1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 08 травня 2025 року, апеляційну скаргу заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополь, Дніпропетровської обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_6 , та продовжено до нього строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги до 04 травня 2025 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішення, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 травня 2025 року із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , - цілодобово,за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національно поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 березня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024000000000568, за підозрою, у тому числі ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
04 лютого 2025 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Постановою Заступника Генерального прокурора від 25 березня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000568 від 20.03.2024 до 04 травня 2025 року.
31 березня 2025 року заступник начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково та продовжено до ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги до 04 травня 2025 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 6 даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжено за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Розглядаючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обставини життя особи, які можуть свідчити про збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інші способи неналежної процесуальної поведінки.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження підозрюваному запобіжного заходу.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року)
Слідчий суддя під час розгляду питання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися і продовжують існувати.
Зокрема, ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків для уникнення кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Однак, слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів у ньому, проте, закінчити досудове розслідування шляхом звернення до суду з обвинувальним актом наразі неможливо через необхідність проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності ступень тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_6 , обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 до 06:00 наступної доби, за адресою: АДРЕСА_2 , забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності часткового задоволення клопотання слідчого.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 757/14749/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/3228/2025 Доповідач ОСОБА_13
Категорія ст.181 КПК України