14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/16/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року (суддя 1-ї інстанції Мінаєва К.В.) в адміністративній справі №280/16/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.11.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача (за Списком № 1) період роботи з 01.01.1991 по 17.04.1991 на посаді учня ливарника металу та сплавів цеху №1 АТ «Мотор Січ»; призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (із зменшенням пенсійного віку), згідно з поданою заявою від 18.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, до заяви були долучені документи на підтвердження необхідного страхового стажу та відповідні документи на підтвердження права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Проте, відповідач прийняв рішення від 22.11.2024 № 083850024026 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу. Зауважено, що зарахуванню до пільгового стажу позивача підлягає період перебування на посаді учня ливарника металу та сплавів, що підтверджується записами трудової книжки. Разом з тим, такий період до пільгового стажу позивача не був зарахований, у зв'язку з чим відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із зменшенням пенсійного віку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.11.2024 № 083850024026 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 період його роботи з 01.01.1991 по 17.04.1991 на посаді учня ливарника металу та сплавів цеху №1 АТ «Мотор Січ», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що в довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, виданій АТ «Мотор Січ» від 13.02.2024 № 24 не було включено період роботи позивача з 01.01.1991 по 17.04.1991 на посаді учня ливарника металу та сплавів як пільговий період. Також наданими документами не підтверджено, що позивач у спірний період працював повний робочий день. Звертає увагу, що списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та який застосовується до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року, прямо передбачено професію ливарника, старшого ливарника, ливарника металу та сплавів. З огляду на наведене, вважає, що професія учня ливарника металу та сплавів, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, до пільгового стажу не зараховується.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2024 позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1. Заява та додані до неї документи прийняті 18.11.2024 пенсійним органом, що підтверджується розпискою-повідомленням за № 7792.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.11.2024 № 083850024026, прийнятому за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю пільгового стажу. Зазначено, що вік заявника становить 51 рік 11 місяців. Відповідно до наданих документів страховий стаж складає 38 років 10 місяців 22 дні. Пільговий стаж за Списком № 1 - 7 років 11 місяців 27 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви : за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.02.2024 № 24, виданої АТ «Мотор Січ», ОСОБА_1 працював повний робочий день в АТ «Мотор Січ» і за період з 18.04.1991 по 06.05.1991, з 18.06.1993 по 29.09.1999 виконував роботи з оброблення металу (ливарне виробництво) за професією, посадою ливарний металів і сплавів, цех № 1, що передбачена Списком № 1, розділ ХІ, підрозділ 1а, № 1110100а-13392.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 05.07.1990 наявні наступні записи щодо роботи позивача у Запорізькому виробничому об'єднанні «Моторобудівник» ім. 50-річчя Великої Вітчизняної соціалістичної революції:
11.09.1990 - прийнятий у цех № 1 слюсарем-інструментальником 4 розряду (розпорядження № 2583 від 11.09.90);
01.01.1991 - переведений учнем ливарника металу та сплавів, цех № 1 (розпорядження № 76 від 03.01.91);
18.04.1991 - переведений ливарником металу та сплавів 3 розряду (розпорядження № 2271 від 18.04.91);
06.05.1991 - звільнений у зв'язку з призовом на військову службу (розпорядження № 1071 від 06.05.91).
Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 зараховані лише періоди роботи з 18.04.1991 по 06.05.1991, з 18.06.1993 по 31.12.1996, з 25.01.1997 по 31.12.1997, з 15.03.1998 по 29.09.1999, та періоди проходження військової служби з 15.05.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 15.04.1993. Всього стажу, що дає право на зниження пенсійного віку - 7 років 11 місяців 27 днів (повних 7 років).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за Списком № 1, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково дійшов до висновку, що відповідач неправильно обрахував пільговий стаж позивача, оскільки надані останнім на розгляд пенсійного органу документи є достатніми для зарахування періоду його роботи з 01.01.1991 по 17.04.1991 на посаді учня ливарника металу та сплавів до пільгового стажу за Списком №1. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції скасував спірне рішення пенсійного орану про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та з метою захисту порушених прав позивача, зобов'язав відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 вищевказаний період роботи на посаді учня ливарника металу та сплавів цеху №1 АТ «Мотор Січ», та повторно розглянути заяву від 18.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1058-ІVвизначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За змістом абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги зокрема щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.01.1991 по 17.04.1991.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.07.1990 позивач у період з 01.01.1991 по 17.04.1991 працював на посаді учня ливарника металу та сплавів у цеху №1 Запорізького виробничого об'єднання «Моторобудівник» ім. 50-річчя Великої Вітчизняної соціалістичної революції. Надалі з 18.04.1991 був переведений на посаду ливарника металу та сплавів 3 розряду, період роботи на якій зарахований відповідачем до спеціального стажу за Списком № 1.
Згідно зі Списком № 1 виробництв, робіт, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та у гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах у пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, до вказаного списку робіт належать посада ливарника (розділ XV «Металообробка», підрозділ 1а «ливарне виробництво, робочі»).
Також посада «ливарники металів та сплавів» входить до Списку № 1 виробництв, робіт, професій та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах (розділ XІ «Металообробка», підрозділ 1а «ливарне виробництво, робочі», № 1110100а-13392), затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.
Відповідач в апеляційній скарзі не заперечує, що вищевказана посада, на якій працював позивач з 18.04.1991, входить до списку № 1, проте заперечує проти зарахування до пільгового стажу спірного періоду учнем ливарника металу та сплавів, оскільки на думку пенсійного органу посади «учня», в тому числі й посаду «учня ливарника металу та сплавів», списком № 1 не передбачено.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до означених тверджень скаржника, та погоджується з висновками суду першої інстанції, що у разі якщо назва професії працівника утворюється за допомогою похідного слова, у тому числі «Помічник», «Учень», «Стажист», за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії, надає такому працівнику право на пенсію за віком на пільгових умовах та інші пільги і компенсації, що визначаються на тих самих умовах, що і працівникові базової професії.
Таким чином, оскільки професія ливарника металу та сплавів створює правові підстави на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за Списком №1, є вірним висновок суду першої інстанції, що період роботи на посаді учня ливарника металу та сплавів підлягає зарахуванню до періоду праці, що зараховується до пільгового стажу роботи.
Щодо твердження пенсійного органу про те, що в довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, виданої АТ «Мотор Січ» від 13.02.2024 № 24 не було включено період роботи позивача з 01.01.1991 по 17.04.1991, колегія суддів зазначає, що в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» саме органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей щодо роботи позивача у спірний період на посаді, яка дає останньому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з метою відновлення порушеного права та інтересів позивача, зобов'язав пенсійний орган зарахувати до його пільгового стажу спірний період роботи за Списком №1 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року в адміністративній справі №280/16/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя А.В. Шлай