14 травня 2025 р. Справа № 480/5733/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2024, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, по справі № 480/5733/24
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області третя особа Державна судова адміністрація України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області третя особа Державна судова адміністрація України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 включно з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану";
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити позивачу перерахунок оплати праці (заробітної плати з усіма її складовими) за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу та здійснити виплату донарахованих сум.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області третя особа Державна судова адміністрація України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06 березня 2024 року по 18 квітня 2024 року включно з врахування коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" № 391 від 25.04.2023.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 суми недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнту 1,5 до посадового окладу за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 включно на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" №391 від 25 квітня 2023 року.
Не погодившись з вказаним рішенням, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на виконання п. 4 Положення "Про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області", територіальним управлінням надіслано листи стосовно надання роз'яснень щодо визначення дати (06.03.2024 або 19.04.2024) необхідного застосування коригуючого коефіцієнта 1,5 оплати праці державних службовців територіального управління ДСА України в Сумській області та місцевих загальних судів м. Суми, а саме:
-лист до ДСА України від 25.04.2024 № 02-1884/24;
-лист до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2024 № 02-1885/24, який міністерством було перенаправлено з метою надання відповіді до Національного агентства України з питань державної служби;
-лист до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.06.2024 № 02-2614/24.
Відповідно до отриманої відповіді від 17.06.2024 № 11-12808/24 ДСА України рекомендовано підвищення посадових окладів державних службовців територіального управління ДСА України в Сумській області та місцевих загальних судів м. Суми з 19.04.2024. Згідно листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України зазначено, що відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації та набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Крім того, п. 3 Наказу № 108 передбачено, що наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Таким чином, апелянт зазначає, що територіальне управління не мало правових підстав для самостійного прийняття рішення щодо визначення дати нарахування та виплати надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 391.
Згідно зі статтею 304 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Позивач та третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на норми частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно записів з копії трудової книжки, позивач з 11.06.2018 прийнята на роботу до Зарічного районного суду м. Суми та призначена на посаду діловода (0,5 ставки). 01.11.2023 року була переведена на посаду діловода на повну ставку, де і працює по сьогоднішній день.
Наказом виконуючої обов'язки керівника апарату Зарічанського районного суду м. Суми № 106-к/од від 22.04.2024 "Про затвердження Переліку працівників Зарічного районного суду м. Суми, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій та зміни до нього " затверджено перелік працівників апарату Зарічного районного суду м. Суми, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на території можливих бойових дій, до якого включено діловода - ОСОБА_1 .
Згідно довідки ТУ ДСА України в Сумській області про заробітну плату позивача від 03.07.2024 №04-2856/24 визначено, що посадовий оклад позивача відповідно до Постанови КМУ від 25.04.2023 №391, враховуючи внесення змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, розраховувався з урахуванням коефіцієнту 1,5 з 19.04.2024.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 1,5 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 25 квітня 2023 року "Деякі питання оплати правці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану", позивач звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не зважаючи на те, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12 квітня 2024 року №108 як нормативно-правовий акт набрав чинності лише з 19 квітня 2024 року, однак ним було визначено конкретну дату, з якої м. Суми віднесено до територій можливих бойових дій, а саме: з 06.03.2024. А отже, для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які з 06.03.2024 безпосередньо здійснюють свої повноваження на території м. Суми (для якої не визначена дата припинення можливості бойових дій) посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, повинні визначатися з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу законів України про працю заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
За приписами статті 50 Закону № 889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).
Порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі, а також порядок преміювання державних службовців затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому такий строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
25.04.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" (далі - Постанова № 391).
Відповідно до пп. 1 п. 1 Постанови № 391 на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження, зокрема, на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок), визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Підпунктом 2 п. 1 Постанови № 391 передбачено, що підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця; заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абзацу першого цього підпункту з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу.
Відповідно до абз. 1 пп. 3 п. 1 Постанови № 391 визначено, що для цілей Постанови № 391 розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби, суб'єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Згідно із п.4 Постанови № 391 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ" від 06 грудня 2022 року №1364 установити, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
19 квітня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12 квітня 2024 року № 108, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2024 року за № 555/41900, яким внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зокрема м. Суми Сумської територіальної громади віднесено до території можливих бойових дій - з 06 березня 2024 року.
Із урахуванням вищевикладених норм законодавства, колегія суддів констатує, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12 квітня 2024 року № 108 як нормативно-правовий акт набрав чинності з 19 квітня 2024 року, однак ним визначено конкретну дату, з якої м. Суми віднесено до територій можливих бойових дій, а саме: з 06 березня 2024 року. При цьому дата припинення можливості бойових дій щодо м. Суми цим нормативно-правовим актом не встановлена.
З огляду на це, а також беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 1 Постанови № 391 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 612 від 16 червня 2023 року), відповідно до якого працівникам державних органів, які включені до переліку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, за періоди роботи на територіях, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування заробітної плати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу за період з 06 березня 2024 року по 18 квітня 2024 року заробітної плати з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" № 391 від 25 квітня 2023 року.
Посилання апелянта на відповідь ДСА України від 17.06.2024 №11-12808/24, а також лист Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, колегія суддів відхиляє, оскільки роз'яснення, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України та мають лише рекомендаційний характер.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 включно з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу протиправною та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити позивачу нарахування та виплату суми недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнту 1,5 до посадового окладу за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 включно на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" №391 від 25 квітня 2023 року.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим вважає відсутніми підстави для її задоволення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року по справі № 480/5733/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області третя особа Державна судова адміністрація України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частиною 5 статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова