14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7179/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року (суддя Черниш О.А.) в справі № 340/7179/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про:
визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у непідготовці та неподанні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії з 01 лютого 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року, та врахувавши додаткові види забезпечення;
зобов'язання надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії з 01 лютого 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, тобто на 2684 грн, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року, та врахувавши додаткові види грошового забезпечення, обрахувавши їх з нових основних видів грошового забезпечення.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами, чинними на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань оформити та видати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами, чинними на 01 січня 2023 року.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухваливши нове про задоволення позову у повному обсязі.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції, вказавши в резолютивній частині рішення про задоволення позову, не зазначив про необхідність зазначення у довідці оновлених даних про розмір посадового окладу, окладу за спеціальним званнями, обчисливши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, тобто на 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга позивача має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах кримінально-виконавчої системи, з якої у 2019 році звільнений у запас.
У вересні 2019 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області за поданням Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 01.08.2019 року призначило позивачу довічно пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 52% відповідних сум грошового забезпечення.
Розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії склав 8418,37 грн., до якого включено: посадовий оклад - 5220 грн., оклад за спеціальним званням (підполковник внутрішньої служби) - 1410 грн., процентна надбавка за вислугу років (45% від посадового окладу та окладу за військовим званням) - 2983,50 грн., а також середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням - 6575,68 грн. До середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення враховані: надбавка за особливості проходження служби, премія.
У жовтні 2024 року позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою, у якій просив підготувати та направити до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії.
Відповідач надав відповідь від 21.10.2024 року про відсутність підстав для складання такої довідки, оскільки позивач відсутній у списках осіб для перерахунку пенсії, які надавало ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
Суд першої інстанції дійшов до наступних висновків.
З 01.01.2023 року у позивача, який є пенсіонером з числа осіб начальницького складу ДКВС, виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, а отже і право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови КМУ №704 із використанням для їх визначення належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Обов'язок по складанню такої довідки відповідно до пункту 3 Порядку №45 та Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1418/5 від 11.04.2022 року, покладено на відповідача, який є уповноваженим органом Мін'юсту та видає такі довідки за зверненнями пенсіонерів.
За правилами частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023 року.
До моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача, призначеної за Законом №2262-XII.
Відповідач, відмовляючи позивачу в оформленні такої довідки, необхідної для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та порушив право позивача на отримання пенсії в установленому розмірі.
Суд першої інстанції вважав, що такі дії відповідача слід визнати протиправними, а порушене право позивача - поновити, зобов'язавши відповідача оформити та видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами, чинними на 01.01.2023 року.
При складанні довідки, включенні до неї видів грошового забезпечення та їх обчисленні відповідач повинен керуватися нормами Порядку №45 (у редакції до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") та врахувати висновки Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23 (№Пз/990/6/23), які для нього є обов'язковими в силу вимог частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У цій довідці слід вказати оновлені дані про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчисливши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684 грн.), на відповідні тарифні коефіцієнти, а також вказати відомості про похідні від них щомісячні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію), зазначивши їхні відсоткові значення та обчисливши їхні середні розміри за січень 2023 року (місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії) за правилами пункту 5 Порядку №45 (у відповідній редакції). Розміри (суми у грошовому вирізі) похідних надбавок та премії мають бути обчислені зі збільшеного посадового окладу та збільшеного окладу за спеціальним званням. Розміри у відсотках надбавки за особливості проходження служби та премії слід визначити в усередненому розмірі, тобто як середнє арифметичне значення розмірів (у відсотках) надбавок за особливості проходження служби та премій, які були фактично виплачені за січень 2023 року особам рядового/начальницького складу ДКВС, які проходили службу на посадах, до яких прирівнюється посада позивача, з якої він був звільнений зі служби.
Апелянт не погоджується фактично з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права позивача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах кримінально-виконавчої служби, з 01 серпня 2019 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
У жовтні 2024 року позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із питання підготовки та направлення до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку розміру пенсії.
Відповідач листом від 21 жовтня 2024 року повідомив позивача про відсутність підстав для складання такої довідки, оскільки позивач відсутній у списках осіб для перерахунку пенсії, які надавало ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704, якою, зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цього нормативного документу установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 цієї постанови Уряду (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року ухвалено постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, пункт 4 постанови №704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Таким чином, на момент набрання чинності постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX (далі - Закон № 2710-ІХ) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 2710-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Вищезазначені правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 500/1886/21 та від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.
Також суд зауважує, що оскільки умови виплати та розміри грошового забезпечення військовослужбовців державної кримінально-виконавчої служби встановлені постановою № 704, а не окремим законом, то до спірних правовідносин не можуть бути застосовні положення статті 7 Закону № 2710-IX в частині установлення з 1 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в розмірі 2102 гривні.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум застосовується для формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів (абзац сьомий частини першої статті 2 Закону № 966-XIV).
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік (стаття 4 Закону № 966-XIV).
Законом № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. При цьому працівники кримінально-виконавчої служби до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів», і за приписами цього закону працівники кримінально-виконавчої служби не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення розміру грошового забезпечення цієї категорії осіб.
Подібна за своєї суттю правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі № 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі № 240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі № 240/3795/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 20/19262/21-а.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Основним доводом апелянта є те, що суд першої інстанції, вказавши в резолютивній частині рішення про задоволення позову, не зазначив про необхідність зазначення у довідці оновлених даних про розмір посадового окладу, окладу за спеціальним званнями, обчисливши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, тобто на 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Суд погоджується з такими доводами позивача, адже формулювання, викладене у резолютивній частині рішення, не містить конкретизації, які саме дії має вчинити відповідач, тобто судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Апеляційна скарга задовольняється частково через те, що суд змінює рішення суду першої інстанції, а не скасовує, як просив позивач.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року в справі № 340/7179/24 задовольнити частково.
Змінити рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року в справі № 340/7179/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Викласти абзац третій резолютивної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року в справі № 340/7179/24 в наступній редакції:
«Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань (ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу, окладу за спеціальним (військовим) званням, додаткових видів грошового забезпечення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року.».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати 14 травня ухвалення 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов