покупець) укладено контракт № XPD201811201 від 05.11.2018 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (столовий посуд та кухонні приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, вартість та умови яких зазначаються в Інвойсах (рахунки Продавця) та Специфікаціях (замовлення Покупця) до цього Контракту.
З метою митного оформлення товару, 24.07.2024 року позивачем подано митну декларацію № 24UA500500025651U2 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: пакувальний лист (Packing list) Б/н від 07.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № PD2405071 від 07.05.2024; домашній коносамент (House bill of lading) № SZYH24054053 від 17.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № Р014574 від 18.07.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 24С4405В1049/00009 від 10.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 53 від 09.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2793 від 24.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3240 від 18.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № KL014574 від 18.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 15.01.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 17.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 8 від 15.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № XPD201811201 від 05.11.2018; договір (контракт) про перевезення № ТЕО37439444 від 01.06.2020; інші некласифіковані документи; акт зважування № Б/н від 24.07.2024; копія митної декларації країни відправлення № 531620240161040087 від 07.05.2024; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500500025651U2 від 24.07.2024.
При цьому, позивачем митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, а саме за ціною договору щодо товарів які імпортуються.
В свою чергу, Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:
- відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в СМR № Р014574 від 18.07.2024 зазначено, що перевізником товару є ФОП « ОСОБА_1 », але рахунки від 24.06.2024 № 2793, від 18.07.2024 № 3240 та довідка про транспортні витрати від 18.07.2024 № KL014574 видані ТОВ «Консольлайн» і відповідно до наданих до митного оформлення документів відсутні договірні зобов'язання між вказаними суб'єктами;
- у експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
На підставі зазначеного, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України зобов'язано позивача протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України; інші документи за бажанням декларанта.
В свою чергу, 24.07.2024 року декларантом надано додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника товару від 01.03.202р; виписку по рахунку; оборотно-сальдову відомість по рахунку 632; калькуляцію виробника товару від 15.03.2024 № 8; договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 27.01.2023 № 44962667; договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 11.07.2023 № 101212072024/RS; договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.09.2023 № 933.
Тому, Одеською митницею, за результатами розгляду поданих документів, прийнято рішення № UA500500/2024/000387/2 від 24.07.2024 року про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.
Також, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000777.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, підприємство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як підприємством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів для здійснення їх митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Згідно ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених товариством товарів № UA500500/2024/000387/2 від 24.07.2024 року.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційної скарги митного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень митного органу стала наявність розбіжностей у поданих підприємством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.
Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000387/2 від 24.07.2024 року митним органом встановлено наступні порушення, а саме: відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; в СМR № Р014574 від 18.07.2024 зазначено, що перевізником товару є ФОП « ОСОБА_1 », але рахунки від 24.06.2024 № 2793, від 18.07.2024 № 3240 та довідка про транспортні витрати від 18.07.2024 № KL014574 видані ТОВ «Консольлайн» і відповідно до наданих до митного оформлення документів відсутні договірні зобов'язання між вказаними суб'єктами; у експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
В свою чергу, зібраними у справі доказами встановлено, що поставка товару, задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі Контракту № XPD201811201 від 05.11.2018 року, укладеного між компанією CHAOZHOU XIN PENG DA CERAMICS CO., LTD. (м. Чаоджоу, Гуандонг, Китай) (Продавець) та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (Покупець).
Відповідно до п.2.2. Контракту № XPD201811201 від 05.11.2018 року, вартість Товару включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрати на оплату митного оформлення та інші витрати в країні експортера.
Пунктом 4.1. Контракту № XPD201811201 від 05.11.2018 року передбачено, що Товар, який поставляється за цим Контрактом, поставляється у стандартній для такого виду товару тарі та експортній упаковці.
Також, до митного оформлення надано специфікацію № 8 від 15.03.2024 року до Контракту № XPD201811201 від 05.11.2018 року та пакувальний лист від 07.05.2024 року, в яких зазначено, що постачальником до ціни товару додано таку складову, як вартість тари та пакування.
Отже, за умовами Контракту № XPD201811201 від 05.11.2018 року, ціна товару включає в себе вартість упаковки та пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Крім того, у графах МД 37 «Процедура митної декларації» зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість пакування не є витратами, які понесено позивачем, у зв'язку з чим пакування окремо не включається у митну вартість товару.
Щодо доводів митного органу про те, що в СМR № Р014574 від 18.07.2024 зазначено, що перевізником товару є ФОП « ОСОБА_1 », але рахунки від 24.06.2024 № 2793, від 18.07.2024 № 3240 та довідка про транспортні витрати від 18.07.2024 № KL014574 видані ТОВ «Консольлайн» і відповідно до наданих до митного оформлення документів відсутні договірні зобов'язання між вказаними суб'єктами, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до Договору № ТЕО3743944 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.06.2020 року, укладеного між ТОВ «Консолайн» (Експедитор за договором) та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (Клієнт), Клієнт доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно - імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін.
Відповідно до пункту 2.2.1. Договору, Експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Таким чином, оскільки фактичним перевізником вантажу, відповідно до укладеного ТОВ «Консолайн» ланцюга договорів, є ФОП ОСОБА_1 , тому і в СМR від 18.07.2024 року № Р014574 в графі «Перевізник» вказаний саме ОСОБА_1 .
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до довідки про транспортні витрати № KL014574 від 18.07.2024 року, вартість морського транспортування до митного кордону України за умовами FOB за маршрутом: Yantian - Gdansk для контейнерів 1*20 GP: TLLU3385031 за коносаментом SZYH24054053, складає 118 857,45 грн. ПДВ. (окремо ПРР 38 883,50 грн. не ПДВ). Вартість авто від порту Gdansk до митного кордону України складає 60 000,00 грн. Експедиторські послуги за межами України склали 1 041,67 грн. без ПДВ; ПДВ 20% - 208,33 грн. Всього з ПДВ - 1 250,00 грн. Страхування вантажу за межами митної території України не проводилось.
Крім того, рахунок на оплату № 3240 від 18.07.2024 року, який також був наданий до митного оформлення, на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020 року, зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг: міжнародні транспортні послуги за межами території України - 60 000,00 грн.; міжнародні транспортні послуги на території України - 48 329,68 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 5 034,57 грн.; винагорода експедитора на території України - 1 250,00 грн. Всього на суму 114 614,25 грн, ПДВ 20%.
Також в рахунку на оплату № 2793 від 24.06.2024 року, який також був наданий до митного оформлення, на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020 року зазначена вартість морського перевезення за межами території України - 118 857,45 грн.; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України - 38 883,50 грн.; винагорода експедитора за межами території України - 1 250,00 грн. Всього на суму 158 990,95 грн, ПДВ 20%.
Таким чином, колегія вважає, що позивачем підтверджено витрати на транспортно-експедиторське обслуговування за договором транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020 року.
Доводи відповідача, що у експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1. Контракту № XPD201811201 від 05.11.2018 року, умови поставки товару визначаються згідно ІНКОТЕРМС 2010, базис поставки - FOB.
Базис поставки, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010», покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна (FOB) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення товару в місце призначення (до кордону України).
Судом також встановлено, що декларантом у поданій електронній митній декларації визначено умови поставки FOB.
Крім того, вказані відомості вказані у поданому до митного оформлення Інвойсі № PD2405071 від 07.05.2024 року, в якому вказано умови поставки FOB Shenzhen (Yantian) Шенжен (Янтін), географічна точка у Китаї, порт.
Тому, вказані доводи митного органу не знайшли свого підтвердження.
Між тим, з аналізу зібраних доказів вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів підприємством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.
Тому, оцінивши останні колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.
В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товарів та подальше коригування вартості товарів за допомогою наступних методів є протиправними.
В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян