29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9328/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. (суддя Маковська О.В.) про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 р. в адміністративній справі №160/9328/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 р., резолютивна частина якого змінена постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 р. (з урахуванням виправленої апеляційним судом описки ухвалою від 20 січня 2021 р.), було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 р. (т. 1 а.с.53-55, 120, 121, 130).
07 серпня 2024 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшли заяви, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 р. у справі №160/9328/19 (т. 2 а.с.167-169).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у задоволені заяви про встановлення судового контролю відмовлено (т. 2 а.с.238,239).
Зазначена ухвала оскаржена в апеляційному порядку Сергієнко Емілією Аронівною.
В апеляційній скарзі зазначено про те, що рішення суду у справі №160/9328/19 містить зобов'язання перерахувати розмір пенсії, яке не виконується Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області. Останнє здійснило нарахування позивачці пенсії у розмірі 673,84 грн. без проведення перерахунку. На думку заявниці, суд першої інстанції спеціальні норми не застосовує з метою позбавлення її права на пенсійні виплати.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до апеляційного суду не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суду у справі №160/9328/19 фактично виконано.
Колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовані Розділом ІУ Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 370 цього Кодексу передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" № 4094-ІХ від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024, Кодекс адміністративного судочинства України був доповнений статтями 381-1, 382-1-382-3, а стаття 382 була викладена в новій редакції.
Відповідно статті 381-1 цього Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наполягає на невідповідності висновку суду першої інстанції, викладеному в оскарженій ухвалі, щодо фактичного виконання рішення суду від 24 лютого 2020 р. Вона вказує на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області було зобов'язано здійснити перерахунок її пенсії. До апеляційної скарги ОСОБА_1 надала рішення 047050013563 від 17.06.2024, прийняте Кам'янським об'єднанням ПФУ, про перерахунок її пенсії за віком, в якому визначений розмір пенсії у 673,84 грн.
За результатом дослідження наявних у справі матеріалів, колегія суддів встановила наступне:
Позовна заява ОСОБА_1 містила наступні позовні вимоги зобов'язального характеру:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області взяти на облік як пенсіонера, здійснити запит пенсійної справи або відновити її, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, проведенням індексацій, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 " (т. 1 а.с.10).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2024 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату їй пенсії.
ОСОБА_1 оскаржувала рішення суду в апеляційному порядку і просила, окрім зміни дати поновлення виплати пенсії, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію і компенсацію втрати частини доходів, а також здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 (т. 1 а.с. 85-89). Тобто, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги так, як вони були викладені нею у позовній заяві.
За результатом перегляду справи в апеляційному порядку, Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу задовольнив частково, змінивши дату, з якої підлягає поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . В мотивувальній частині цієї постанови зазначено про те, що вимоги щодо проведення індексації пенсії та компенсації втрати частини доходів є передчасними та задоволенню не підлягають. Пославшись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 р. у справі № 815/1226/18, суд зазначив, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101%, у взаємозв'язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачеві, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум. При цьому в разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.
Отже, проведення індексації пенсії ОСОБА_1 та компенсації втрати частини її доходів судовими рішеннями у справі №160/9328/19 не передбачено, як і не визначене зобов'язання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії на підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та провести "осучаснення" пенсії з 01.10.2017.
Колегія суддів звертає увагу, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської Д.С. від 24.08.2022 виконавче провадження №65983428 з примусового виконання виконавчого листа №160/9328/19 від 27.05.2021 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 р. - закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 2 а.с. 181). За приписами цієї правової норми виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Колегія суддів вважає, що ефективність судового контролю за виконанням постановлених ним рішень безпосередньо залежить правильності (відповідності) обрання способу судового контролю в залежності від стадії судового провадження (статті 287, 382 або 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Матеріали справи не містять доказів оскарження ОСОБА_1 постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, тому обставина виконання рішення суду від 24 лютого 2020 р. у справі №160/9328/19 не спростована.
Щодо рішення 047050013563 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком, колегія суддів зазначає, що воно прийнято 17.06.2024, тобто після фактичного виконання судового рішення, тому не оцінюється судом в межах перегляду оскарженої ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування оскарженої ухвали, які передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. в адміністративній справі №160/9328/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник