14 травня 2025 року справа №360/979/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 360/979/24 (головуючий І інстанції А.Г. Секірська) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ВЧ), в якому просив:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01.11.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 Ме704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020);
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.11.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України» на 2022 рік станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового | мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України» на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України» на 2023 рік станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не виплаті компенсації військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв'язку з виконанням обов'язків ОСОБА_1 при проходженні військової служби в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року включно;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв'язку з виконанням обов'язків ОСОБА_1 при проходженні військової служби в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року включно;
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2024 рік;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення весь час затримки виплати - за період з 01.11.2022 по день фактичної виплати грошового забезпечення..
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою виділено в самостійне провадження позовні вимоги, зокрема про:
-визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
-зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодився рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що позивача звільнено за станом здоров'я.
Скаржник зазначає, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Суд залишив поза увагою доводи позивача, що ОСОБА_1 звільнений у відставку за п. «б» (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відтак, бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби є протиправною. Тому, з метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З огляду на зазначене скаржник вважає, що рішення суду винесене з порушенням процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню та винесення нової постанови із задоволення позовних вимог позивача, оскільки позивачу не у повному обсязі виплачено грошову допомогу при звільненні зі служби за станом здоров'я.
Також скаржник просить стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 гривень.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що позивач призваний на військову службу під час мобілізації (позивачем вказаний факт не оспорюється) та наказом начальника загону від 16.04.2024 №305-ОС «Про особовий склад» був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
У вказаному наказі передбачена виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 4% за повних 17 місяців, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Відповідно до розрахункового листа за квітень 2024 року, довідки №431 від 03.07.2024 (долучена позивачем до матеріалів справи) позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 22685,48 грн.
Таким чином, при звільненні позивача - військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідач керувався виключно вимогами чинного законодавства, тому у діях відповідача відсутня будь яка протиправна поведінка.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю 3 групи з 18.06.2024 (встановлена на строк до 01.07.2025).
25.10.2022 ОСОБА_1 на підставі Указу Президента № 65/22 призваний на військову службу по мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 13.11.2023 по 24.11.2023 пройшов підготовку сержантського складу, що підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_2 .
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 № 08/2954 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно з 11 січня 2023 року по 17 квітня 2024 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частини НОМЕР_1 ), та з 11.01.2023 по 22.03.2023, з 07.01.2024 по 25.02.2024 безпосередньо приймав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2023 № 20-ОС “Про особовий склад» зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), призваного на військову службу по мобілізації на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 11 січня 2023 року, та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.2024 № 305-ОС “Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 (3036502077), заступника начальника першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільненого з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 05.04.2024 № 266-ОС за підпунктом “б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», з 17 квітня 2024 року.
Вислуга років станом на 17 квітня 2024 року становить: Календарна: 01 рік 05 місяців 23 дні; Пільгова: 00 років 06 місяців 27 днів; Всього: 02 роки 00 місяців 20 днів.
У витязі з наказу від 16.04.2024 № 305-ОС зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних місяців служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення на день звільнення.
Згідно із довідкою від 03.07.2024 № 431 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, у квітні 2024 року нарахована одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 22685,48 грн.
Нарахування та виплата позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 22685,48 грн підтверджується також розрахунковим листом ОСОБА_1 за квітень 2024 року від 03.07.2024 № 430.
29.07.2024 позивачем подано в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 рапорт, зареєстрований 01.08.2024 за вх. № М-1467, про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки звільнення відбулося у відставку за підпунктом “б» за станом здоров'я, за наявності інвалідності пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Листом від 06.08.2024 вих. № 08/М-1467/1414 військова частина НОМЕР_1 надала ОСОБА_1 відповідь такого змісту:
“Керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_3 звернення від 29 липня 2024 року за вх. від 01 серпня 2024 року № М-1467 розглянуто.
За результатами розгляду повідомляю, що в Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» внесено зміни, підпункт 3 пункту 2 статті 15 доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» №3379-ІХ від 06 вересня 2023 року, який вступив в законну силу 05 жовтня 2023 року.
Відповідно до двадцять п'ятого абзацу підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із тим, що Ви 25.10.2022 були призвані на військову службу по мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 на день звільнення, 17.04.2024 відповідно до Постанови кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460, Вам було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних місяців служби, що складає 68 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний місяць служби».
Лист направлено Укрпоштою на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (поштова адреса зазначена в рапорті), відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наданими відповідачем списком рекомендованих відправлень від 09.08.2024 № 75, фіскальним чеком від 09.08.2024 № 4000774648, фотокопією конверта.
Відповідачем надано розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 від 10.10.2024 № 779, відповідно до якого грошове забезпечення становить 33361,00 грн, відсоток 4, кількість місяців 17, грошова компенсація - 22685,48 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Основним Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Зі змісту пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 2011-ХІІ вбачається, що дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Відповідно до ч. 2, 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Дія цього Закону не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абз. 1-2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби, зокрема за станом здоров'я.
За ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
За положенням п.1 Розділу XXXII Порядку № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При цьому, за п. 4 Розділу XXXII Порядку № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні зі служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.
У пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» також передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, здійснюється відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460.
Отже, положеннями ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI, п. 4 Розділу XXXII Порядку № 260 та пункту 10 Постанови № 393 передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації здійснюється в порядку та розмірах відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Отже, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
За матеріалами справи позивач проходив військову службу за мобілізацією.
У контексті спірних правовідносин саме ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI, є спеціальною правовою нормою, що містить особливі умови виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які проходили військову службу за призовом по мобілізації, а саме:
- особливий суб'єкт отримання допомоги - військовослужбовець, який був призваний на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією;
- обмежений період виплати одноразової грошової допомоги - виплата здійснюється за період проходження військової служби за призовом у зв'язку з мобілізацією;
- при виплаті такої допомоги не враховується період попередньої військової служби у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Таким чином суд звертає увагу, що норми ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI, як положення спеціальної правової норми, є застосовними до спірних правовідносин щодо наявності у позивача, як у військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом, у зв'язку з мобілізацією, права на одноразову грошову допомогу, а не правові норми абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI, на які помилково посилається позивач.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI, п. 4 Розділу XXXII Порядку № 260 та пункту 10 Постанови № 393 умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.09.2014 № 460, якою затвердив Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (далі - Порядок № 460).
За п.п. 1 - 4 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
При цьому, положеннями Закону № 2011-XI не передбачено можливості набуття військовослужбовцем права на виплату декількох одноразових допомог при звільненні з різних підстав набуття права на них.
Позивач призваний на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та звільнений 17 квітня 2024 року, відтак лише цей період в силу вищенаведених правових норм необхідно враховувати при обчисленні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XI.
Отже, у позивача, як військовослужбовця, що проходив військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, немає права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої абз. 1 п. 2 ст. 15 Закону № 2011- XI.
Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при звільненні з військової служби у військовій частині, як військовослужбовець, що проходив військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XI та Порядку № 460, мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення, отриманого ним за кожний повний календарний місяць служби, але не менше, як 25 % місячного грошового забезпечення.
З матеріалів справи встановлено, що в наказі «Про особовий склад» зазначено, виплатити позивачеві допомогу при звільненні в розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних місяців служби згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем порушено не було.
Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 360/979/24- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 14 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.Д. Компанієць