14 травня 2025 р.Справа № 520/5027/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів по адміністративній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, по справі № 520/5027/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач - 1), Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач - 2), в якому просила суд:
- скасувати податкову вимогу №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 614 157,90 грн, складену Головним управлінням ДПС у Сумській області;
- скасувати податкові повідомлення - рішення, складені Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №91054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.), за 2020 рік (№15507-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 164875,88 грн.; №15508-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 6061,28 грн.; №15509-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 7387,26 грн.), за 2021 рік (№150457-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 7387,26 грн.; №150458-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 164875,88 грн.; №150459-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 6061,28 грн.), на загальну суму 897340,29 грн.;
- скасувати податкові повідомлення - рішення, складені Головним управлінням ДПС у Харківській області за 2019 рік: (№0066272-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1379,59 грн.; №0066274-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1432,80 грн.; №0066275-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 23624,19 грн.; №0066276-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 50,91 грн.; №0066277-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 10114,73 грн.), на загальну суму 36 602,22 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано податкову вимогу №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 540691,45 грн., складену Головним управлінням ДПС у Сумській області.
Скасовано податкові повідомлення - рішення складені Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №1054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та Головне управління ДПС у Сумській області подали апеляційні скарги.
07.05.2025 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву про забезпечення доказів по справі шляхом витребування у Білопільської міської ради письмових пояснень щодо того, якою нормою права керується міська рада коли самостійного стягує орендну плату за земельні ділянки Білопільської громади на яких розташоване належне мені нерухоме майно, в тому числі в судовому порядку, і одночасно направляє до Головного управління ДПС у Сумській області вимоги/списки/інформацію задля складення податкових повідомлень-рішень на сплату тієї ж орендної плати за тими ж договорами тих же земельних ділянок Головним управлінням ДПС у Сумській області, з урахуванням того що Конституція України, яка є нормою прямої дії, прямо забороняє подвійну відповідальність особи.
В обґрунтування заяви позивач зазначає про неможливе винесення законного рішення у справі без отримання від Білопільської міської ради письмових пояснень щодо одночасного подвійного стягнення оренди, за одні і ті ж земельні ділянки, і самостійно в судовому порядку і шляхом направлення інформації Головному управлінню ДПС у Сумській області для складення податкових повідомлень - рішень з оренди за тими ж договорами оренди, які мають бути витребувані судом апеляційної інстанції і без аналізу яких суд не може винести законне рішення на підставі того, що складення боржником спірних податкових повідомлень - рішень є похідними діями від рішень міської ради.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами позивача насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, від 09 жовтня 2019 року по справі №9901/385/19 та в ухвалі від 11 грудня 2023 року по справі №990/305/23.
Враховуючи вказане, обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів може стати згодом неможливим або утрудненим.
Крім того, пунктами 4 та 5 частини 1 статті 116 КАС України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Отже, заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Разом з тим, звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення доказів, позивач не зазначає обставин, які б давали підстави вважати, що зазначені докази в заяві будуть втрачені або їх витребування судом під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим.
Частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи вказане, заявлені ОСОБА_1 вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, оскільки у поданій заяві позивачем не зазначено про існування обставин можливої втрати або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №520/5027/24.
Керуючись ст.ст. 114, 115, 116 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №520/5027/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Любчич Л.В. Жигилій С.П.