14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30501/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року (суддя Царікова О.В.) в справі № 160/30501/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправними дій щодо не зарахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 11 жовтня 2010 року по 18 листопада 2014 року в ТОВ «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356);
зобов'язання зарахувати до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 11 жовтня 2010 року по 18 листопада 2014 року в ТОВ «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356), здійснити відповідний перерахунок пенсії з дати звернення з заявою 03 липня 2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 11.10.2010 по 18.11.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 11.10.2010 по 18.11.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вказує, що до пільгового стажу за Списком № 1 неможливо зарахувати період роботи в ТОВ «Промислові ремонти» з 11.10.2010 по 18.11.2014, оскільки для зарахування цих періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки про стаж роботи із зазначенням наказів про прийняття та звільнення з роботи.
В трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість на роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.
В електронній пенсійній справі позивача відсутня довідка про пільговий характер роботи за період роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» з 11.10.2010 по 18.11.2014.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду Укракїни в Дніпропетровській області з 28.01.2021 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 11.10.2010 по 18.11.2014 в ТОВ “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
31.07.2024 листом №43300-30196/М-01/8/0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що період роботи позивача з 11.10.2010 по 18.11.2014 в ТОВ “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що довідка про пільговий характер роботи в зазначений період у ТОВ “Промисловий ремонт» відсутня в матеріалах пенсійної справи.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 встановлено наступні записи про роботу (далі мовою оригіналу):
- 11.10.2010 - Принят механиком участка на производственный участок № 1 (РОФ-2);
- за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Наказ №1/40 від 01.10.2010;
- 18.11.2014 - Звільнений за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.
Трудова книжка НОМЕР_1 відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Суд першої інстанції вважав, що оскільки доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, тому його безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії, тому дійшов висновку, що період роботи позивача з 11.10.2010 по 18.11.2014 підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №1, з огляду на відсутність інших підстав для незарахування даних періодів роботи позивача до пільгового стажу.
Оскільки матеріали справи не містять доказів заборгованості з виплати пенсії позивача із врахування спірних періодів до моменту здійснення перерахунку та будь-якого рішення або іншого волевиявлення суб'єкта владних повноважень, що свідчили б про намір обмеження пенсійних виплат позивачу у майбутньому, в тому числі, при проведенні зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача, а убезпечення в майбутньому обмеження виплати пенсії не узгоджуються із завданнями адміністративного судочинства, суд першої інстанції задовольнив позов частково.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28 січня 2021 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Позивач 03 липня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії по стажу з урахуванням періоду роботи з 11 жовтня 2010 року по 18 листопада 2014 року в ТОВ «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
ГУ ПФУ листом від 31 липня 2024 року №43300-30196/М-01/8/0400/24 повідомило позивача, що період роботи з 11 жовтня 2010 року по 18 листопада 2014 року в ТОВ «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що довідка про пільговий характер роботи в зазначений період у ТОВ «Промисловий ремонт» відсутня в матеріалах пенсійної справи.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить наступні записи:
- 11.10.2010 прийнятий механіком дільниці на виробничу дільницю № 1 (РОФ-2);
- за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, наказ №1/40 від 01.10.2010;
- 18.11.2014 звільнений за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України.
Спірним в цій справі є питання правомірності незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу для цілей призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Приписами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, (далі - Порядок №637) встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що в період з 11 жовтня 2010 року по 18 листопада 2014 року позивач працював в ТОВ «Промисловий ремонт» механіком дільниці на виробничу дільницю № 1 РОФ-2 (рудо-збагачувальна фабрика).
Трудова книжка містить інформацію щодо проведення атестації робочого місця позивача та відповідність вказаної роботи Списку №1.
Вказана посада (механік) відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, що був чинним у спірному періоді (розділ ІІ «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування, випалювання пуд і нерудних копалин)», підрозділ б, позиція 2б.
За правовою позицією, викладеної Верховним Судом в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Оскільки у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність не зарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи через не надання позивачем уточнюючої довідки.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період робот и особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В цьому випадку трудова книжка позивача містить відомості про проведення атестації робочого місця позивача, що є додатковим підтвердженням віднесення роботи позивача у спірний період до списку № 1.
Відповідачем не надано доказів, що відомості про трудову діяльність позивача, які містяться у трудовій книжці, є неправильними чи неточними.
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про незарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду, а також про зобов'язання відповідача зарахувати спірний період до пільгового стажу позивача за списком № 1.
Доводи апелянта зводяться та правомірності незарахування спірного періоду до пільгового стажу та спростовані приведеними вище висновками суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в справі № 160/30501/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в справі № 160/30501/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 14 травня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов