справа № 359/12616/23
головуючий у суді І інстанції Журавський В.В.
провадження № 22-ц/824/1816/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
19 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтував тим, що він працював в ОСББ «Щасливі метри» на посаді диспетчера.
Наказом голови правління ОСББ «Щасливі метри» ОСОБА_5 №18 від 30 листопада 2023 року його було звільнено з посади диспетчера у зв'язку з втратою довір'я, на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України.
Позивач не порушував трудову дисципліну та не вчиняв дії, які давали підстави для втрати довір'я до нього. У зв'язку з цим, позивач просить суд скасувати наказ голови правління ОСББ «Щасливі метри» №18 від 30 листопада 2023 року, поновити його на посаді диспетчера, а також стягнути з ОСББ «Щасливі метри» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 30 листопада 2023 року до дня ухвалення судового рішення та завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано наказ голови правління ОСББ «Щасливі метри» №18 від 30 листопада 2023 року про звільнення диспетчера ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді диспетчера в ОСББ «Щасливі метри» з 30 листопада 2023 року.
Стягнуто з ОСББ «Щасливі метри» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Стягнуто з ОСББ «Щасливі метри» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 45 786 грн 77 коп.
Стягнуто з ОСББ «Щасливі метри» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСББ «Щасливі метри» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано те, що будучи на посаді диспетчера в ОСББ «Щасливі метри», а в опалювальний період виконував також функції оператора котельні, серед своїх обов'язків ніс відповідальність за технічних стан котлів, газової апаратури, вимірювальних приладів, свої дії узгоджуючи в першу чергу з головою правління, - самовільно вчиняв дії щодо регулювання температури теплоподачі, не виконуючи при цьому вказівки нової голови ОСББ ОСОБА_5 та діючи без її відома, чим спровокував некоректну роботу котлів, перевищення середньоденного споживання газу, в місцях загального користування (коридорах) другої секції самостійно перекрив теплопостачання до радіаторів чим і викликане недовір'я до позивача з боку голови та правління ОСББ «Щасливі метри» .
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції також не взяв до уваги подані відповідачем докази, а саме: звернення голови ОСББ «Щасливі метри» ОСОБА_5 до правління ОСББ від 27 листопада 2023 року; звернення співвласників будинку від 25 червня 2025 року № 26; звернення ОСОБА_2 від 10 листопада 2023 року № 38; звернення ОСОБА_3 від 15 листопада 2023 року № 39; звернення ОСОБА_4 від 28 листопада 2023 року; звернення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 від 08 квітня 2024 року № 14.
Також, апелянт звертає увагу апеляційного суду, що суд першої інстанції прийняв за основу розрахунок розміру відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , що виконано представником ОСОБА_1 - адвокатом Новоселецькою О.А.
Разом з тим, суду першої інстанції не було надано діючого внутрішнього трудового розпорядку звідки вбачалися режим та графік роботи диспетчерів у ОСББ «Щасливі метри» для визначення кількості днів можливої роботи позивача.
Вказує, що судом першої інстанції, крім доказів щодо проступків позивача, які викликали недовір'я до нього, не взято до уваги свідчення діючої голови правління ОСОБА_5 та свідків, які були допитані в судовому засіданні.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що у заяві ОСОБА_1 було вказано, що ОСББ «Щасливі метри» не надало йому довідки за два останні місяці, що передують звільненню, але в розрахунку загальної суми заробітку від 11 червня 2024 року, зробленого адвокатом Новоселецькою О. йде посилання на документ, який насправді не видавався головою ОСББ «Щасливі метри».
Відповідно до вказаного розрахунку взято нарахування заробітної плати за два останніх місяці, а саме: за листопад та жовтень 2023 року. Відповідно до Наказу голови ОСББ «Щасливі метри» від 30 листопада 2023 року, ОСОБА_1 звільнено з 30 листопада 2023 року. Тобто, останніми двома місяцями, що передують звільненню є жовтень та вересень 2023 року, і заробітна плата в ці місяці відрізнялася від тих, що взяті для розрахунку.
Апелянт наголошує, що в матеріалах судової справи відсутня інформація про число робочих днів, фактично відпрацьованих ОСОБА_1 , що свідчить про неправдивість наданих розрахунків. Скаржник зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів, які свідчили б про завдання йому моральної шкоди як такої, а також не надано жодного документа щодо обґрунтованості розміру такої шкоди.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Від ОСББ «Щасливі метри» надійшла відповідь на відзив, у якій просило врахувати наведені доводи та задовольнити апеляційну скаргу.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла висновку про таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в ОСББ «Щасливі метри» на посаді диспетчера, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної на ім'я позивача (а.с.7 т.1).
Зі змісту довідки про обов'язки оператора котельні та диспетчера ОСББ «Щасливі метри», затвердженої правлінням ОСББ вбачається, що диспетчер зобов'язаний надавати наступні послуги:
контролювати периметр прибудинкової території по камерах відеоспостереження;
вчасно запобігати порушенню благоустрою території;
робити зауваження щодо неправомірної поведінки співвласників ОСББ «Щасливі метри» та третім особам, дії яких порушують збереження цілісності спільного майна ОСББ. В разі необхідності викликати спеціалізовані служби для врегулювання конфліктів;
доводити до відома правління ОСББ про вчинені правопорушення та звернення співвласників;
постійно знаходитися на робочому місці. За винятком часу, коли виконуються роботи по благоустрою території, усунення несправностей в місцях загального користування;
фіксувати факти діяльності організацій, які обслуговують ОСББ в журналі-реєстраторі;
відкривати автоматичні ворота для транспорту швидкої допомоги, газової, пожежної служби та транспорту організацій, які обслуговують ОСББ;
проводити дрібні технічні налаштування в місцях загального користування (заміна електричних ламп, замків, перевірка роботи водо-, електролічильників тощо);
не допускати проникнення третіх осіб до електрощитових, цокольних та технічних поверхів, зберігати ключі від цих приміщень в повному та належному вигляді;
при виявленні пожежі, прориву труб, несправностей газопроводу - викликати спецслужби для ліквідації наслідків та повідомляти правління ОСББ; фіксувати несправності, які сталися в місцях загального користування та прибудинковій території;
несе матеріальну відповідальність за наявний інструмент, інвентар (а.с.11 т.1 ).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 був представником ОСББ «Щасливі метри» на підставі довіреності ОСББ «Щасливі метри» від 14 серпня 2023 року за підписом голови правління ОСОБА_9.
Відповідно до змісту довіреності ОСББ «Щасливі метри» від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 був уповноважений представляти інтереси ОСББ в усіх установах та організаціях, здійснювати всі необхідні дії в інтересах ОСББ, бути представником в судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських третейських, в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції користуватись всіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі пред'являти виконавчі документи для виконання державним виконавцям, одержувати присуджене майно або гроші, витребувати всі необхідні довідки та документи, підписувати всі необхідні документи, здійснювати розрахунки, а також користуватись іншими процесуальними правами, наданими чинним законодавством, - строком на один рік (а.с.50 т.1).
06 листопада 2023 року головою правління ОСББ «Щасливі метри» ОСОБА_5 з 06 листопада 2023 року було скасовано довіреність на ім'я ОСОБА_1 щодо представництва інтересів ОСББ (а.с.51 т.1).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона є членом ревізійної комісії ОСББ «Щасливі метри». Диспетчеру ОСОБА_1 була видана довіреність на представництво інтересів ОСББ у суді. ОСОБА_1 не виконував свої обов'язки, тому його було звільнено з підстав втрати довір'я.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 також вказала, що є членом ревізійної комісії ОСББ «Щасливі метри». ОСОБА_1 не проявляв активності у роботі, важку роботу доручав іншим, а легку - виконував самостійно, говорив неправду, здійснював маніпуляції. Періодично був відсутній на роботі, втручався у роботу опалення, відключав акумулятори. Маніпуляції позивача призвели до втрати до нього довір'я.
Протоколом №13 засідання правління ОСББ «Щасливі метри» від 28 листопада 2023 року було вирішено звільнити ОСОБА_1 за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, у випадку відмови від написання ним заяви про звільнення - доручити бухгалтеру звільнити на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України (а.с.65-66 т.1).
Наказом голови правління ОСББ «Щасливі метри» №18 від 30 листопада 2023 року «Про звільнення з посади» ОСОБА_1 був звільнений з посади диспетчера ОСББ на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України (а.с.8 т.1).
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Згідно зі статтею 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та, зокрема, займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад і робіт, що заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджено постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24, яка діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 28 постанови №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 2 статті 41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави, не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статтею 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з вказаних підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Звільнення з підстав втрати довір'я (пункт 2 статті 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
За змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-100цс16, а також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року у справі №520/2850/16-ц, розірвання трудового договору за пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП України можливе за таких умов:
1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл, тощо);
2) винна дія працівника;
3) втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстав втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує гроші або товарні цінності (зайняття їх прийманням, зберіганням транспортуванням, розподілом і т.п), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Дослідивши надані докази, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посада диспетчера, яку обіймав ОСОБА_1 , не відносить до посад, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні чи культурні цінності (прийом, зберігання, транспортування, розподіл, тощо) відповідно до Переліку посад і робіт № 447/24, а до трудових обов'язків позивача, диспетчера ОСББ «Щасливі метри», такі функції не входять.
Апеляційний суд враховує, що правовідносини, що виникли між ОСББ «Щасливі метри» та ОСОБА_1 на підставі довіреності від 14 серпня 2023 року регулюються нормами ЦК України та не підпадають під регулювання норм КЗпП України. Участь ОСОБА_1 у судовому засіданні 09 жовтня 2023 року з розгляду цивільної справи №359/2842/23 за позовом ОСББ «Щасливі метри» до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, у повній мірі узгоджується з повноваженнями, наданими позивачу на підставі довіреності від 14 серпня 2023 року.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заяви співвласників ОСББ «Щасливі метри», а також довідка, складена ДОП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Алдакімовим Є.О. за результатом розгляду звернення співвласників ОСББ не відносяться до предмета доказування у цій цивільній справі (а.с.52-61).
З огляду на те, що ОСОБА_1 не є працівником, який безпосередньо обслуговує гроші або товарні цінності, покази свідків не містять обставин умисного або необережного вчинення ОСОБА_1 дій, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушених трудових прав позивача, які підлягають відновленню шляхом скасування наказу голови правління ОСББ «Щасливі метри» №18 від 30 листопада 2023 року про звільнення диспетчера ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України.
Згідно із частиною 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, наявні правові підстави для поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді диспетчера ОСББ «Щасливі метри» з 30 листопада 2023 року.
Відповідно до частини 7 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини 4 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина 5 статті 124 Конституції України).
З огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень за змістом статей 14, 367 ЦПК України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Щодо розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (надалі по тексту - Порядок № 100).
Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
З огляду на це положення, колегія апеляційного суду встановила, що подія, з якою пов'язана відповідна виплата, - це 30 листопада 2023 року, тому останніми двома календарними місяцями роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, є - вересень та жовтень 2023 року.
З довідки, виданої ОСББ «Щасливі метри» вбачається, що у вересні 2023 року позивачу було нараховано заробітну плату у розмірі 7 455 грн та у жовтні 2023 року - 7 250 грн 32 коп. (а.с. 9 т. 1).
Загальний розмір заробітної плати за два місяці складає 14 705 грн 32 коп. (7 455 + 7 250 грн 32 коп.). Фактична кількість робочих днів за вказаний період становить 44 дні (22 + 22). Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 334 грн 21 коп. (14 705 грн 32 коп. / 44).
Загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2023 року по 11 червня 2024 року становить 45 786 грн 77 коп. (334 грн 21 коп. ? 137 днів).
Заперечуючи проти стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, роботодавець жодних доказів на спростування вихідних даних на підставі яких здійснений вказаний розрахунок щодо розміру заробітної плати позивача, кількості відпрацьованих позивачем робочих днів, а також власного розрахунку - до суду як першої так і апеляційної інстанції не надав.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСББ «Щасливі метри» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 45 786 грн 77 коп.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність порушення трудових прав позивача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Зі змісту статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли внаслідок душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові.
КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її життя та з урахуванням інших обставин.
Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне значення.
На підставі викладених норм права, враховуючи зібрані у справі докази, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що підтверджено факт порушення законних прав позивача, яке полягало у незаконному звільненні з роботи, що призвело до моральних страждань.
Однак, враховуючи тривалість та глибину моральних страждань, апеляційний суд вважає, що розмір заподіяної позивачу моральної шкоди слід змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 10 000 грн до 1 000 грн, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» задовольнити частково
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 10 000 грн до 1 000 грн. В іншій частині без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13 травня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська