14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30112/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року (суддя Боженко Н.В.) в справі № 160/30112/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправною бездіяльності щодо виплати додаткової грошової винагороди не в повному обсязі за період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року;
зобов'язання в період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року вчинити дії щодо перерахунку додаткової грошової винагороди;
зобов'язання сплатити на його користь недоплачені протягом періоду з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 гривень додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, за період з 30.03.2022 року по 31.05.2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000,00 гривень додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, за період з 30.03.2022 року по 31.05.2022 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вказує, що предметом спору є не нарахування та не виплата додаткової винагороди позивачу в повному обсязі за безпосередню участь в бойових діях за зазначений період, а відповідач довів, що у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів безпосередньої участі у бойових діях або заходах позивача не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у повному обсязі.
Докази у вигляді наказів командувача ОТУ та командира НОМЕР_2 окремої бригади лише визначають факт введення в сили та засоби відповідного угруповання, що відповідачем не заперечується, а порядок і періоди застосування, а в подальшому повідомлення штатного командира про участь у бойових діях шляхом надсилання підтверджень здійснюється командуванням оперативно-тактичного угруповання.
Позивача відряджено до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (пізніше - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а довідок на позивача згідно з додатком №1 або № 2 Окремого доручення/ телеграми, витягів з бойових наказів (бойових розпоряджень), витягів журналів бойових дій, рапортів старшого підрозділу від даного угруповання до військової частини НОМЕР_1 не надходило (відсутні).
Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 560/3153/23 вказано, що підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000,00 грн. відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, є відповідність довідки про участь у бойових діях вимогам Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 р. № 912/з/29.
Довідка командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець та виконував службові (бойові) завдання, про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах є пріоритетним та основним документом у зв'язку з тим, що командування (частина), до якого відряджений військовослужбовець, підтверджує, чи військовослужбовець брав участь у бойових діях та інших заходах у відповідний період. Ні довідки, ні документів, які обов'язково зазначаються в довідках, у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 станом на цей час немає, та не було
Тому вважає, що немає правових підстав, визначених діючим законодавством, для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях позивачу в розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за безпосередню участь в бойових діях, оскільки відсутні необхідні документи (довідки) визначені законодавством.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30.04.2022 року №95 визнано, зокрема, позивача таким, що прибув до складу сил та засобів ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань, з 30.03.2022 року.
Наказом командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.05.2022 року №117 визнано, зокрема, позивача таким, що прибув до складу сил та засобів ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань, з 31.05.2022 року.
Відповідно до посвідчення про відрядження від 23.03.2022 року №69 позивач 30.03.2022 року прибув до ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », в подальшому прибув до відповідача 31.05.2022 року.
Згідно з довідкою відповідача від 12.09.2024 року №622 позивач в березні-травні 2022 року не отримував грошове забезпечення у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн.
Згідно з наказами відповідача від 14.04.2022 року №84, від 04.05.2022 року №102, від 13.06.2022 року №140 позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць за березень-травень 2022 року.
Згідно з наданою відповідачем довідкою позивач в березні-травні 2022 року отримував додаткову винагороду згідно постанови №168 у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державу у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.09.2024 року №679 позивач дійсно в період з 30.03.2022 року по 31.05.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державу у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Довідка видана на підставі бойового розпорядження, журналу бойових дій та наказів ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30.04.2022 року №95, від 31.05.2022 року №117.
Суд першої інстанції вважав, що визначальною умовою згідно з п. 1 постанови №168 для отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі згідно із зазначеною нормою є безпосередня участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі №120/4387/23.
Наявна довідка від 18 вересня 2024 року №679 видана на підставі бойового розпорядження та журналу бойових дій, також витягів із наказів командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині), а тому належним чином підтверджує існування юридичного факту, з яким п. 1 постанови №168 пов'язує виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн. Зворотній підхід був би втіленням прояву надмірного формалізму та переваги форми над змістом, оскільки за наявності підтвердженого поза розумним сумнівом факту фактично заперечував би юридичні наслідки такого факту у вигляді виплати збільшеного розміру додаткової винагороди.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2024 року № 679 (а.с. 25) ОСОБА_1 в період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Курахове, Курахівська міська територіальна громада Покровського району Донецької області.
Підстава: витяг з бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремої бригади № 39/дск ОКП-Дніпро від 29.03.2022; журнал бойових дій НОМЕР_3 тактичної групи НОМЕР_2 окремої бригади (р/з № 35 від 29.03.2022), витяг із наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 95 від 30.04.2022, витяг з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 117 від 31.05.2022.
В період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30 квітня 2022 року №95 визнано, зокрема, позивача таким, що прибув до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань, з 30 березня 2022 року (а.с. 10-12).
Наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31 травня 2022 року №117 визнано, зокрема, позивача таким, що прибув до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань, з 31 травня 2022 року (а.с. 13-14).
Відповідно до посвідчення про відрядження від 23 березня 2022 року №69 позивач 30 березня 2022 року прибув до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », прибув до військової частини НОМЕР_1 31 травня 2022 року (а.с. 15).
Виходячи з доводів апелянта, спірним під час апеляційного перегляду справи є питання наявності підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, за час участі в бойових діях та за період перебування у відпустці за станом здоров'я.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року ухвалена постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168).
Пунктом 1 постанови № 168 в редакції, чинній у спірній період, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників).
На час виникнення спірних правовідносин (березень-травень 2022 року) постанова № 168 не містила положень щодо необхідності встановлення порядку і умов виплати додаткової винагороди.
Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 (після закінчення дії спірних правовідносин).
Постанова №793 була офіційно опублікована 19.07.2022 року відповідно, тобто - безпосередньо в день набрання нею чинності, а отже зміст цієї постанов не був проголошений наперед (з 24.02.2022 року відповідно), а сама постанова не могла вважатись такою, що відповідає критерію передбачуваності на час виникнення у відповідача обов'язку виплачувати позивачу додаткову винагороду, яка в свою чергу є складовою грошового забезпечення та повинна виплачуватися за кожен місяць проходження служби.
Таке тлумачення змісту постанови №793 наведене, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначальною умовою згідно з пунктом 1 постанови №168 для отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі згідно зазначеної норми права є безпосередня участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд звертає увагу, що порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлені рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмами № НР 248/1298 від 25 березня 2022 року та від 18 квітня 2022 року № НР 248/1529, окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022 року.
Пунктом 2 зазначених рішень визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 3 телеграми № НР 248/1298 встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення, або постової відомості; рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 визначено, що додаткова винагорода виплачується особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період зазначених заходів.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2024 року № 679 ОСОБА_1 в період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Курахове, Курахівська міська територіальна громада Покровського району Донецької області.
У цій довідці вказана підстава її видачі, зокрема, витяг з бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремої бригади № 39/дск ОКП-Дніпро від 29.03.2022; журнал бойових дій НОМЕР_3 тактичної групи НОМЕР_2 окремої бригади (р/з № 35 від 29.03.2022), витяг із наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 95 від 30.04.2022, витяг з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 117 від 31.05.2022, тобто на підставі підтверджуючих документів, які передбачені рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмами № НР 248/1298 від 25 березня 2022 року та від 18 квітня 2022 року № НР 248/1529.
За таких обставин і правового регулювання оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2024 року № 679 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі за період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.
При цьому порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 травня 2024 року в справі № 120/4387/23.
Доводи апелянта про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн у зв'язку з тим, що довідок на позивача згідно з додатком №1 або № 2 Окремого доручення/ телеграми, витягів з бойових наказів (бойових розпоряджень), витягів журналів бойових дій, рапортів старшого підрозділу від даного угруповання до військової частини НОМЕР_1 не надходило, суд відхиляє, оскільки, як вказано вище, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Також суд визнає необґрунтованими посилання апелянта на висновок Верховного Суду у справі № 560/3153/23 як нерелевантний до правовідносин у цій справі.
Суд зауважує, що довідка від 18 вересня 2024 року №679 видана на підставі бойового розпорядження та журналу бойових дій, також витягів із наказів командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині), а тому належним чином підтверджує факт, з яким пункт 1 постанови №168 пов'язує виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в справі № 160/30112/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в справі № 160/30112/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 14 травня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов