Постанова від 14.05.2025 по справі 480/2008/24

Головуючий І інстанції: В.О. Павлічек

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 р. Справа № 480/2008/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2024, по справі № 480/2008/24

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 165 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" з лютого 2023 по лютий 2024, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;

- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення відповідно до п. 2 ст. 165 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" з лютого 2023 по лютий 2024, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум;

- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити компенсацію передбачену ст. 34 Закону України «Про оплату праці», у розмірах встановлених чинним законодавством з лютого 2023 за весь час заборгованості по дату її виплати.

- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області при виплаті зазначено заборгованості провести індексацію.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог за період з лютого 2023 по листопад 2023, адміністративний позов в цій частині повернуто позивачу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції, зокрема апелянт вказав, що як співробітнику Територіального управління Служби судової охорони грошове забезпечення йому має бути встановлено на рівні не нижче ніж у поліцейського у відповідності до територіального розподілу несення служби. Також апелянт зазначав, що при визначенні розміру грошової винагороди працівників Служби судової охорони слід застосовувати норми ст. 165 Закону України «Про судоустрій і судовий статус суддів», а не постанови КМУ, яка прийнята на виконання відповідного закону.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судовим розглядом, позивач з 20.05.2021 перебуває на службі в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Сумській області на посаді контролера І категорії.

Вважаючи, що з лютого 2023 нарахування грошового забезпечення здійснюється у неналежному розмірі, а саме не відповідає рівню грошового забезпечення, встановленого для поліцейських, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони", яка була прийнята на виконання ч. 2 ст. 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Частинами 1, 2 ст. 161 Закону № 1402-VIII встановлено, що служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна ДСА України.

Згідно із ч. 1 ст. 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.03.2019 № 289 затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони. Крім того, установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується ДСА України.

Згідно з п. 2 Постанови № 289 розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

На виконання ст. 165 Закону № 1402-VIII та постанови Кабінету міністрів України № 289 ДСА України наказом від 26.08.2020 затвердила Порядок № 384, який визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.

Пунктами 8, 10 Порядку № 384 встановлено, що грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Згідно з п. 15 розд. І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого, співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Пунктом 16 розд. І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 17 Порядку № 384 виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.

Пунктами 3, 4 Порядку № 384 передбачено, що грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

У свою чергу, до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.

Відповідно до п. 10 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Таким чином, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачу здійснюється нарахування та виплата грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу за посадою контролера І категорії у розмірі 3260 грн., що відповідає 10 тарифному розряду, окладу за спеціальне звання «старший сержант Служби судової охорони» - 970 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі 51%, надбавки за стаж роботи від 10 до 13 років - 1057,5 грн., розмір премії у грудні 2023 становив - 279% від посадового окладу, у січні 2024 - 145 % від посадового окладу, у лютому 2024 - 146% від посадового окладу.

На виконання положень п. 2 Постанови № 289 розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням позивача визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів.

Слід вказати, що відповідач при нарахуванні грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони повинен керуватись обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

За наведених обставин колегія суддів зазначає, що у ході судового розгляду не встановлено обставин недотримання відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення положень, у тому числі, Постанови Кабінету Міністрів України № 289, яку було прийнято на виконання ч. 2 ст.165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Натомість, позивач, заперечуючи правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах, посилався на факт нарахування грошового забезпечення йому, як співробітнику Служби судової охорони, на рівні нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського.

Обґрунтовуючи зазначене твердження позивач посилався на публікацію у мережі Інтернет на офіційному сайті Патрульної поліції https://my.patrolpolice.gov.ua/, що містила інформацію про те, що грошове забезпечення поліцейського у м. Суми складає від 18600 грн. до 21600 грн., та лист Департаменту патрульної поліції № 759зі/41/5/05-2023 від 08.09.2023, у якому зазначено, що починаючи з лютого 2023 грошове забезпечення поліцейського управління патрульної поліції у місті Києві після закінчення первинної професійної підготовки становить 22100 грн.

Втім, такі посилання не обґрунтованими, оскільки наведена інформація не є належним підтвердженням розміру грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за відповідною посадою у конкретний період.

Натомість, судовим розглядом встановлено, що у спірний період відповідач здійснював нараховування та виплату позивачу грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони", яка була прийнята на виконання ч. 2 ст. 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

У той час як розмір грошового забезпечення поліцейських визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України від 06.04.2016 № 260, положення яких не поширюються на спірні правовідносини.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, з огляду на що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 по справі № 480/2008/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов

Попередній документ
127340574
Наступний документ
127340576
Інформація про рішення:
№ рішення: 127340575
№ справи: 480/2008/24
Дата рішення: 14.05.2025
Дата публікації: 16.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.05.2025)
Дата надходження: 02.01.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії